Читайте также:
|
1. Управління охороною праці - це:
а) планові та позапланові заходи державних установ, структурних підрозділів і посадових осіб, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів тощо;
б) обстеження й аналіз стану умов та безпеки праці з метою визначення їх відповідності критеріям охорони праці;
в) процес підвищення рівня знань працівників з питань охорони праці;
г) підготовка, прийняття та реалізація заходів, спрямованих на збереження життя, здоров’я та працездатності людини в процесі трудової діяльності
2. Відповідно до статті 31 Закону України «Про охорону праці» державне управління охороною праці здійснюють:
а) Кабмін, Національна Рада з питань безпеки життєдіяльності, Держгірпромнагляд, Міністерства;
б) обласна держадміністрація, районна держадміністрація, виконком міської ради;
в) Міносвіти і науки, молоді і спорту України; управління освіти і науки обласних держадміністрацій; управління освітою виконкомів міської ради.
г) керівник підприємства; служба охорони праці підприємства; комісія з питань ОП.
3. Основні завдання з управління охороною праці на регіональному рівні в межах відповідної території згідно з Законом України «Про охорону праці» покладено на:
а) Кабмін, Національну Раду з питань безпеки життєдіяльності, Держгірпромнагляд, Міністерства;
б) обласні держадміністраціі, районні держадміністрації, виконкоми міських рад;
в) Міносвіти і науки, молоді і спорту України; управління освіти і науки обласних держадміністрацій; управління освітою виконкомів міської ради.
г) керівник підприємства; служба охорони праці підприємства; комісія з питань ОП
4. Скоординована взаємодія центрального державного управління галуззю, державних регіональних органів управління галуззю, місцевих органів управління та організацій цієї галузі, спрямована на реалізацію державної політики в сфері охорони праці – це:
а) державна система управління охороною праці;
б) галузева система управління охороною праці;
в) управління охороною праці на регіональному рівні;
г) управління охороною праці на рівні підприємства.
5. Система управління охороною праці на виробництві створюється:
а) службою охорони праці підприємства;
б) суб’єктом господарювання;
в) профспілковим комітетом підприємства;
г) комісією підприємства з питань охорони праці.
6. Виконання вимог безпеки праці у всіх структурних підрозділах та службах підприємства контролює:
а) служба охорони праці підприємства;
б) профспілковий комітет підприємства;
в) уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;
г) головний інженер підприємства.
7. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», служба охорони праці створюється на підприємствах, у виробничих і науково-виробничих об’єднаннях, корпоративних, колективних та інших організаціях виробничої сфери із числом працюючих:
а) не менше 10; б) 25 і більше; в) 50 і більше; г) не менше 100.
8. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємствах з кількістю працюючих менше 50 осіб:
а) роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення;
б) функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку;
в) для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку;
г) для виконання функцій служби охорони праці роботодавець залучає профспілковий комітет.
9. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», на підприємствах з кількістю працюючих менше 20 осіб:
а) роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення;
б) функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку;
в) для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку;
г) для виконання функцій служби охорони праці роботодавець залучає профспілковий комітет.
10. Відповідно до Закону України «Про охорону праці», служба охорони праці підприємства, установи, організації підпорядковується:
а) голові профспілкового комітету підприємства; б) головному інженеру підприємства;
в) безпосередньо роботодавцю; г) першому заступнику керівника підприємства.
11. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій розробляються:
а) на всіх потенційно небезпечних підприємствах та виробництвах України;
б) на промислових підприємствах, що не мають на своїй території потенційно небезпечних об’єктів;
в) у всіх установах та закладах системи Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;
г) у всіх установах та закладах системи Міністерства охорони здоров’я України.
12. Аварія на виробництві – це:
а) руйнівне природне явище, що створює на певній території загрозу життю людини, знищує матеріальні цінності, завдає шкоди довкіллю;
б) небезпечна подія техногенного характеру, що призводить до руйнування будівель, обладнання, транспорту, порушує виробничий процес, завдає шкоди довкіллю;
в) наслідок раптової дії на працівника небезпечного чи шкідливого фактора виробничого середовища;
г) порушення нормальних умов життя і діяльності людей на окремій території чи об’єкті господарювання.
13. Аварія на виробництві належить до рівня «А» якщо:
а) характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу уражаючих чинників на населення;
б) характеризується переходом за межі структурного підрозділу підприємства і розвитку в межах підприємства;
в) характеризується розвитком аварії в межах одного структурного підрозділу підприємства;
г) характеризується розвитком аварії в межах кількох структурних підрозділів підприємства.
14. Аварія на виробництві належить до рівня «Б» якщо:
а) характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства;
б) характеризується переходом за межі структурного підрозділу підприємства і розвитку в межах підприємства;
в) характеризується розвитком аварії в межах одного структурного підрозділу підприємства;
г) характеризується можливістю впливу уражаючих чинників на населення.
15. Аварія на виробництві належить до рівня «В» якщо:
а) характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу вражаючих чинників на населення;
б) характеризується переходом за межі структурного підрозділу підприємства і розвитку в межах підприємства;
в) характеризується розвитком аварії в межах одного структурного підрозділу підприємства;
г) характеризується розвитком аварії в межах кількох структурних підрозділів підприємства.
16. План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій на виробництві повинен переглядатися:
а) кожні 3 роки; б) кожні 4 роки; в) кожні 5 років; г) кожні 7 років.
17. Згідно «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», інструкції, що належать до державних міжгалузевих НПА ОП затверджуються:
а) органами держнагляду за охорону праці за узгодженням з міністерствами;
б) міністерствами або іншими органами виконавчої влади;
в) Національним НДІ охорони праці;
г) власником підприємства чи уповноваженим ним органом.
18. Згідно «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», інструкції, що діють на підприємстві затверджуються:
а) органами держнагляду за охорону праці за узгодженням з міністерствами;
б) міністерствами або іншими органами виконавчої влади;
в) Національним НДІ охорони праці;
г) власником підприємства чи уповноваженим ним органом.
19. Згідно «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», загальне керівництво розробкою (переглядом) інструкцій, що діють на підприємстві покладається на:
а) уповноважену найманими працівниками особу; б) профспілковий комітет підприємства;
в) службу охорони праці підприємства; г) власника підприємства чи уповноваженого ним органу.
20. Згідно «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», розробка (перегляд) інструкцій, що діють на підприємстві здійснюється:
а) безпосередньо роботодавцем; б) начальником служби охорони праці;
в) безпосередніми керівниками робіт; г) головою профспілкового комітету підприємства.
21. Згідно «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», інструкції, що розробляються базовими науково-дослідними організаціями у питаннях ОП під координацією і за методичною допомогою Національного НДІ охорони праці, затверджуються наказом міністерства - це:
а) інструкціями, що належать до державних міжгалузевих НПА ОП; б) примірні інструкції;
в) посадові інструкції; г) інструкції, що діють на підприємстві.
22. Згідно «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», перегляд примірних інструкцій проводиться в міру потреби, але не рідше:
а) одного разу на рік; б) одного разу на 3 роки;
в) одного разу на 5 років; г) одного разу на 10 років.
23. Згідно «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», перегляд інструкцій, що діють на підприємстві проводиться в терміни, передбачені державними НПА ОП, на підставі яких вони опрацьовані, але не рідше:
а) одного разу на рік; б) одного разу на 3 роки;
в) одного разу на 5 років; г) одного разу на 10 років.
24. Згідно «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», перегляд інструкцій для професій або видів робіт з підвищеною небезпекою, що діють на підприємстві проводиться в терміни, передбачені державними НПА ОП, на підставі яких вони опрацьовані, але не рідше:
а) одного разу на рік; б) одного разу на 3 роки;
в) одного разу на 5 років; г) одного разу на 10 років.
25. Згідно «Положення про розробку інструкцій з охорони праці», перегляд інструкцій, що належать до державних міжгалузевих НПА ОП проводиться в міру потреби, але не рідше:
а) одного разу на рік; б) одного разу на 3 роки;
в) одного разу на 5 років; г) одного разу на 10 років.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 142 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |