Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Допуск до роботи з електрикою

Читайте также:
  1. D)Допуск концентричности.
  2. III. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС РОБОТИ
  3. III. Вимоги безпеки під час роботи.
  4. S: Принудительное лечение и госпитализация допускается в отношении
  5. Б) Неоговоренные исправления не допускаются.
  6. Безпека праці під час роботи з комп’ютерними та мультимедійними засобами
  7. В границах СЗЗ промышленного объекта или производства здания и сооружения допускается размещение
  8. В каких местах допускается расположение отверстий для люков, лючков и штуцеров на торосферических (коробковых) днищах?
  9. важкої фізичної роботи.
  10. Взаєжмозв’язок американських і європейських традицій соціальної роботи поч..ХХ ст..

 

До обслуговування електроустановок допускаються особи, які мають відповідний кваліфікаційний рівень. Весь електротехнічний персонал поділяється на групи:

- адмістративно-технічний персонал;

- оперативний персонал;

- ремонтний персонал;

- працівники ремонтно-налагоджувального персоналу;

- ремонтно-оперативний персонал.

Особи, які допущені до електротехнічних робіт проходять медичний огляд при поступленні на роботу і протягом роботи 1 раз на рік. Не допускаються до роботи особи віком до 18років.

 

4.3.8. Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках

Заземлення – це навмисне з’єднання з «землею» або її еквівалентом металевих струмопровідних частин (рисунок 4.1).

Рис 4.1. Захисне заземлення

а — влаштування виносного заземлення (1 — заземлювачі, 2 — з’єднувальний провідник, 3 — заземлюване обладнання), б — схема дотику людини до корпуса при виносному заземленні та замиканні фази на корпус

 

Занулення – це навмисне електричне з’єднання з захисним нульовим проводом металевих частин, які можуть опинитися під дією струму. В разі пошкодження ізоляції чи пробитті корпусу, відбувається коротке замикання і захисні автомати роз’єднують електричне коло (рисунок 2).

Рис.4.2. Схема занулення

 

Заземлення і занулення дозволяють використовують для забезпечення безпечних режимів роботи, безпеки людей при порушенні ізоляції, захисту електрообладнання від напруги.

4.3.9. Індивідуальні засоби захисту в електроустановах

 

Для безпечного виконання робіт і операцій під час обслуговування електроустановок потрібно використовувати захисні засоби, їх поділяють на основні й додаткові:

Основними захисними ізолюючими засобами в електроустановках до 1000 В є діелектричні рукавиці, інструмент з ізолюючими ручками і покажчики напруги, що працюють на принципі протікання активного струму.

Додатковими захисними засобами в електроустановках до 1000 В діелектричні калоші, діелектричні гумові килимки та ізолюючі підставки.
Наявність у комплекті того чи іншого захисного засобу визначається необхідністю його використання відповідно до правил безпеки.

Перед кожним використанням захисного засобу персонал зобов'язаний:
а) перевірити його справність і відсутність зовнішніх пошкоджень, почистити і витерти пил; гумові рукавиці перевірити, чи немає проколів;
б) перевірити за штампом, для якої напруги допустиме використання даного захисного засобу і чи не закінчився термін його періодичного випробування.
Забороняється користуватися захисними засобами, у яких закінчився термін випробування, бо такі засоби вважаються непридатними.

Захисні засоби, що перебувають в експлуатації, повинні проходити випробування в такі терміни:

покажчики напруги, що працюють на принципі протікання активного струму,— один раз на рік, напругою 1 кВ протягом 1 хв.;
інструмент з ізолюючими ручками - один раз на рік, напругою 2 кВ протягом 1 хв.;

рукавиці гумові діелектричні — один раз на 6 місяців, напругою 2,5- кВ протягом 1 хв.;

калоші гумові діелектричні — один раз на рік, напругою 3,5 кВ протягом 1 хв.

Кожна електроустановка повинна забезпечуватись запобіжними плакатами, що попереджують про небезпеку при наближенні до частин, які перебувають під напругою, забороняють оперувати комутацій-ними апаратами, якими може подаватись напруга на місце, відведене для робіт, повідомляють працюю-чий персонал про місце, підготовлене до роботи, і нагадують про вжиті заходи.

Залежно від призначення плакати поділяють на:

а) застережні — «Під напругою — небезпечно для життя»;

б) заборонні — «Не вмикати — працюють люди»;

в) дозволяючі—«Працювати тут»;

г) нагадуючі—«Заземлено».

Плакати можуть бути постійними й переносними. Переносні треба виготовляти з ізоляційного матеріалу, а постійні — з листового металу або пластичних матеріалів.

Для захисту людей, які працюють на вимкнених струмоведучих частинах обладнання або електроустановці, від ураження електричним струмом у разі помилкової подачі напруги на вимкнену дільницю повинне використовуватись переносне заземлення.

Проводи для закорочування і для заземлення повинні виготовлятися з гнучких мідних жил і мати переріз не менший за 25 мм2.

4.4. Основи пожежної безпеки

4.4.1. Організаційні та технічні протипожежні заходи

 

До організаційних заходів належать:

¾ розробки правил та інструкцій з протипожежної безпеки;

¾ організація вивчення правил і інструкцій з проти­пожежної безпеки;

¾ забезпечення виконання правил та інструкцій з проти­пожежної безпеки і здійснювання контролю за дотриманням встановленого протипожежного режиму всіма працюючими, вживання заходів для усунення зазначених недоліків;

¾ визначення терміну, місця і порядку проведення проти­пожежного інструктажу, а також списку посадових осіб, на яких покладається його проведення та контроль;

¾ організація, протипожежної служби, пожежно-технічної комісії та добровільних пожежних дружин;

¾ розробка і утвердження плану евакуації і порядку опо­віщення людей, які встановлюють обов'язки і дії працюючих на випадок виникнення пожежі;

¾ організація належного протипожежного нагляду за об'єктами.

До технічних заходів належать:

¾ підтримання справного стану систем опалення, електро­устаткування, вентиляції тощо;

¾ правильна організація праці на робочих місцях з вико­ристанням пожежонебезпечних інструментів, приладів, техно­логічних установок та ін.;

¾ заборона використання обладнання, пристроїв, примі­щень та інструменту, що не відповідають вимогам з проти­пожежної безпеки;

¾ заборона залучення до роботи не за спеціальністю та без проведення інструктажу до пожежонебезпечної роботи, пору­шень і невиконання правил та інструкцій з протипожежної безпеки;

забезпечення робочих зон, приміщень, виробництва системами пожежної сигналізації та автоматичного гасіння пожеж, мотопомпами, установками для пожежогасіння, вогне­гасниками, ручним пожежним інвентарем, матеріалами.

4.4.2. Вогнегасні речовини та матеріали

 

Вогнегасні речовини – це речовини, які використовуються для припинення горіння, ліквідації пожеж.

Пожежа припиняється за таких умов:

- ліквідація горючої речовини в зоні горіння або зниження її концентрації;

- зниженні процентного вмісту кисню в зоні горіння до меж, при яких горіння стає неможливим;

- зниження температури горючої суміші до температури, нижчої за температуру займання, коли горіння зупиняється.

Відповідно до цього за принципом дій вогнегасні речовини поділяються:

1. охолоджуючі (вода, вуглекислий газ);

2. ізолюючі зону горіння (порошки, піна, пісок, брезентові і азбестові простирадла).

При виникненні пожежі використовують первинні засоби пожежогасіння: пісок, вода, простирадла, вогнегасник. Кожен тип вогнегасних речовин ефективний для одних ситуацій, і абсолютно непридатний в інших – наприклад, неможна гасити водою електричні прилади.

4.4.3. Засоби пожежогасіння

 

Вогнегасник – технічний засіб, призначений для припинення горіння подаванням вогнегасної речовини, що міститься в середині, під дією надмірного тиску.

Відповідно до типу пожежі використовуються вогнегасники з різними вогнегасильними речовинами. Тому вони поділяються:

Вуглекислотні - піна утворюється внаслідок взаємодії кислот і лугів. Використовують для гасіння твердих і деяких легкозаймистих речовин. Не можна ними гасити електроприлади, лужні метали, спиртові суміші;

Повітряно-пінні – піна утворюється внаслідок взаємодії водних сумішей і повітря, азоту, і піноутворюючих речовин. Використовуються у тих випадках, що й вуглекислотні;

Порошкові – найбільш універсальні вогнегасники. Порошкова суміш – це мінеральні солі з різними добавками. Використовуються для гасіння твердих матеріалів, лугів, електроустановок;

 

4.5. Надання першої допомоги потерпілим

 

Перша допомога - це сукупність простих, доцільних дій, спрямованих на збереження здоров'я і життя потерпілого.

Послідовність надання першої допомоги:

1. Усунути дію на організм шкідливих факторів, які загрожують здоров'ю та життю потерпілого (звільнення від дії електричного струму, винесення з отруєної атмосфери, загашення одягу, що палає, витягання з води тощо).

2. Оцінити стан потерпілого, визначити характер та важкість травми, найбільшу загрозу для життя потерпілого та послідовність дій щодо його порятунку.

3. Виконати необхідні для рятування потерпілого дії в порядку терміновості, відновити прохідність дихальних шляхів, зробити штучне дихання, зовнішній масаж серця, зупинити кровотечу, іммобілізувати ушкоджені частини тіла, накласти пов'язку тощо.

4. Підтримувати основні життєві функції потерпілого до прибуття медичного працівника.

5. Викликати швидку медичну допомогу або лікаря або ж організувати транспортування потерпілого до найближчого лікувального закладу.




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 172 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.02 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав