Читайте также:
|
Температура та відносна вологість повітря в приміщеннях архівів, обладнаних устаткуванням для кондиціювання повітря, мають відповідати нормам ДСН – 3.3.6.042-99 “Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень”
У разі вимушеного зберігання різних документів у одному сховищі слід дотримуватися найнижчих значень температури і відносної вологості.
У приміщеннях з нерегульованим кліматом мають здійснюватися заходи з оптимізації температурно-вологісного режиму зберігання із застосуванням раціонального режиму опалювання і провітрювання приміщень, а також технічних засобів зволоження або осушення повітря приміщення.
При зберіганні документів необхідно уникати різких коливань температури і відносної вологості (сезонних та впродовж однієї доби). При тривалому порушенні режиму зберігання (від 7 до 10 діб), що супроводжується підвищенням відносної вологості повітря до 80 – 90 відсотків, вживаються заходи щодо його нормалізації (провітрювання, осушення повітря архіву).
Під час технологічного оброблення документів дозволяється їх тимчасове зберігання у приміщеннях із нерегульованим температурно-вологісним режимом при температурі 20 оС та відносній вологості повітря 50%. Температурно-вологісний режим зберігання документів контролюється шляхом регулярного вимірювання параметрів кімнатного та зовнішнього повітря.
Показники контрольно-вимірювальних приладів фіксуються в спеціальних реєстраційних журналах. У журналах фіксуються також результати перевіряння правильності показань приладів і заходи, вжиті щодо нормалізації температурно-вологісного режиму в разі його порушення.
Контрольно-вимірювальні прилади слід монтувати на одному щиті та розміщувати їх на стелажі в головному проході подалі від опалювальних і вентиляційних систем. Приклади встановлюються в кожному сховищі, архіві з розрахунку: за кімнатної системи – одна контрольна точка на кімнату, за багатоярусної – одна на ярус. Приміщення сховищ мають утримуватися в зразковому порядку та чистоті, що включає можливість накопичування пилу.
Повітря, що надходить до приміщення сховища має бути очищеним. З метою запобігання попадання пилу ззовні рекомендується підтримувати надлишковий тиск повітря.
У сховищах необхідно забезпечувати вільну циркуляцію повітря, яка виключає можливість утворення не провітрюваних зон. Санітарно-гігієнічні роботи у архів слід проводити регулярно: щоденно – вологе прибирання підлоги та сухе прибирання полиць, стелажів і шаф; у плановому порядку, не рідще одного разу на місяць – санітарні дні, під час яких здійснювати вологе прибирання стелажів, шаф, плінтусів, підвіконь та знепилювання коробок із документами.
У приміщенні сховищ забороняється перебування у верхньому одязі, зберігання будь-яких сторонніх предметів, зберігання і вживання харчових продуктів.
Роботу з кінофотофоновідеодокументи слід виконувати в чистих не ворсистих рукавичках і білих халатах. Не допускається розміщення документів на підлозі, підвіконнях. З метою підтримання санітарно-гігієнічних умов необхідно двічі на рік (початок і кінець опалювального сезону) проводити вибіркове мікологічне та ентомологічне обстеження документів та приміщень сховищ. Стелажі та шафи, в яких зберігаються документи, підлягають обробленню водними розчинами формаліну або катаміну і просушуванню.
Для місцевої дезінфекції сховищ застосовуються антисептики згідно з переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, та його щорічними доповненнями, узгодженнями з Міністерством охорони здоров’я України. Підлога, плінтуси, вікна, підвіконня, стіни обробляються інсектицидами на висоту не менш як 1,5 метра. Документи не підлягають обробленню зазначеними препаратами.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 87 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |