Читайте также: |
|
Ідея громади (спільноти) останнім часом була висунута як відповідь на проблеми сучасного суспільства й свідчить, на думку вчених, про кризу сучасної держави [7, 8]. Це універсальна й глобальна тенденція. Всюди в світі - у капіталістичних країнах Західної Європи й Північної Америки, колишніх комуністичних країнах Європи та Азії, у країнах Тихоокеанського регіону, що бурхливо розвиваються, у менш розвинених країнах Африки, Азії та Латинської Америки - спостерігаються схожі тенденції, схожі ознаки кризи державності, схожі кроки у децентралізації управління соціальною сферою. Національні держави більше не сприймають як утворення, здатні задовольнити всі потреби своїх громадян. Життя стає індиві-дуалізованішим; найважливіші сторони життєдіяльності людини реалізуються не у великих організаціях, а в малих групах, які найбільше відповідають конкретним потребам цієї людини, зокрема духовним та пізнавальним. Більше того, скрізь у світі вкорінюється переконання, що робота централізованих державних установ відрізняється високим ступенем бюрократизму та низькою ефективністю, а їхнє фінансування не забезпечує належної якості обслуговування. Організацію діяльності на рівні громади вважають за прийнятнішу, ефективнішу та менш обтяжливу для державного бюджету.
Відомо, якщо в людини є можливість вибору, вона воліє, аби допомогу їй надавали вдома й бажано близькі люди. Громада у цьому випадку виконує функцію упорядкування соціальних відносин та є проміжною ланкою між макросистемою громади в цілому та мікросистемою родинної та особистої підтримки.
Громада як рівень соціальної роботи є привабливою й з огляду на можливість поєднувати формальні та неформальні види надання допомоги. Так, у Великобританії є спеціальний закон, що регулює взаємовідносини у наданні допомоги в громаді, згідно з яким можна залучати недержавні організації до надання послуг, які повинні надавати державні організації (на підставі так званого соціального контракту).
Ще один момент, який впливає на розвиток у світі роботи в громаді, це процес тотальної глобалізації, пов'язаний з технічним прогресом, що, як це не дивно, породило новий тип мислення і потребу в самоідентифікації, відчуття приналежності до якоїсь конкретної групи, якоїсь громади, а не «глобального селища». Ці соціальні та економічні моменти призвели до поступової переорієнтації поглядів - від державного соціального догляду до роботи в громаді.
Щодо України, то поштовхом до розвитку роботи в громаді є, очевидно, кілька чинників: погіршення матеріального та психологічного становища соціальне вразливих груп населення, а відтак зростання необхідності в нових соціальних послугах та програмах; неспроможність державних, передусім стаціонарних/інтернатних закладів соціального захисту задовольнити потреби людей, зокрема потребу бути інтегрованим у соціальне середовище; становлення соціальної роботи як професії, поява фахівців, які мають уявлення про можливості та переваги організації роботи за місцем проживання чи в громадах за інтересами.
Дата добавления: 2015-04-26; просмотров: 89 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
|
<== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
Що таке громада | | | Специфіка соціальної роботи в громаді |