Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Схема хімічного газоаналізатора

Загальні відомості про газоаналізатори

Прилади призначені для якісного та кількісного визначення складу газів називаються газоаналізаторами.

Вони бувать: перносні та автоматичні.

Автоматичні виконуються у вигляді показуючих та самопишучих приладів з дистанційною передачею показань. Ці газоаналізатори призначені для неперервного аналізу складу газу.

Переносні газоаналізатори являються більш точними і використовуються при наладці та випробовуваннях технологічного обладнання, а також для повірки промислових газоаналізаторів.

За принципом дії газоаналізатори бувають:

* хімічні;

* хроматографічні;

* термохімічні;

* термомагнітні;

* електрохімічні і т.д.

Шкала газоаналізаторів градуюється в процентах об’ємного змісту компонента, що визначається.

Хроматографічні газоаналізатори

Ці газоаналізатори відносяться до автоматичних приладів. Їх принцип дії заснований на явищі абсорбції – розділення газової суміші на окремі компоненти, з подальшим визначенням якісного і кількісного складу цих компонентів. В якості сорбенту використовується активоване вугілля. В якості газу-носія використовують, для негорючих газів, інертний газ, а для горючих – повітря.

Схема газоаналізатора

б – балон;

Пср – пристрій стабілізації;

Дт – детектор;

Дз – дозатор;

АГ – аналізуємий газ;

РК – розділююча колонка;

СП – самопишучий потенціометр;

Вк – викид;

ГН – газ-носій;

А,В,С – компоненти.

Робота приладу:

З балону виходить газ-носій і подається в пристрій стабілізації, для стабілізації постійної витрати та тиску, щоб небуло пульсацій.

Потім газ-носій надходить в детектор, для реєстрації, що це чистий газ-носій.

Після детектора, за допомогою дозатора, в газ-носій добавляємо аналізуємий газ, що являється бінарною сумішю.

Бінарна суміш надходить в розділюючу колонку, де розділюється суміш на компоненти А, В, С, за допомогою сорбенту, по степені поглинання.

З розділюючої колонки першим буде виходити компонент з низькою степінню поглинання (А), а останнім компонент (С), який має найбільшу ступінь поглинання.

Компоненти надходять в детектор, де виконується кількісний та якісний аналіз компонентів. Електричний сигнал з детектора надходить на самопишучий потенціометр, який малює хроматограму, на якій пряма лінія відповідає газу-носію, а вершини – компонентам, що визначаються.

Переваги:

ü висока точність вимірювань;

ü можливість неперервного аналізу.

Хімічні газоаналізатори

Схема хімічного газоаналізатора

1 – газовідвідна трубка;

2, 5, 6, 7 – посудини;

3 – вимірювальна бюретка;

4 – манометр;

8 – груша;

9 – фільтр;

10 – розподільчі крани.

Хімічні газоаналізатори призначені для визначення СО₂ та О₂ в газі.

Принцип дії заснований на поглинанні компонента, що визначається, спеціальним розчином. Кількість даного компоненту визначається по різниці питомих об'ємів. Поглинання О₂ виконується в посудині, яка заповнена розчином пірогаллола, а СО₂ – в посудині, яка заповнена розчином їдкого калію.

Робота приладу:

За допомогою груші відбираємо пробу газу, що аналізується, і пропускаємо її через фільтр для очистки від зважених частинок. Потім, за допомогою посудини 7 (опускаючи її), подаємо газ у вимірювальну бюретку. При підійманні посудини 7 надлишок газу, через газовідвідну трубку, видаляється в атмосферу. У бюретці залишається проба газу 50 см³. Потім, відкриваючи розподільчий кран 10, подаємо аналізуємий газ в посудину 6, яка заповнена розчином їдкого калію для визначення СО₂, а потім в посудину 5, яка заповнена пірогалолом – для визначення О₂. Кількість СО₂ та О₂ визначається по різниці питомих об'ємів до та після поглинаючих посудин.

Переваги:

· висока точність вимірювань.

Недоліки:

· неможливість створення автоматичного приладу.