Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Ознайомлення з основними технологічними прийомами роботи над рисунком

Читайте также:
  1. Вибір теми, етапи виконання та порядок захисту курсової роботи
  2. Види роботи згідно статистичного звіту соціального педагога
  3. Виконання роботи
  4. Вимоги до змісту курсової роботи
  5. Вимоги до оформлення роботи
  6. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
  7. Вимоги до роботи по формуванню моральних понять
  8. ВИХІДНІ ДАНІ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ РОЗРАХУНКОВОЇ РОБОТИ
  9. Графік виконання курсової роботи
  10. Графік роботи

Реалістичний малюнок повинен правильно передати форму предмета, основні пропорції його частин, будову предмета, явища перспективи та об'єм і, нарешті, різноманітні рухи птахів, тварин, людей.

Програма з образотворчого мистецтва передбачає виконання різних тем з поступовим наростанням трудності. Починається на­вчання з малювання плоских предметів, поставлених фронтально. Виконуючи таке завдання, діти оволодівають першими навичками бачення форми предметів у двох вимірах. Далі вони ознайом­люються з перспективою площини, спрямованої вглиб; це посту­пово підводить їх до малювання об'ємних предметів і геометрич­них тіл.

Коли учні на найпростіших моделях засвоять основні правила малювання, перед ними ставлять складніші завдання; вони пра­цюють над натюрмортом, гіпсовим орнаментом, над малюнками з чучел птахів і тварин, а вже після цього малюють постать лю­дини. Так, від засвоєння побудови та об'ємно-просторового вирі­шення геометричних тіл з прямолінійними (призма) і криволі­нійними (циліндр) поверхнями, від зображення окремих фруктів і натюрмортів учні переходять до малювання людини.

У процесі занять вчитель ознайомлює учнів з різноманітними художніми матеріалами. Найбільш зручними для малювання з натури є олівець і акварель. Якщо робота олівцем не вимагає якої-небудь попередньої підготовки, то про акварельну техніку цього сказати не можна. Вона досить складна і дається нелегко. Вчителю малювання, щоб навчити учнів успішному воло­дінню аквареллю, потрібно самому бути ґрунтовно обізнаному з нею.

Акварель від інших водяних фарб — гуаші, темпери та клейо­вої відрізняється сполучною речовиною, до складу якої вхо­дять клей рослинного походження, а також мед і гліцерин, щоб фарби не пересихали. Білу фарбу в акварелі не вживають, її роль виконує колір самого паперу.

Для роботи аквареллю найкраще користуватися круглими м'я­кими пензлями з білячого, колонкового або тхорячого волосся. Акварельний пензель має бути пружним та еластичним, щоб при змочуванні його кінець був загострений. Щоразу після вживання його треба добре промити і висушити ганчірочкою. Фарби роз­водять і змішують на спеціальних палітрах (емальованих або фарфорових), які мають заглибини для виготовлення різних су­мішей. За палітру може правити емальована або пластмасова ко­робка з-під акварелі.

Акварельні фарби бувають тверді в плитках, напіврідкі у фар­форових чашечках та рідкі в тюбиках. Палітра акварельних фарб дуже велика, в окремі набори входить близько 30 відтінків. Для учнів, які починають працювати аквареллю, вистачить десяти-дванадцяти фарб.

Якісна акварельна фарба повинна бути інтенсивною за кольо­ром, не тьмяною і добре розмиватися водою. Учням, які почи­нають працювати аквареллю, слід пам'ятати, що густо покладе­ний шар акварельної фарби спочатку, поки він вологий, дуже яскравий, а коли висохне, стає матовим, втрачає колірну наси­ченість.

Існують два способи роботи акварельними фарбами. Найпоши­реніший — це спосіб лесування. Він полягає в нанесенні нового прозорого фарбового шару на попередній сухий. При такому при­йомі роботи досягаємо найбільшої «звучності» кольору, глибини та насиченості тону.

Другий спосіб — «алла-пріма». Він вимагає ви­конання всієї роботи зразу, за одним заходом. Усі кольори при цьому беруть на повну силу. Такий спосіб надає акварельному етюдові більшої свіжості та безпосередності.

Можна працювати, поєднуючи обидва ці прийоми.

Для роботи акварельними фарбами папір повинен бути ідеаль­но білим і трохи шорстким — це викликає немовби мерехтіння, що збагачує кольори акварелі. Учні молодших і середніх класів можуть малювати аквареллю на пів ватмані або на папері для креслення.

Щоб під час роботи аквареллю папір не жолобився, його на­тягують на спеціальну фанерну планшетку, яку закріплюють на підрамнику. Можна користуватися й спеціальними пристроями — стираторами: на рамку накладають зволожений папір, а зверху надівають рамку більшого розміру так, щоб вона щільно прити­снула папір до рамки меншого розміру. Папір, затиснутий між двома рамками, рівномірно натягнеться при висиханні.

Учні повинні знати, що до роботи плиточки фарб злегка змо­чують чистою водою; фарбу треба розтирати тільки кінцем пен­зля. На практичних заняттях треба засвоїти прийоми роботи всією шириною пензлика, коли заливається велика поверхня (глек, овочі, фон), та навчитися користуватись його кінцем під час малювання узору або гілочки.

У міру засвоєння навчальної програми учнів слід ознайомити з прийомами зміщування фарб і складання похідного кольору з трьох основних: червоного, жовтого і синього. Решту кольорів може дати змішування фарб або нанесення одного кольору на другий.

Добре володіючи аквареллю, учні легко зможуть освоїти тех­ніку роботи іншими фарбами — гуашшю, темперою, олією.

Важливу роль у проведенні занять відіграє забезпечення уро­ків наочним приладдям — моделями для малювання, репродукція­ми творів видатних українських і російських художників.

Частину моделей для малювання доводиться виготовляти самому вчителеві, деякі з них можуть зробити самі діти на уро­ках праці або влітку під час виконання домашніх завдань з бота­ніки (засушування листків і квітів, збирання жуків і метеликів).

Для першокласників учитель повинен мати папки з наклеєни­ми на них папірцями, прапорці, листя і квіти на паспарту в такій кількості, щоб можна було роздати на кожну парту. Виготовля­ючи моделі, треба подбати, щоб вони були красиві і прості за своєю формою.

Велику користь принесуть таблиці зразків узорів або стилізо­ваних зарисовок квітів, які теж може виготовити учитель гуашшю або аквареллю.

Корисно демонструвати під час уроку каркаси геометричних фігур, учнівські роботи, відібрані для методичного фонду школи. Слід також широко використовувати малюнок учителя на класній дошці. Завдяки останньому учні бачать всю послідовність побу­дови малюнка, хід закріплення результатів спостережень натури. В учнів молодших класів ще не розвинена зорова пам'ять, тому вчитель веде побудову малюнка на дошці поступово, щоб діти добре засвоїли кожний етап роботи над натурою.




Дата добавления: 2015-04-11; просмотров: 118 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | <== 7 ==> | 8 | 9 |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав