Державне страхування може бути добровільним або обов’язковим. Добровільне страхування здійснюється на основі договору між страхувальниками і страховиками. Порядок укладення такого договору, виконання і розривання регулюється цивільним законодавством. Застосовується у вигляді страхування життя, транспортних засобів, які належать громадянам, тощо. Обов’язкове страхування здійснюється відповідно до закону. Умови і порядок його проведення визначаються відповідними нормативними фінансово-правовими актами. Є два види обов’язкового страхування: 1) за рахунок коштів бюджету і 2) за рахунок коштів страховиків.
Обов’язкове державне страхування виступає у формі соціального страхування, що регулюється спеціальним законодавством України, Основами законодавства України про обов’язкове державне страхування та іншими законодавчими актами, які деталізують і роз’яснюють положення Основ. Обов’язкове державне страхування — це система прав, обов’язків і гарантій, які передбачають надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян на випадок хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них умов, через старість та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом виплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел.
Обов’язковому державному соціальному страхуванню підлягають:
1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), у фізичних осіб та на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності;
2) особи, які забезпечують себе роботою самостійно (суб’єкти підприємницької діяльності).
Особи, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, одержують відповідне свідоцтво, яке є єдиним для всіх видів страхування і документом суворої звітності. Порядок видачі і зразок свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування затверджує Кабінет Міністрів України
Залежно від страхового випадку Основами закріплені такі види обов’язкового державного страхування: пенсійне; страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття.
Державне соціальне пенсійне страхування є системою гарантованого забезпечення громадян трудовими пенсіями, яке здійснюється за рахунок страхових внесків, що надходять згідно з чинним законодавством.
Загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню підлягають:
1) громадяни України, іноземці (якщо Інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних і фізичних осіб суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;
2) члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів і фермерських господарств, у тому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент);
3) фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності;
4) особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов’язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності;
5) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, консульських установах України, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України);
6) громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України);
7) особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на виборній посаді;
8) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України;
9) працівники воєнізованих формувань, гірничорятувальних частин незалежно від підпорядкування, а також особовий склад аварійно-рятувальної служби, створеної відповідно до законодавства на постійній основі;
10) особи, які проходять альтернативну (невійськову) службу;
11) особи, які отримують щомісячні страхові виплати відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", крім осіб, які отримують виплати у зв’язку зі смертю годувальника, та осіб, що не працюють і отримують пенсії з інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання;
12) особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організацій (без збереження заробітної плати та з отриманням стипендії відповідно до законодавства);
13) особи, які відповідно до законів отримують допомогу з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
14) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства;
15) особи, які отримують допомогу з тимчасової непрацездатності;
17) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), особи рядового і начальницького складу
Вказані застраховані особи, а також страхувальники (якими є, наприклад, роботодавці, підприємства, установи, організації, військові частини та органи, які виплачують заробітну плату (винагороду), грошове забезпечення, допомогу тощо) зобов’язані сплачувати внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування і збір на обов’язкове державне пенсійне страхування.
11. Добровільне страхування (категорії осіб)
Згідно Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р. № 1105-XIV добровільно від нещасного випадку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків можуть застрахуватися:
священнослужителі, церковнослужителі та особи, які працюють у релігійних організаціях на виборних посадах;
особи, які забезпечують себе роботою самостійно – займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов‘язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, члени фермерського господарства;
громадяни – суб‘єкти підприємницької діяльності.
Для набуття статусу добровільно застрахованої, вказані особи укладають з робочими органами виконавчої дирекції Фонду за місцем проживання договір про добровільну участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності за формою типового договору, затвердженою правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків, та подають завірені в установленому законодавством порядку або відповідальною особою робочого органу виконавчої дирекції Фонду копії таких документів:
свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи – підприємця або іншого документа, що підтверджує право на здійснення відповідної діяльності;
довідки про присвоєння ідентифікаційного номера з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та інших обов‘язкових платежів або паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку у паспорті);
пенсійного посвідчення (для інвалідів);
паспорта;
платіжного документа про сплату першого страхового внеску.
Зазначені особи вважаються застрахованими з дня, який настає за днем укладення Договору.
Треба відмітити, що фізична особа може двічі обліковуватись у робочому органі виконавчої дирекції Фонду за умови, що вона:
стає на облік як страхувальник, який використовує працю найманих працівників;
здійснює підприємницьку діяльність і вирішила застрахуватися добровільно.
Така особа отримує два страхових свідоцтва та повідомлення про взяття на облік: в одному випадку – як страхувальник, в іншому – як застрахована особа, яка страхується на добровільних засадах.
У разі розірвання Договору добровільно застрахованою особою робочі органи виконавчої дирекції Фонду знімають її з обліку.
У разі, якщо добровільно застрахована особа порушила умови Договору (у тому числі щодо термінів та обсягів сплати страхового внеску) або змінився її статус застрахованої особи (тобто вона підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань), робочий орган виконавчої дирекції Фонду достроково розриває Договір. Страхування припиняється з моменту несплати страхового внеску в терміни та обсяги, зазначені в Договорі. Про розірвання Договору Сторони повідомляють одна одну не пізніше 30 календарних днів з моменту прийняття рішення щодо його розірвання.
Після розірвання Договору робочий орган виконавчої дирекції Фонду знімає добровільно застраховану особу з обліку і закриває особову справу. При цьому раніше сплачені нею страхові внески поверненню не підлягають.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 164 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |