Читайте также:
|
Після придушення козацько-селянських повстань першої половини XVII ст. колонізація українських земель Польщею, значно посилилася, що й потягло за собою національно-визвольну війну.
Основними причинами національно — визвольної війни були:
1. Погіршення становища селянства в умовах засилля польських магнатів та панщинно-фільваркової системи господарювання:
- швидке покріпачення селян 1588 р;
- збільшення панщини до 4-6 днів на тиждень та різноманітних форм відробітків і податків на користь феодалів й держави;
- посилення експлуатації селян орендарями панської землі.
2. Зростання невдоволення українського міщанства, яке потерпало як від приватних власників міст, так і від сваволі королівських урядовців:
- православні городяни мали селитися лише в спеціально відведених кварталах;
- їх обмежували в заняттях ремеслом і торгівлею;
- усували від участі в місцевому самоврядуванні, обтяжували різними податками й повинностями.
3. Обмеження прав козацтва, запровадження заходів, спрямованих на ліквідацію його як стану.
- будь-які вияви покозачення перехід селян до козацького стану придушувалися з особливою жорстокістю;
- за Ординацією війська Запорозького реєстрового, що перебуває на службі Речі Посполитої 1638 р всі колишні реєстрові козаки, за винятком 6-тисячного реєстру — відтоді складової частини польського війська — перетворювалися на кріпаків;
- реєстровці позбавлялися права обирати гетьмана і старшину, їх мав призначати польський уряд зі шляхти;
- на Запорожжі розміщувалися польські залоги, було відбудовано фортецю Кодак 1639 р;
- козакам заборонялося без згоди польського уряду ходити в морські і суходільні походи проти Османської імперії та Кримського ханства;
- козаків зобовязували виконувати всілякі роботи, сплачувати обтяжливі податки.
4. Полонізація українського суспільства, примусове насадження католицизму, що викликали масові протести населення:
- православні повинні були сплачувати податки на утримання католицького духовенства;
- православним нерідко заборонялося провадити, обіймати певні посади, створювати вищі навчальні заклади;
- закривалися існуючі, заборонялося будувати православні церкви й монастирі, а їхні володіння і майно конфісковувалося католицьким та українським духовенством;
- водночас продовжувалося активне будівництво костьолів, збільшувалася кількість єзуїтських колегіумів, поширювався їхній вплив;
- звужувалася сфера вживання української мови.
Безпосереднім приводом до вступу Хмельницького проти Польщі була особиста образа, якої йому завдав чигиринський підстароста Данило Чаплінський. Скориставшись відсутністю Б. Хмельницького улітку 1646 р він розорив хутір Суботів, майже до смерті побив молодого сина та викрав жінку Олену, з якою Богдан збирався одружитися перша дружина на цей час померла. Після повернення з Варшави Хмельницький використовував усі законні шляхи для покарання винних, аж до особистої аудієнції у польського короля. Однак це не мало ніяких результатів. Не домігшись справедливості він у серпні-вересні 1647 р. проводить таємні ради із своїми однодумцями щодо підготовки повстання проти панських магнатів. Проте зрада з боку чигиринського осавула призвела до арешту Хмельницького. Вирвавшись за сприяння родичів на волю, він у грудні 1647 р. з кількома десятками козаків вирушив на Запоріжжя.
Дата добавления: 2015-02-16; просмотров: 75 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |