Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Екологічне законодавство України

Читайте также:
  1. Аварією першої категорії, що розслідується у порядку, встановленому законодавством про охорону праці, є аварія, внаслідок якої загинуло _________ і більше осіб.
  2. Архітектурно-історичні ресурси Західної України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська, Хмельницька, Тернопільська, Рівненська, Волинська області).
  3. Архітектурно-історичні ресурси Південної України (Одеська, Миколаївська, Херсонська області, АР Крим).
  4. Барокова культура України. Українські братства (Львівська, Київська братські школи). Зв’язки з Європою та її впливи.
  5. Будова Національної системи соціально-психологічної служби України
  6. Бюджет Пенсійного фонду України на 2010 рік [87] був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2010 №626.
  7. Види відповідальності за порушення законодавства України з охорони праці
  8. Визначення бази обкладання податком на доходи фізичних осіб, згідно із Податковим Кодексом України.
  9. Визначте особливості державного життя України за литовсько-польської доби
  10. Визначте пріоритетні напрями освітньої, наукової і промислової політики України після проголошення її незалежності

Екологічна політика України

Законодавчо-правовий механізм екологічного управління складається з таких компонентів законодавчого та підзаконного регулювання:

1. Конституційне регулювання екологічних правовідносин.

2. Еколого-правове регулювання, що ґрунтується на нормах законів та кодексів України,а також Національне космічне агентство України; Міністерство палива та енергетики України; Державний комітет України із земельних ресурсів тощо. За цими органами закріплено певні види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.

Обов'язковим є отримання дозволу на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронения, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, у порядку, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 1995 року.

Таким чином, ліцензія — дозвіл, що видається компетентним державним органом, на проведення якого-небудь виду діяльності, разового або обумовленого певним числом разів упродовж визначеного періоду (наприклад, відстріл дичини, вилов риби, спускання забруднювачів).

Ліцензія на забруднення — сплачений дозвіл на викид у довкілля певної кількості шкідливих рідких або газоподібних відходів наперед обумовленого та юридично підтвердженого хімічного складу. Отже, екологічні ліцензії — це цінні папери, що дають право на викиди конкретного забруднювача на конкретний проміжок часу й у конкретних обсягах.

Розвиток ліцензування природокористування і природоохоронної діяльності набуває в Україні дедалі ширшого застосування, оскільки воно належить до ефективних інструментаріїв екологічного управління.

Екологічне законодавство України

Законодавчо-правовий механізм екологічного управління складається з таких компонентів законодавчого та підзакон-ного регулювання:

1. Конституційне регулювання екологічних правовідносин.

2.Еколого-правове регулювання, що ґрунтується на нормах законів та кодексів України гарантуватиме право громадян на екологічну безпеку та здорове довкілля.

Еколого-правове регулювання ґрунтується на нормах Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»

від 25 червня 1991 року. Цей Закон визначає правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

У законі визначено основні принципи охорони навколишнього середовища, а саме:

- пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

- гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей;

- запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

- екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

- збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;

- науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища;

- обов'язковість екологічної експертизи;

- гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду;

- науково обґрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище;

- безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;

- стягнення збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічний стан;

- поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;

- вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.

 

 

Закон закріплює екологічні права та обов'язки громадян України.

Кожний громадянин України має право на:

- безпечне для його життя та здоров'я навколишнє природне середовище;

- участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної
влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь у прийнятті рішень з цих питань;

- участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

- об'єднання в громадські природоохоронні формування;

- вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

- участь у публічних слуханнях або відкритих засіданнях з питань впливу запланованої діяльності на навколишнє природне середовище на стадіях розміщення, проектування, будівництва і реконструкції об'єктів та у проведенні громадської екологічної експертизи;

- одержання екологічної освіти;

- подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;

- оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом.

Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством. Громадяни України зобов'язані:

- берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- здійснювати діяльність з додержанням вимог екологічної безпеки, інших екологічних нормативів та лімітів використання природних ресурсів;

- не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб'єктів;

- вносити плату за спеціальне використання природних ресурсів та штрафи за екологічні правопорушення;

- компенсувати шкоду, заподіяну забрудненням та іншимнегативним впливом на навколишнє природне середовище.

Закон містить 72 статті, які об'єднано в такі розділи:

1. Загальні положення.

2. Екологічні права та обов'язки громадян.

3. Повноваження Рад народних депутатів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

4. Повноваження органів управління в галузі охорони навколишнього природного середовища.

5. Спостереження, прогнозування, облік та інформування в галузі охорони навколишнього природного середовища.

6. Екологічна експертиза.

7. Стандартизація і нормування в галузі охорони навколишнього природного середовища.

8. Контроль і нагляд у галузі охорони навколишнього природного середовища.

9. Регулювання використання природних ресурсів.

10.Економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища.

11.Заходи щодо забезпечення екологічної безпеки.

12.Природні території та об'єкти, що підлягають особливій охороні.

13.Надзвичайні екологічні ситуації.

14.Вирішення спорів у галузі охорони навколишнього природного середовища.

15.Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

16.Міжнародні відносини України в галузі охорони навколишнього природного середовища.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також; розробленими відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством (табл. 1).

Охорона і використання окремих природних ресурсів регулюються відповідними кодексами. Так, охорона і використання земель регулюються Земельним кодексом України (1991); охорона і використання надр — Кодексом про надраУкраїни (1994);

охорона і використання вод — Водним кодексом (1995); охорона і використання лісів — Лісовим кодексом України (1994).

Таблиця 1 Закони в галузі охорони довкілля

 

Назва закону Дата прийняття
   
Закон України «Про охорону атмосферного повітря» 16 жовтня 1992 року
Закон України «Про природно-заповідний фонд України» 16 червня 1992 року
Закон України «Про тваринний світ» 3 березня 1993 року
Закон України «Про екологічну експертизу» 9 лютого 1995 року
   
Закон України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» 8 лютого 1995 року
Закон України «Про пестициди і агрохімікати» 2 березня 1995 року
ЗаконУкраїни «Про поводження з радіоактивними відходами» ЗО червня 1995 року
Закон України «Про відходи» 5 березня 1998 року
Закон України «Про захист рослин» 14 жовтня 1998 року
Закон України «Про захист людини від впли­ву іонізуючих випромінювань» 14 січня 1998 року
Закон України «Про рослинний світ» 19 січня 1999 року
ЗаконУкраїни «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» 8 червня 2000 року
Закон України «Про загальнодержавну програму формування національної екологічної мережіУкраїни на 2000-2015 роки» 21 вересня 2000 року
Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації» 13 червня 2001 року
Закон України «Про охорону земель» 19 червня 2003 року
ЗаконУкраїни «Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру» 3 лютого 2004 року
Закон України «Про екологічну мережу України» 24 червня 2004 року
Закон України «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про загальні засади по­дальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйно­ваного четвертого енергоблоку цієї АЕС на екологічно безпечну систему» 29 червня 2004 року
Закон України «Про екологічний аудит» 24 червня 2004 року
Закон України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки» 24 червня 2004 року

 

Підзаконними актами служать нормативно-правові акти державних органів України. Вони видаються на основі законодавчих актів. Насамперед, це постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України: «Про затвердження порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища» (1992), «Про затвердження Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища» (1993), «Про затвердження концепції охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського та Чорного морів» (1998), «Про затвердження Положення про Державний фонд охорони навколишнього природного середовища» (1998), «Про Комплексну програму пово­дження з радіоактивними відходами» (1999), «Про затвердження Положення про Державну екологічну інспекцію» (2001), «Про Порядок розроблення та затвердження нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря» (2002), «Про затвердження Положення про порядок надання екологічної інформації» (2003), «Про затвердження Положення про Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію» (2004) та ін.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 19 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав