Білет
1)Функції філософії
Серед основних функцій філософії, що мають як індивідуально-особисте, так і суспільне значення, традиційно виділяють:
світоглядна — філософія допомагає людині знайти й обґрунтувати свої життєві орієнтири, з'ясувати зміст і значення життєвих пріоритетів та цінностей;
пізнавальна — завдяки дослідженню загальних проблем пізнання філософія озброює людину орієнтирами в пізнавальній діяльності, критеріями та ознаками правильного руху на шляху до надійних, достовірних знань;
логічна — філософія сприяє формуванню культури людського мислення, виробленню критичної неупередженої позиції у міжіндивідуальних та соціально-культурних діалогах;
соціально-адаптивна — філософія допомагає зорієнтуватися у складних, строкатих, розмаїтих проявах суспільного життя і виробити власну соціальну позицію;
критична — проявляється в опозиції філософії до емпіричної дійсності, до світу повсякденної реальності, руйнуванні звичних стереотипів та забобонів, пошуку шляхів до більш вдосконаленого, людяного світу;
виховна — філософія прищеплює інтерес і смак до самовиховання, сприяє посиленню потягу людини до самовдосконалення, творчого підходу до життя, пошуку життєвих сенсів.
2)Основні ідеї І.Канта
Родоначальником німецької класичної філософії є Кант (1724-1804). В інтелектуальному розвитку Канта виділяють два періоди: докритический і критичний. У докритический період до 1700р кант виступав насамперед, як великий ученныцй - астронтом, фізик, географ. Йому належить першість у обосновагнии залежності припливів і відливів від положення місяця, а також обґрунтуванні наукової гіпотези про походження сонячної системи з гігантської газової туманності.
Кантовская філософія, заклала основи всій німецької класичної філософії, сформувалася в так званий критичний період, після опублікування їм трьох КРИТИК - критики чистого розуму (1781), критики практичного розуму (1788), критики здібності судження (1790). Всі ці роботи пов'язані єдиним задумом і являють собою послідовний ступені обґрунтування системи трапенцендентального ідеалізму.. другий період творчості Канта названий критичним не тільки потоииу, що критиками називались основні твори цього періоду, а тому що кант ставить перед собою завдання провести в них критичний аналіз всієї попередньої йому філософії.
Кант робить предметом філософії специфіку пізнає суб'єкта, який за його думку визначає спосіб пізнання і контролює предмет знання.
Кант переосмислює саме поняття суб'єкта і вперше у філософії ставить питання про загальності суб'єкта. У самому суб'єкта кант розрізняє два ууровня емпіричний (досвідчений) і трансцедентальный (що знаходиться по ту сторону досвіду). До емпіричного рівню він відносить індивідуально - психологічні особливості людини, до трансцедентальному - індивідуальне начало в людині, тобто загальні визначення людини як такої людини,як представника людства.
Достовірне знання це означає об'єктивне знання. Об'єктивність ж за канту ототожнюється зі загальністю і необхідністю.
Дата добавления: 2015-01-30; просмотров: 76 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |