Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Організація та облік розрахунків з допомогою платіжних карток

Читайте также:
  1. V. Організація, проведення та документальне оформлення семестрового контролю
  2. Аварії, їх розслідування та облік.
  3. Акт форми Н-1 і облік нещасних випадків
  4. Алгоритм обчислення за допомогою Microsoft Excel
  5. Вибір приміщення і організація робочого місця. Враховуючи характер роботи та фізіологічні характеристики людини, вибирається робоче приміщення та конструкція робочого місця.
  6. Вивчення форми і методів обліку, визначення їх відповідності вимогам.
  7. Види банківських операцій з готівковими коштами та їх облік
  8. Види господарського обліку
  9. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ДОКУМЕНТІВ, ЩО ВИГОТОВЛЯЮТЬСЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ДРУКУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ
  10. Вимоги Закону України „Про охорону праці” щодо розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Платіжна картка — це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установ­леному законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що викорис­товується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного ра­хунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відпові­дним договором.

Платіжна картка виготовляється із спеціальної пластмаси і має стандартний роз­мір: 85,6 х 53,9 х 0,76. Платіжна картка, як правило, містить таку інформацію: на лицьовий бік картки наноситься ім'я власника, номер картки, термін дії картки, ло­готип банку-емітента картки та платіжної системи. Одним із засобів захисту від під­робки може бути голограма. На зворотному боці картки міститься підпис власника картки, магнітна смуга, іноді фотографія власника і логотипи мереж банкоматів, у яких можна отримати готівку за допомогою картки. Номер картки складається з 16 цифр: перші шість — код банку-емітента, наступні дев'ять — банківський номер карт­ки, остання цифра — контрольна.

Велика різноманітність платіжних карток дозволяє класифікувати їх за різними ознаками. У спеціальній літературі платіжні картки класифікуються за такими ознака­ми, як:

- тип носія електронної інформації;

- метод нанесення на картку ідентифікаційної інформації;

- тип держателів;

- типи фінансових операцій;

- функціональні характеристики (або платіжна схема).

За типом носія електронної інформації платіжні картки поділяються на: картки з ма­гнітною смугою, які називаються магнітними картками та картки з чіпом (мікросхе­мою), які називаються смарт-картками.

За методом нанесення на картку ідентифікаційної інформації (ім'я власника картки, номер картки, термін її дії) картки поділяються на:

ембосовані — картки, на яких інформація нанесена рельєфним шрифтом (видавлена)
спеціальним апаратом ембосером;

неембосовані — картки, на яких ідентифікаційна інформація випалюється, і як
правило, ці картки призначені тільки для електронного використання (наприклад,
Уіка еіесігоп).

За типами держателів, платіжні картки класифікуються на особисті (індивідуальні), корпоративні та сімейні. Особиста картка — це платіжна картка, емітована на ім'я клієнта — фізичної особи, що не є суб'єктом господарювання. Корпоративна платіжна картка - платіжна картка, яка дає змогу її держателю здійснювати операції за картрахунком юридичної особи або фізичної особи-підприємця. Сімейні картки видаються як особи­сті тільки фізичним особам, але окремі картки можна оформити як корпоративні на кожного члена родини власника картрахунку. При цьому для кредитної картки члена родини встановлюється ліміт використання коштів.

За функціональними характеристиками (або платіжною схемою) платіжні картки по­діляються на дебетові, кредитні та змішані.

Відповідно, залежно від умов, за якими здійснюються розрахунки за операціями з використанням платіжних карток, можуть застосовуватися дебетова, дебетово-кредит­на та кредитна платіжні схеми.

Дебетова схема передбачає здійснення клієнтом операцій з використанням платіж­ної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картрахунку, або за ра­хунок коштів клієнта за наперед оплаченою платіжною карткою, які обліковуються на консолідованому картрахунку банку.

Під час застосування дебетово-кредитної схеми клієнт здійснює операції з викорис­танням платіжної картки в межах залишку коштів, які обліковуються на його картра­хунку, а в разі їх недостатності (відсутності) на картрахунку — за рахунок наданого банком кредиту.

Кредитна схема передбачає здійснення розрахунків за виконані клієнтом операції з використанням платіжної картки за рахунок коштів, наданих йому банком у кредит (у межах кредитної лінії). Кредитна лінія під операції з платіжними картками відкри­вається банком на визначений термін та в межах установленного договором ліміту (за­боргованості або граничної суми) кредитування. Строк дії кредитної лінії, яка відкри­вається під платіжні картки, визначається договором між клієнтом та емітентом.

Застосування платіжних карток передбачає наявність платіжної системи у рамках якої буде здійснюватися операція з платіжною карткою.

До платіжної системи в якій використовуються платіжні картки, входять такі су­б'єкти:

емітент платіжних карток — юридична особа, що є членом платіжної системи та здійс­
нює емісію платіжних карток;

держатель платіжної картки — фізична особа, яка на законних підставах використовує
спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в
банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжно­
го засобу;

розрахунковий банк — уповноважений платіжною організацією відповідної платіжної
системи банк, що відкриває рахунки членам платіжної системи та бере участь у прове­
денні взаєморозрахунків між ними;

еквайрингова установа (еквайр) — юридична особа, яка здійснює еквайринг, тобто дія­
льність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання
розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток;

торговець — суб'єкт підприємницької діяльності, який, відповідно до договору з еквай-
ром або платіжною організацією, приймає до обслуговування платіжні картки з метою
проведення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у
готівковій формі);

• процесинговий центр — юридична особа — учасник платіжної системи, яка здійснює
процесинг, тобто діяльність, яка включає в себе виконання авторизації, моніторинг,
збір, оброблення, зберігання й надання членам системи та розрахунковому банку пла­
тіжних повідомлень за операціями з платіжними картками.

Обслуговування торговців і виконання розрахунків з ними за операціями, здійсне­ними із застосуванням платіжних карток, банк-еквайр проводить на підставі договору. Договір між еквайром і торговцем надає право останньому приймати до оплати платіжні картки відповідної платіжної системи з дотриманням її правил та виконувати інші опе­рації, визначені договором.

Методика бухгалтерського обліку операцій банків з платіжними картками регламенту­ється Правилами бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у бан­ках України, затвердженими постановою Правління НБУ від 8.04.2005 № 123.

У разі проведення розрахунків за придбані із застосуванням платіжної картки товари та отримані послуги в банку-еквайрі здійснюються такі бухгалтерські проводки:

• на суму оплати за товари (послуги), що здійснена банком-еквайром до одержання
коштів від банку-емітента:

Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіж­них карток» Кт 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання»;

• на суму одержаного грошового покриття з банку-емітента:
Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіж­них карток».

У разі переказу коштів торговцю за товари (послуги) після одержання коштів з бан­ку-емітента здійснюються такі проводки:

• на суму одержаних коштів від банку-емітента:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіж­них карток»;

• на суму коштів під час зарахування їх на рахунки торговців:

Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіж­них карток»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання».

Якщо банк-еквайр одночасно є банком-емітентом, то в разі переказу чи зарахування коштів торговцям за товари (послуги) здійснюються такі бухгалтерські проводки:

• під час переказу:

Дт 2605 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з ви­користанням платіжних карток», або

2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток», або

2655 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення опера­цій з використанням платіжних карток»

Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіж­них карток»;

• під час зарахування торговцю:

Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіж­них карток»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання». У банку-емітенті під час переказу коштів за товари (послуги) та комісійних банку-

еквайру здійснюються такі бухгалтерські проводки:

1) Дт 2605 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з ви­
користанням платіжних карток», або

2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням

платіжних карток», або

2655 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій

з використанням платіжних карток»

Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіж­них карток»;

2) Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіж­
них карток»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках», або 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків».

У разі повернення держателем платіжної картки придбаного товару торговцю після здійснення трансакції торговець повертає кошти готівкою шляхом видачі їх з каси або в безготівковій формі шляхом переказу коштів на картрахунок.

Під час переказу коштів на картрахунок за повернений товар у банку-еквайрі, який одночасно є банком-емітентом, здійснюється така проводка: Дт 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання»

Кт 2605 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання для здійснення операцій з вико­ристанням платіжних карток», або

2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням

платіжних карток», або

2655 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій

з використанням платіжних карток».

Під час переказу коштів на картрахунки в інший банк-емітент у банку-еквайрі здій­снюються такі бухгалтерські проводки:

1) Дт 2600 «Кошти на вимогу суб'єктів господарювання»

Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіж­них карток»;

2) Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіж­
них карток»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках», або 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків».

 




Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 101 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав