|
Читайте также: |
Орієнтування на місцевості являється одною із важливих умов забезпеченя життєдіяльності і успішного виконання поставлених задач. Орієнтування на місцевості може виконуватись по карті, компасу, небесним світилам, а також по різним місцевим примітам і предметам. Орієнтування на місцевості по карті і компасу великої проблеми не представляє. Але деколи доводиться діяти, не маючи карти, компаса. Тому при подготовці необхідно наголошувати на основних прийомах, правилах і способах орієнтування на місцевості без карти і компаса. Кожний член групи повинен вміти добре і швидко орієнтуватись на різній місцевості і в будь-яких метеоумовах. Ні один із членів групи не може і не повинен при скритності дій виходити на дороги, підходити до населених пунктів, не може також звертатися до місцевих жителів для того, щоб впевтитись в правильності орієнтування чи напрямку руху. Маршрут руху може значно змінитись чи відклонитись від раніше заданого від того як складуться обставини. Задача керівника групи - внести необхідні корективи в маршрут руху і точно вийти в намічений район (до обєкту). Це можна досягнути тільки повсякденними тренуваннями і отриманими навиками.
1. Військові карти і їх використання
Розвідник повинен вміти користуватись картою, головне читати її. Для цього необхідно в першу чергу визначити, якого масштабу карта, і знати топографічні знаки. В наших картах мірою масштабу служит сантиметр, а мерою місцевості - метр чи кілометр. Найбільше використовувані карти в метричних мірах – це крупномасштабні карти, до них відносяться:
- карта в масштабі 250 м в 1 см (1:25 000);
- карта в масштабі 500 м в 1 см (1:50 000);
- карта в масштабі 1 км в 1 см (1:100 000).
Масштаби карт позначаються на нижньому обрізі карти за рамкою. Деякі карти мають координатну сітку (квадрати). Ними можна користуватися при цілевказаннях, причому спочатку вказують цифри які відповідають горизонтальній сітці, а потім цифри які відповідають вертикальній.
Масштаб карти можна визначити слідуючим чином: 1) По координатній сітці. Для цього потрібно виміряти відстань на карті між лініями координатної сітки і визначити, через скільки кілометрів проведені ці лінії. 2) По відстані між місцевими предметами. Для цього відому відстань - число метрів між двома місцевими предметами на місцевості - ділять на число сантиметрів, між зображеннями цих предметів на карті. Знаючи, що на крупномасштабних картах кожна поділка внутрішної рамки рівна одній мінуті, тобто 1855 м на місцевості, можна, поділивши 1855 м на виміряне число сантиметрів, в результате отримаєм масштаб карти. Нижче в таблиці приводятся відстані між лініями координатної сітки.
Відстані між лініями координатной сітки
Масштаб карти Відстані
по карті, см на місцевості, км
1:25000 4 1
1:50000 2 1
1:100000 2 2
1:200000 1 2
Масштабом карти називається степінь зменьшення ліній і відстаней на карті в порівнянні з їх дійсними розмірами на місцевості. Масштаби зображаються дробом або діленням. В першому випадку масштаб носит назву числового, а в другому - лінійного. В числовому масштабі чисельник - одиниця, а знаменник - число, яке показує, в скільки раз лінія і відстань на карті меньша відповідній лінії і відстані на місцевості. Наприклад, якщо нам дано масштаб 1/10 000, або 1:10 000, або 10 000, то це значит, що кожній лінії, взятій з карти, відповідає на місцевості лінія в 10 000 раз більша. Так, довжина будь-якої лінії 10 см на карті буде дійсною величиною цієї лінії на місцевості 10х10 000 = 100 000 см, або 100 000/100 = 1000 м, або 1 км. Лінійний масштаб представляє собою пряму лінію, на якій відкладено декілька рівних відрізків. Якщо лінійний масштаб вказаний 100 м в 1 см, то кожному відрізоку на карті, рівному 1 см, відповідає дійсна лінія на місцевості, рівна 100 м. Для точних вимірювань на карті перший відрізок масштабу ділиться на декілька рівних частин. Щоб побудувати по чисельному масштабі, наприклад, 1/25 000 лінійне, потрібно 25 000 поділити на 100, тоді чисельне 250 покаже, що чисельному масштабу 1/25 000 відповідає лінійний масштаб 250 м в 1 см. Щоб від лінійного масштабу перейти до чисельного, наприклад, від масштаба 500 м в 1 см, потрібно 500 х 100, тоді чисельний масштаб буде 1/50 000.
2. Визначення свого місцезнаходження.
Визначення проводиться з допомогою карти і місцевих предметів, які добре відрізняються. При визначені свого місцезнаходження потрібно в точці знаходження зорієнтувати карту, тобто повернути її так, щоб її сторони були направлені відповідно сторонам світу (північ, схід, південь, захід), а зображені на ній місцеві предмети співпадали з напрямком на ті ж предмети на місцевості. На любій карті вверху - завжди північ, внизу - південь, зправа - схід, злева - захід. Щоб повернути карту відповідно сторонам світу, потрібно накласти компас стороною Пд-Пн на західну (східну) рамку карти або на вертикальну лінію кілометрової сітки карти, причому буквами Пн - в напрямку північної рамки. Потім, звільнивши стрілку компасу, повертати карту разом з компасом, поки північний кінець стрілки не покаже на букви Пн.
3. Оріентація карти по місцевим предметам
Знаючи положення місцевих предметів по відношеню до сторін світу, вже легко визначити свое місцезнаходження на місцевості і відмітити цю точку на карті. Щоб найти на карті предмет, видимий на місцевості, потрібно:
- стати лицем до вказаного предмету;
- зоріентувати карту;
- найти на карті точку свого знаходження;
- подумки провести лінію від точки знаходження до вказаного предмету на місцевості;
- по напрямку цієї лінії шукати на карті умовний знак цього предмета.
Щоб найти на місцевості предмет, позначений на карті, потрібно:
- орієнтувати карту і найти на ній точку свого знаходження;
- прикласти на карті лінійку до точки знаходження і до умовного знаку предмета; не збиваючи орієнтировки карти і не зміщуючи лінійки, шукати на уявному продовжені лінії відповідний предмет на місцевості. При цьому необхідно враховувати відстань до нього, попередньо визначену по карті. Карта орієнтується по компасу на місцевості бідній на орієнтири: в лісі, в пустелі, а також, якщо розвідник навіть приблизно не знає точку свого знаходження.
4. Азимути і рух по азимутам
Азимут - це кут, між напрямком на будь-який предмет місцевості і напрямком на північ. Азимути відраховуються від 0 до 360° по ходу годинникової стрілки.
*Визначення азимуту по компасу*.
Щоб визначити азимут на місцевості, потрібно:
- стать лицем в напрямку предмету, на котрий треба визначити азимут;
- зорієнтувати компас;
- повертаючи компасну кришку, направити на предмет зорову мітку;
- проти вказівника зорової мітки, обращенного до предмету, прочесть величину азимута. Щоби визначити на місцевості заданний азимут, потрібно:
- встановити вказівник зорової мітки компаса точкою на поділці, яка відповідає величині заданного азимута;
- повернути компас так, щоб вказівник зорової мітки находвся спереду;
- повертатися самому разом з компасом доти, поки нульова точка не співпаде з північним кінцем стрілки; напрямок вказівника зорової мітки буде напрямком по заданому азимуту.
Співпадання вказівника зорової мітки з напрямком на предмет (ціль) досягається багатократним переводом погляду з зорової лінії на ціль і навпаки. Не рекомендується піднімати компас до рівня очей, знижується точність вимірювання. Точність вимірювання азимутів з допомогою компасу Андріанова складає +/- 2-3°.
*Рух по азимуту*. Для руху по заданному азимуту потрібно:
- вивчити на карті місцевість між вихідним і кінцевим пунктом руху і намітити маршрут, легко розпізнаваємий по місцевим предметам;
- накреслити вибраний маршрут на карті і визначити азимути всіх ланок маршруту;
- визначити на карті довжину кожної ланки маршруту в кроках (пара кроків в в середньому рівна 1,5 м);
- всі дані для руху записати в польову книжку в вигляді таблиці або схеми.
Прибувши на вихідний пункт, потрібно:
- орієнтуватись по компасу;
- встановити вказівник рухомого кільця компасу проти відліку, рівного величині азимута першої ланки маршрута;
- плавно повертати компас до тех пір, пока нульова поділка не співпаде з північним кінцем стрілки;
- в цьому напрямку вибрати який-небудь предмет і йти на нього. Підійшовши до предмету, потрібно провірити орієнтировку компаса і продовжити рух до першої поворотної точки;
- біля першої поворотної точки потрібно встановити по компасу азимут на слідуючий поворотний пункт і рухатись на нього так, як із вихідного пункту.
*Визначення магнітних азимутів*. Магнітне відхилення буває або східне із знаком "+" або західное із знаком "-". Знючи величину і знак відхилення неважко скласти напрям одної із сторін рамки листа карти (західне або східне) з напрямком істиного мередіану. При співпадінні положення сторін рамки карти з напрямком істинного меридіану карта буде орієнтована точно.
Практично це роблять так:
- встановлюють на одну із бокових сторін карти компас так, щоб лінія північ-південь шкали компаса співпала з напрямком цієї сторони рамки, а нуль (С) на шкалі був направлений до північної сторони рамки карти;
- відпустити гальмо стрілки компаса і, коли стрілка заспокоїться, повертати карту до тех пір, поки стрілка не стане своїм північним кінцем проти нульової поділки (С) шкали компаса;
- повернути карту не зміщуючи компаса так, щоб північний кінець стрілки встав проти поділки яка відповідає відповідній величині і знаку відхилення для данного листа карти;
- зорієнтованую таким чином карту закріплюють;
- зеднують прямими лініями орієнтири;
- встановлюють компас на накресленій прямій між орієнтиром так, щоб лінія "північ-південь" шкали співпала з цим напрямком, а нулева поділка (С) була направлена в сторону руху;
- коли стрілка заспокоїться, зробити відлік по шкалі проти північного кінця стрілки; вирахувати отриманий відлік із 360°, ця різниця і буде магнитним азимутом.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 75 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |