Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Робочий скляний електрод рН-метра

РН-метри

Кислотність або лужність води визначають по зміні активної концентрації іонів водню, яка виражається в одиницях десяткового логарифма рН= - lgC_H⁺, тому вимірювальні прилади називаються рН-метрами.

Чиста вода дисоціюється на іони водню Н⁺ та іони гідроксила ОН^-. При розчиненні у воді кислот концентрація Н⁺ підвищується, а при розчиненні лугів, навпаки, значення рН збільшиться, що свідчить про характер вимірюваного середовища. Для кисневих розчинів значення рН змінюється від 0 до 14.

Робочий скляний електрод рН-метра

1 – мембрана;

2 – скляна трубка;

3 – розчин кислоти;

4 – електрод.

У промислових умовах величину рН вимірюють за допомогою робочого скляного електрода, який виконаний з скляної трубки 2, до кінця якої припаяна мембрана 1 із літієвого скла. Всередині прубки знаходиться розчин кислоти 3 постійної концентрації, який замикає електричний ланцюг між мембраною 1 та електродом 4. Потенціали Е₂ (між електродом та кислотою) та Е₃ (між кислотою і внутрішньою поверхнею мембрани) постійні і залежать лише від температури розчину.

Для вимірювання рівноважного потенціалу Е₁ необхідно ввести другий електрод, який виконаний із срібла, який називається допоміжний або електродом порівняння. Цей електрод оточений кристалами хлористого сріблаЮ, які омиваються розчином хлористого калію.

При рН = 3,25, яка називається ізопотенційною точкою розчину, покази приладу не залежать від його температури.

Робочі скляні та допоміжні електроли, які випускаються промисловістю, є стандартизовані. Їх оснащують додатковою арматурою, яка забезпечує розміщення електродів в об'єктах і захист від пошкоджень. Електродні системи рН-метрів випускають магістральні (ДМ), заглиблені (ДПг) та проточні (ДПР). Перші розміщують в трубопровід з аналізуємим середовищем, другі –мв резервуар, а через останні проходить підготовлена проба розчину.

Повірку промислових рН-метрів виконують по буферним розчинам (рН задана) в комплекті із зразковим електродом порівняння.

Для автоматичного визначення вмісту кисню, який розчинений у живильній воді, служать промислові киснеміри з уніфікованим токовим сигналом, в принципі дії якого лежить кондуктометричний метод (взаємодія кисню О₂ з металевим талієм Т1). У результаті хімічної реакції утворюється гідроксид талію (Т1ОН), який розкладається у водному розчині на іони. При цьому електропровідність води буде змінюватись пропорційно складу кисню, який розчинений у воді.

Переваги:

· висока чутливість;

· висока точність вимірювань;

· надійна робота напротязі тривалого часу.

Недоліки:

· велика токсичність талія.

1.7.4 Показчик викривлення ротора турбіни

Показчик викривлення ротора турбіни призначений для контролю стану ротора викривлення якого може настати в результаті температурної деформації циліндра. Прилад складається з двох двокамерних трансформаторних датчиків D₁ та D₂. D₁ встановлюється безпосередньо навпроти консольного кінця вала турбіни і являється робочим. Датчик D₂ встановлюється на щиті управління і являється компенсаційним. Первинні обмотки обох датчиків з’єднані послідовно згідно, а вторинні – послідовно зустрічно. Повітряний зазор а становить 2-3 мм в нормальних умовах, а зазор б встановлюється при наладці приладу.

Схема показчика викривлення ротора турбіни

1, 2 – трансформатори;

3 – якір;

4 – ротор турбіни;

ЕП – електронний підсилювач;

СН – стабілізатор напруги;

мV – мілівольтметр;

К – блок-контакт;

П – перемикаюче реле;

Д₁ – робочий датчик трансформатора;

Д₂ – компенсаційний датчик трансформатора.

Робота приладу:

При відсутності викривлення (битті) ротора повітряні зазори датчиків будуть рівні. Напруги, які індуктуюються у вторинних обмотках, будуть однакові по величині і взаємнокомпенсуватися. Тому сигнал на вході ЕП буде дорівнювати нулю. У випадку викривлення ротора зазор а буде пульсувати, що призведе до зміни магнітного потоку. Це призведе до появи різниці напруг, яка буде пропорційна зміні повітряного зазору а. Ця різниця через електронний підсилювач подається на ВП. Величина викривлення відмічається по шкалі мілівольтметра, яка градуйована в межах 0 – 0,5 мм. Така мала величина викривлення пояснюється тим, що датчик встановлюється поблизу підшипника, а в середній частині вала прогин ротора буде більшим.

1.7.5 Газоаналізатор системи водневого охолодження турбогенератора

Цей газоаналізатор призначений для визначення відносного вмісту водню в системі охолодження обмоток турбогенератора.

Тип газоаналізатора ТП-1114.

Границі вимірювання 80-100% водню. При нормальній експлуатації вміст водню в газовій суміші – 98%. У випадку збільшення, зменшення концентрації водню суміш стає вибухонебезпечною.

Схема газоаналізатора системи водневого охолодження турбогенератора

1 – робочий міст;

2 – компенсаційний міст;

3 – реохорд;

4, 5 – проточні камери;

Аг – аналізуємий газ;

ПТ – понажаючий трансформатор;

Д – датчик газоаналізатора;

ВП – вторинний прилад;

е – рухомий контакт;

а, в, с, d – вимірювальні діагоналі моста.

Схема газоаналізатора складається з двох мостів: робочого і порівняльного (компенсаційного). Дія газоаналізатора заснована на порівнянні електричним методом теплопровідності еталонної і робочої газових сумішей. Робочі плечі робочого моста розміщюються в проточні камери, через які проходить Аг.

Робочі плечі робочого моста виконуються з тонкої платинової проволоки і розташовані в скляних камерах. Опір робочих пліч змінюється в залежності від водню в суміші. Решта пліч мають в своїх камерах еталонну суміш. В діагональ робочого моста підключений постійний резистор, а в діагональ моста порівняння – реохорд, який розташований у ВП.

Робота приладу:

При 100%-му вмісті водню напруги на вершинах робочого моста, дорівнює напрузі на вершинах моста порівняння. Це призведе до того, що різниця потенціалів, яка подається на вхід електронного підсилювача у ВП, буде дорівнювати нулю і РД буде знаходитись в стані спокою. При зміні концентрації водню в газовій суміші напруги на вершинах робочого моста буде змінюватись і на вхід ЕП буде подаватися різниця напруг. Після підсилення сигнал подається на РД, який починає переміщувати повзунок реохорда в сторону відновлення рівноваги вимірювальної схеми. Рівновага наступить тоді, коли напруга на вершинах моста порівняння і напруга на вершинах робочого моста будуть рівними. Одночасно з цим будуть змінюватись і показання ВП. Таким чином газоаналізатор працює по принципу компенсації (врівноваження) напруги, яка з’являється між вершинами а и в зустрічними напругами, яка знімається з повзунка реохорда. Якщо в процесі експлуатації вміст водню зменшиться до критичного значення, то РД вплине на сигнальний пристрій і замкне його контакти.

1.7.6 Показчик розширення ротору турбіни

Величину теплового розширення циліндрів турбіни знаходять для визначення швидкості прогріву турбіни приїї запуску. Кожен циліндр оснащений показчиком теплового розширення. Показчик складається з шкального первинного перетворювача, диференційно-трансформаторного перетворювача, вимірювального перетворювача та двох ВП: показуючого міліамперметра та самопишучого потенціометра. Первинний перетворювач закріплюється на фундаменті турбіни поряд з підшипником, найбільше віддаленим від нерухомого кінця циліндра.

Схема показчик розширення ротору турбіни

1 – скоба;

2 – сердечник диференційно-трансформаторного перетворювача;

3 – вісь;

4 – пружина;

5 – стрілка;

7 – первинний шкальний перетворювач;

СН – стабілізатор напруги;

ВПр – вимірювальний перетворювач;

АП – автоматичний потенціометр;

мА – міліамперметр.

Робота приладу:

При тепловому подовженні циліндра скоба переміщує сердечник датчика і відхиляє стрілку первинного перетворювача, розтягуючи гвинтову пружину. Одночасно з цим змінюється різниця ЕРС, яка індуктується у вторинних лбмотках ДТП. Різниця DЕ, яка утворилась, надходить на вимірювальний перетворювач, а потім на вторинні прилади. ВП мають градуювання від 0 до 30 мм. Запис показань виконується самопишучим потенціометром. Основна похибка ±0,5 – 1,5мм.