|
Читайте также: |
Торговий прибуток: визначення, сутність перетворення, джерело (10); механізм утворення торгово, прибутку, приклад (10); формули середньої норми прибутку, ціни виробництва, за умов учас торгового капіталу в міжгалузевій конкуренції, висновок (10).
Торговий прибуток – перетворена форма додаткової вартості, яка утворюється за рахунок різниці між вартістю товару та ціною виробництва промисловця.
На перший погляд, складається враження, що прибуток виникає в процесі купівлі-продажу товару як результат різниці в цінах. Торговельний підприємець купує товари у виробника дешевше, продає дорожче й звідси має свій прибуток.
Насправді ж торговельний підприємець купує товари нижче вартості, а продає за вартістю.
Джерелом торговельного прибутку є додаткова вартість, яка створюється в сфері матеріального виробництва, частину якої привласнює торговець. Цією частиною промислові капіталісти діляться з торговцем за те, що він реалізує їх товари.
Розподіл додаткової вартості між промисловими і торговельними капіталістами відбувається стихійно в результаті гострої міжгалузевої конкурентної боротьби.
Пояснимо цей механізм на прикладі. Припустимо, що є промисловий капітал (Кпр) в розмірі 450.000 дол., з яких 350.000 дол. - постійний капітал (С) і 90.000 дол. - змінний (V). Норма додаткової вартості складає 100%. За цих умов вартість (W) виготовленої продукції буде складати: W = 360000C + 90000V + 90000m = 540.000 дол. Отже, якби промисловий підприємець сам реалізовував свою продукцію, то за всіх інших незмінних умов він міг би претендувати на прибуток у розмірі 20%:
p' = 
х 100% = 
х 100% = 20%
Але промисловець функцію реалізації товарів передає торговцю, який, щоб здійснити цей процес, теж робить певні затрати капіталу, припустимо, в розмірі 50000 дол.(Кт). Таким чином, весь капітал, витрачений на виробництво й продаж товару, складе КПР.+КТ=450000+50000=500000 дол. А загальний прибуток буде теж перерозподілятися між промисловим і торговельним підприємцями. Причому не довільно, а за середньою нормою. Інакше, (якщо буде менше) торговельному підприємцю буде невигідно вкладати свій капітал у сферу обігу. У нашому. прикладі середня норма прибутку буде такою:
p' = 
х 100% = 
х 100% = 18%
Звідси весь прибуток промисловця буде дорівнювати:
Pпр = Кпр х p' = 450000х 18% = 81 000
Pторг = Кторг х p' = 50000х 18% = 9000
Реально цей розподіл прибутку відбувається за допомогою такого механізму: промисловець продає свій товар торговцю за оптовими цінами, які включають витрати виробництва і його середній прибуток. У нашому прикладі це буде 360000С + 90000У 4- 81000Р = 531000 дол. Торговельний же підприємець реалізує куплену продукцію за цінами, що базуються на вартості даного товару. В нашому прикладі це 360000С+90000У+90000т = 540000 дол. Продавши товар за таку ціну, торговельний підприємець: а) повертає свій капітал обігу, який був виплачений промисловому підприємцю при купівлі в нього товару (531000 дол.); б)отримує свою норму прибутку, як різницю між продажною ціною і купівельною - 540000- 531000=9000 дол. Отже, створена в процесі виробництва додаткова вартість в сумі 90000 дол. поділилася порівну на рівновеликий капітал.
44.Позичковий капітал: сутність, джерела та особливості. Відмінність від лихварського капіталу
Визначення позичкового капіталу(5); його відмінність від лихварського капіталу(5); джерела виникнення позичкового капіталу в міжгалузевій конкуренції, висновок(10)
Ссудный капитал – это денежный капитал, отдаваемый капиталистами-собственниками в ссуду функционирующим капиталистам и приносящий процент.
Исторической формой ссудного капитала является растовщический капитал. Ростовщический капитал - это свойственная для докапиталистических формаций форма капитала, который приносит процент. Отличие от ростовщического капитала: Давался в основном мелким заемщикам на выполнение своих желаний, а не на начинания предпринимательства. Из-за высокого риска что не вернут капитал был очень большой процент. Это приводило к тому что целые поколения отдовали долг или даже за долг продавались в рабство. По-этому фигура растовщика в докапиталистическом обществе была придметом ненависти.
Особенности ссудного капита
1)выполняет функцию самовозрастающей стоимости и по отношению к заемщику и по отношению к кредитору, поскольку заемщик берет в ссуду для производства m
2)В руках ссудного капиталиста он выступает как капитал собственник. В руках торгового или промышленного капиталиста – как капитал функция.
3)Ссудный капитал выступает как товар, который обладает потребительной стоимостью и ценой. Поэтому ссуда принимает форму купли-продажи ссудного капитала. Потребительная стоимость: способность приносить дополнительный доход. Стоимость: это и есть сам ссудный капитал.
4)Отдаваемый в ссуду капитал переходит во временное пользование к заемщику, но собственность на него остается у кредитора
Источники: 1)денежные капиталы, которые освободились в процессе кругооборота промышл. и торгов. капиталиста(амортизационное числение, суммы на зарплату и т.п.) 2) денежные сбережения, находящиеся в банках, пенсионных фондах. 3) денежные доходы и сбережение населения и денежные накопления государства и т.п.
45.Позичковий процент. Норма позичкового проценту: сутність, джерело, норма, тенденція
Визначення позичкового проценту(5); джерело: поділ середнього прибутку на підприємницький дохід та позичковий відсоток(15); норма, межі, тенденції змін(10)
Ссудный процент – это часть прибавочной стоимости, которую функционирующий капиталист отдает ссудному капиталисту за пользование капиталом. Другими словами – это плата за риск.
Прибыль, получаемая от пользования ссудным капиталом распадается на 2 части: 1)предпринимательский доход, присваемый функционирующим капиталистом. 2)процент, присваемый ссудному капиталисту.
Источником процента является прибавочная стоимость. Ссудный процент – это два раза превращенная стоимость. Прибавочная стоимость превращается в прибыль, а часть прибыли – в процент.
Норма ссудного процента. Показателем ефективности использования ссудного капитала выступает норма ссудного процента – это отношение величины нормы ссудного процента к величине ссуды.
Норма ссудного процента зависит от: 1)от нормы средней прибыли прямопропорционально. 2)в период кризисов ссудный процент наиболее велик так как больше риск, что не вернут.
Норма процента имеет верхнюю и нижнюю границу. Верхняя - приближение к средней нормы прибыли. Но при таком уровне процента для промышленного капиталисту нет смысла прибегать к займу. Ему ничего не остается. Нижняя - приближена к нулю. Но за "спасибо" деньги взаймы никто не даст.
Поэтому в этих пределах происходит колебание уровня процента.
Исторически норме процента свойственна тенденция к снижению, поскольку средняя норма прибыли имеет тенденцию к снижению и с развитием капитализма растет предложение ссудного капитала.
46.Кредит, його сутність і форми.
Необхідність і сутність кредиту, його функції(10); форми кредиту: комерційний – сутність, особливості та межі(10); банківський – сутність, переваги(5); роль кредиту в сучасній економіці(5)
Кредит относится к числу важнейших категорий экономической науки. Без кредитной поддержки невозможно обеспечить быстрое и цивилизованное становление новых предприятий малого и среднего бизнеса, внедрение новых технологий и видов предпринимательской деятельности в экономическом пространстве.
Кредит происходит от латинского "kreditum" (ссуда, долг). В то же время "kreditum" переводится как "верую", "доверяю". С юридической, и с экономической точек зрения — кредит - сделка, договор между юридическими или физическими лицами о займе, или ссуде. Кредит – это форма движения ссудного капитала
Функции кредита:
1) дает возможность расширить производство за пределы личных средств
2) влечение в производство дополнительных материальных и трудовых ресурсов
3) ускорение научно-технического прогресса
4) стимулирующая (побуждает к эффективному использованию полученной ссуды, чтобы на заработанные средства не просто вернуть кредит, но и получить прибыль.)
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 151 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |