Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Причини виникнення фактичних помилок

Джерела інформації

Визначальним етапом праці автора над твором є збирання фактичного матеріалу. Він зобов’язаний створити міцну джерельну базу для своєї масово-інформаційної діяльності та постійно її поповнювати й удосконалювати. Джерелами інформації можуть бути редакція, колеги з інших видань, самі видання, інформаційні випуски телебачення, прес-служби, неформальне спілкування з людьми в міському транспорті й т. і. опосередковані джерела інформації – прес-конференції, брифінги, презентації, прес-релізи, спеціалізовані інформаційні бюлетені.

Важливим є не тільки те, з яких джерел отримана інформація, а й яку мету мали люди, коли повідомляли про певні події чи явища. У природі не існує абсолютно надійних інформаційних систем, тому немає й авторів, які не допускали б жодного хибного фактичного твердження. Завдання редактора полягає не в тому, щоб усунути абсолютно всі фактичні помилки, яких припустився автор; а в тому, щоб мінімалізувати їхню кількість. Найважче це зробити у виданнях з великим обсягом. У таких випадках редактор повинен ретельно проконтролювати ті фактичні твердження, на яких базуються основні ідеї повідомлення, а решту тверджень проконтролювати вибірково. Редактору від початку слід виробляти скептичне ставлення до поданих автором відомостей. У такому випадку виникне потреба перевіряти всі складові їх достовірності: точні посади, ініціали, імена героїв, назви політичних організацій, географічні назви, адреси, дати, цифри. На сучасному етапі багато видавництв вимагає від авторів вказувати на берегах оригіналу джерела всіх фактів, що наводяться, якщо вони не супроводжуються посиланнями всередині тексту. Завдяки цьому редактор може:

● оцінити авторитетність і надійність джерел, на які спирається автор (якщо джерело сумнівне, не довіряти й відомостям);

● перевірити, наскільки точно автор дотримується джерела.

Причини виникнення фактичних помилок

Фактичні помилки виникають, коли: 1) редактор повністю довіряє автору, не перевіряючи фактичну сторону тексту (автори покладаються на свою пам’ять, а вона тримає загальне враження від фактів; 2) аналіз й оцінка фактичного матеріалу викладається у ВНЗ методологічно неправильно, тому редактори не мають навичок фактологічного аналізу; 3) через випадкові неточності; свідомі перекручення, які продиктовані певними інтересами; некомпетентність автора в окремих ситуаціях.

Причини, які призводять до ненавмисного перекручення відомостей умовно ділять на групи:

1. Неуважність, незосередженість автора, яка виявляється в неточностях у фіксації події чи явища або в неправильно побудованій фразі.
2. Технічні неточності, особливо, коли інформація сприймається на слух у багатолюдній аудиторії або телефоном.
3. Некомпетентність, невміння розібратися в складних речах (скажімо, незнання наукової термінології).
4. Ненадійність джерела інформації.
5. Помилки «логічного мислення» – об’єкт матеріалу добре знаний авторові, логіка і послідовність розвитку подій теж передбачувані, тому він вважає зайвим ще раз перевірити фабулу розгортання події, керуючись самою логікою, а вона може підвести.
6. Надмір суб'єктивізму, невміння й небажання відділити факт від коментарю (під час довільного викладу факту, певної події, чужих думок).

Тому авторові треба бути максимально уважним і акуратним як у сприйманні, так і у фіксації інформації, звертатися до довідкових джерел, прислухатися до порад старших колег, фахівців, перевіряти перебіг подій, а не сподіватися на те, що саме так мало би бути.