Читайте также:
|
Соціальна робота з людьми похилого віку передбачає використання теорій звільнення, активності, меншин, субкультури, вікової стратифікації і др
Згідно теорії звільнення в процесі старіння люди відчужуються від тих, хто молодше; крім того, відбувається процес звільнення людей похилого віку від соціальних ролей - маються на увазі ролі, пов'язані з трудовою діяльністю, а також керівні та відповідальні ролі. Цей процес відчуження і звільнення обумовлений соціальною ситуацією, в якій знаходяться старіючі люди. Його можна вважати також одним із способів пристосування літніх людей до обмеження своїх можливостей і примирення з думкою про неминуче насувається смерті. Згідно теорії звільнення в соціальному аспекті процес відчуження літніх людей неминучий, оскільки займані ними посади в якийсь момент повинні переходити до людей більш молодим, здатним трудитися більш продуктивно. Ряд критиків називають дану теорію самої нелюдської, інші задаються питанням, чи є «звільнення», «роз'єднання» універсальним і неминучим явищем
Дана теорія витісняється в даний час теорією активності, прихильники якої стверджують, що старіючі люди, розлучаючись зі своїми звичними ролями, відчувають почуття втрати і своєї непотрібності в суспільстві. При цьому ущемляється почуття власної гідності. Для підтримки свого морального духу та позитивного самосвідомості їм слід не відмовлятися від активного життя, а, навпаки, зайнятися новою діяльністю. Продовжуючи виконувати активні, соціально значущі ролі і спілкуватися з оточуючими (наприклад, працювати неповний робочий день або займатися добровільною громадською діяльністю), літні люди зберігають психологічний спокій. Ступінь пристосування людей до старості в значній мірі залежить від характеру їх діяльності на ранніх етапах життя: якщо в міру наближення старості людина опановує безліччю різних ролей, йому легше пережити втрату тих ролей, які він виконував у минулому. Люди, котрі володіли емоційної та психологічної стійкістю і активністю у віці 30 з гаком років, зберігають життєву енергію і після 70 років; люди у віці 30 років, для яких характерні страх і консерватизм, проявляють тривогу до кінця свого життя
Автори теорії меншин відзначають, що старі складають меншість населення, що зумовлює їх низький соціально-економічний статус, дискримінацію, упередження проти них і багато інших явищ
Теорія субкультури відносить літніх людей до якоїсь субкультури, яка визначається як сукупність своєрідних норм і цінностей, відмінних від норм і цінностей, які панують в суспільстві. Якщо старіючим людям вдається завести нових друзів і зберегти вже сформовані зв'язки, вони здатні створити таку субкультуру, що допомагає їм зберегти почуття психологічної стабільності. Є два важливих моменти, що виправдовують дане подання: 1) психологічна близькість між людьми, що належать до даної вікової групи; 2) їх виключення з взаємодії з іншими групами населення. Таким чином, передбачається, що дискримінація по відношенню до осіб старшого віку і їх почуття спільності дають підстави для появи субкультури старості. На думку авторів даної теорії, збільшення числа селищ для пенсіонерів та інших подібних житлових комплексів, установ сприяло б формуванню самобутньої субкультури
Деякі фахівці вважають найбільш плідною теорію «вікової стратифікації», згідно з якою кожне покоління людей унікально і володіє тільки йому притаманним досвідом.
Соціальна робота з людьми похилого віку провадиться у таких напрямках:
· соціальне забезпечення, соціальна допомога, створення необхідних матеріальних і фінансових умов для підтримання нормальної життєдіяльності;
· догляд і соціальна допомога в стаціонарних установах Міністерства праці і соціальної політики;
· соціальна робота з людьми похилого віку в територіальних центрах і відділеннях денного перебування;
· догляд і соціальна підтримка вдома.
Соціальна допомога людям похилого віку — це забезпечення у грошовій чи натуральній формах, у вигляді послуг чи пільг, які надаються із урахуванням законодавчо закріплених державою соціальних гарантій із соціального забезпечення. Соціальна допомога має характер періодичних чи разових доплат до пенсій і допомог, натуральних видач та послуг з метою надання адресної, диференційованої підтримки різним категоріям літніх людей, ліквідації чи нейтралізації критичних життєвих ситуацій, які викликані важкими соціально-економічними умовами життя.
Виділяють термінову соціальну допомогу, адресну соціальну допомогу, бригадну соціальну допомогу для важкохворих.
Термінова соціальна допомога — це надання допомоги разового характеру людям похилого віку, які її гостро потребують. Вона включає разове забезпечення безкоштовним гарячим харчуванням чи продуктовими наборами; забезпечення одягом, взуттям, предметами першої необхідності; разове надання матеріальної допомоги; сприяння в отриманні тимчасового житла; надання екстреної соціально-психологічної підтримки за Телефоном довіри і юридичної допомоги у межах компетенції служби.
В окремих великих містах України у підпорядкуванні органів соціального захисту населення перебувають соціальні аптеки, соціальні лікарні. До них слід додати соціальні їдальні, спеціалізовані магазини, будинки побуту та інші життєво важливі заклади для престарілих людей, які почали створюватися в останні роки. Працюють перукарні, майстерні з ремонту побутової техніки, пункти прокату, які надають пенсіонерам послуги за прийнятними цінами.
Адресна соціальна допомога надається літнім людям, які перебувають в особливо складній життєвій ситуації. їх відвідують соціальні працівники, які надають необхідну побутову чи соціально-психологічну допомогу.
Бригадна форма допомоги важкохворим пенсіонерам — це комплексне обслуговування з надання соціальних і медичних послуг. Соціальні працівники надають пенсіонерам послуги побутового характеру, а медичні сестри здійснюють сестринський догляд.
Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 198 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |