Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Економічна безпека як багаторівнева система: поняття та базові елементи

Донедавна такі поняття як «економічна безпека» та «фінансова безпека» практично не використовувалися в економічній науці, а тим паче не привертали уваги вітчизняних науковців і практиків. Історично і логічно проблема економічної безпеки пов'язана із становленням і розвитком державності, усвідомленням нацією своїх економічних інтересів.

На сучасному етапі глобалізації, питання економічної безпеки ще більше актуалізувалося. Це зумовлено, з одного боку, стрімким розвитком процесів лібералізації та інтеграції, що призводять до відкритості та взаємозалежності національних економік, а з іншого – постає проблема самозбереження та розвитку окремих суверенних держав, їх політичного та економічного самоутвердження на міжнародній арені.

Економічна безпека – сукупність умов і чинників, які забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність та сталість, здатність до постійного оновлення і самовдосконалення.

Економічна безпека нерозривно пов'язана з такими поняттями, як:

– «інтереси» (національні, державні, індивідуальні, корпоративні, суспільні та ін.);

– «стійкість» (національної економіки, економічного розвитку, соціально-економічної системи тощо);

– «незалежність» (економіки від зовнішніх ринків, вироблення національної економічної стратегії без зовнішнього впливу);

– «відтворення» (головним життєво важливим інтересом в економічній сфері для суб'єкта будь-якого рівня – від особи до держави – є відтворення свого існування).

Об'єктами національної економічної безпеки є держава, суспільство, домогосподарство, окремі громадяни, підприємства, установи, організації, окремі території, а також основні елементи економічної безпеки та економічна система в цілому.

Одночасно держава є не тільки об'єктом, а й основним суб'єктом економічної безпеки і здійснює свої функції у цій сфері через органи законодавчої, виконавчої та судової гілок влади. Разом з тим, це не виключає участі громадян та їх об'єднань у підтриманні економічної безпеки.

Розробка програми першочергових та довгострокових заходів щодо забезпечення економічної безпеки і практичні кроки у цьому напрямі мають спиратися на чітке розуміння загроз економічній безпеці.

Загрози економічній безпеці – сукупність наявних та потенційно можливих явищ і чинників, що створюють небезпеку для реалізації національних інтересів у економічній сфері.

Постійне відстеження і визначення основних загроз економічній безпеці значно полегшує її підтримання на належному рівні, а також дає можливість своєчасно розробляти і здійснювати практичні заходи щодо зниження негативного впливу загроз чи їх повної ліквідації. Загрози економічній безпеці видозмінюються залежно від стану та рівня розвитку економічної системи і для кожної окремо взятої держави відрізняються характером та рівнем гостроти.

Можна застосувати класифікацію загроз економічній безпеці за такими параметрами:

1. За місцем виникнення:

Ø внутрішні;

Ø зовнішні.

2. За ступенем небезпеки:

Ø особливо небезпечні;

Ø небезпечні.

3. За можливістю здійснення:

Ø реальні;

Ø потенційні.

4. За масштабами здійснення:

Ø загальнонаціональні;

Ø локальні;

Ø індивідуальні.

5. За тривалістю дії:

Ø тимчасові;

Ø постійні.

6. За сферою спрямування:

Ø виробничі;

Ø фінансові;

Ø експортно-імпортні;

Ø технологічні;

Ø інституційні;

Ø воєнно-економічні;

Ø соціально-економічні;

Ø демографо-економічні;

Ø еколого-економічні;

Ø інші.

7. За ставленням до них:

Ø об'єктивні;

Ø суб'єктивні.

8. За характером спрямування:

Ø прямі;

Ø непрямі.

З метою прийняття державними органами обґрунтованих рішень необхідний моніторинг індикаторів (показників) економічної безпеки, який передбачає перш за все фактичне відстеження, аналіз і прогнозування найважливіших груп економічних показників.

Індикатори економічної безпеки – реальні статистичні показники розвитку економіки країни, які найбільш повно характеризують явища і тенденції в економічній сфері. Особливу увагу слід зосередити на таких загальних індикаторах економічної безпеки:

ü валовий внутрішній продукт (ВВП);

ü темп інфляції;

ü дефіцит бюджету;

ü рівень безробіття;

ü економічне зростання;

ü рівень та якість життя;

ü енергетична залежність;

ü інтегрованість у світову економіку;

ü сальдо експорту-імпорту;

ü стан демографічних процесів;

ü державний внутрішній та зовнішній борги;

ü рівень тінізації економіки.

Невід'ємною складовою визначення рівня економічної безпеки є встановлення не лише певного набору індикаторів економічної безпеки, а й їхніх порогових / граничних значень.

Порогові / граничні значення індикаторів економічної безпеки – це кількісні величини, порушення яких викликає несприятливі тенденції та загрозливі процеси в економіці.

Наближення індикаторів економічної безпеки до їх гранично допустимої величини свідчить про наростання загроз соціально-економічній стабільності суспільства, а перевищення граничних, або порогових, значень – про входження суспільства в зону нестабільності і соціальних конфліктів, фактично, про реальну загрозу економічній безпеці.