Читайте также:
|
Домовленість про правила та процедури врегулювання суперечок (ДВС), яка увійшла до Заключного акта Уругвайського раунду як невід’ємна складова Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі, насамперед наголошує, що для ефективного функціонування СОТ справи повинні вирішуватися швидко. Вона детально визначає процедуру та часові межі врегулювання суперечок. Якщо справа проходить усі слухання, вона зазвичай має тривати не більше 15 місяців (разом із апеляцією). Якщо справа є терміновою (наприклад, щодо продуктів з обмеженими термінами придатності), то вона повинна розглядатися швидше, зокрема групою експертів — протягом не більше трьох місяців (схема на рис. 2).
Стаття І п. 1 Домовленості встановлює досить широку сферу її застосування. «Охоплені угоди», перелічені в Додатку 1 до ДВС, включають:
― Угоду про заснування Світової організації торгівлі;
― багатосторонні Угоди з торгівлі товарами;
― Генеральну угоду про торгівлю послугами (ГАТС);
― Угоду про торгові аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС);
― багатосторонні Угоди з обмеженою кількістю учасників.
Додаток 2 Домовленості вказує спеціальні чи додаткові норми та процедури врегулювання суперечок, які містяться в Угодах про технічні бар’єри в торгівлі, субсидії та компенсаційні заходи, застосування санітарних і фітосанітарних заходів, про текстиль та одяг, у Генеральній угоді про торгівлю послугами та в її доповненнях про фінансові послуги та послуги повітряного транспорту тощо. В статті І п. 2 передбачено, що в разі невідповідності між правилами та процедурами Домовленості та спеціальними чи додатковими правилами й процедурами, вказаними в Додатку 2, застосовують останні.
3. Процедура врегулювання суперечок
Хоча встановлені процедури багато в чому нагадують суд чи трибунал, перевага віддається вирішенню суперечок шляхом консультацій та обговорення проблем між країнами. Процедура врегулювання суперечок у рамках СОТ складається з таких основних етапів (рис. 3.):
― проведення консультацій;
― створення групи експертів Органом врегулювання суперечок;
― визначення повноважень та складу групи експертів;
― розгляду справи групою експертів;
― проведення проміжного розгляду (коли проміжний звіт направляється сторонам для коментарів);
― розгляду звіту групи експертів сторонами у справі;
― розгляду звіту групи експертів Органом врегулювання суперечок;
― затвердження звіту Групи експертів Органом врегулювання суперечок;
― апеляційної перевірки (можливий етап);
― затвердження Органом врегулювання суперечок апеляційного звіту;
― виконання рекомендацій країною, що порушила правила СОТ;
― погодження обсягу компенсації за умови невиконання рекомендацій протягом «розумного періоду часу»;
― припинення дії поступок (ДСБ надає повноваження на припинення дії поступок щодо країни-порушниці, якщо не досягнуто згоди на компенсацію);
― арбітражу (можливий етап).
Таким чином, першим етапом процесу врегулювання суперечок є консультації між зацікавленими країнами; і навіть коли справа перебуває на інших етапах, завжди можливі консультації та вирішення справи через посередників.
Етап 1: Консультації(до 60 днів)
Одним з голових принципів, покладених в основу процедур урегулювання суперечок, є те, що суперечка має бути передана у ДСБ урядом країни—Члена для врегулювання лише після того, як спроби вирішити її шляхом консультацій на двосторонній основі не були результативними. Процедури також передбачають, що для того, щоб досягти взаємоприйнятного рішення, дві сторони можуть просити Генерального директора СОТ або запросити будь-яку іншу особу для примирення або самому виступити посередником у справі. Так, станом на березень 2001 року з 228 справ 38 було залагоджено шляхом консультацій. Якщо ж консультації чи спроби примирення не дали бажаних результатів, через 60 днів невдоволена сторона може подати запит до ДСБ для того, щоб формально розпочати вирішення спору. При цьому створюється Група експертів для розгляду справи.
Вимога про створення групи експертів повинна бути подана в письмовій формі (Стаття 6.2) і містити інформацію про проведення консультацій; причини суперечки; юридичні підстави скарги та спеціальні повноваження групи експертів, якщо сторона вимагає створення групи з нестандартними повноваженнями [8, с. 107].
Етап 2: Створення і робота групи експертів
Група експертів зазвичай складається з трьох осіб, але сторони можуть домовитися про формування групи з п’яти експертів. Особи, які призначаються в Групу експертів, пропонуються Секретаріатом СОТ з числа урядових та неурядових експертів. Ці особи є висококваліфікованими посадовцями високого рівня країн-Членів, у тому числі ті, які виступали як представники Члена СОТ або Договірної сторони ГАТТ 1947, працювали в Секретаріаті як представники в Раді чи Комітеті з будь-якої з охоплених угод, брали участь у групах експертів або подавали до них справи, мають досвід у галузі міжнародного торгового права та політики тощо.
Членство в Групах експертів зазвичай вирішується шляхом консультацій зі сторонами в спорі. Група експертів має подати ДСБ у період від шести до дев’яти місяців звіти з рекомендаціями після завершення об’єктивної оцінки фактів цієї справи та встановлення відповідності заходів, на які подано скаргу, положенням правових документів СОТ.
Основні функції групи експертів:
― вироблення об’єктивної оцінки фактів справи;
― оцінка можливості застосування положень охоплених угод та відповідності їм;
― проведення регулярних консультацій зі сторонами суперечки та надання їм можливості виробити взаємоприйнятне рішення;
― докладання всіх зусиль для прискорення розгляду справи у надзвичайних випадках, включаючи ситуації, коли йдеться про товари, що швидко псуються (Стаття 8);
― враховування під час розгляду справи інтересів сторін суперечки та інтересів інших Членів СОТ за охопленою угодою, щодо якої виникла суперечка;
― вироблення висновків, які допомагатимуть ДСБ у розробленні рекомендацій або винесенні рішень, які передбачено в охоплених угодах [8, c. 109].
Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 104 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |