Читайте также:
|
|
DNS (Domain Name System) - це розподілена база даних, що підтримує ієрархічну систему імен для ідентифікації вузлів у мережі Internet. Служба DNS призначена для автоматичного пошуку IP-адреси по відомому символьному імені вузла. Специфікація DNS визначається стандартами RFC 1034 й 1035. DNS вимагає статичної конфігурації своїх таблиць, що відображають імена комп'ютерів в IP-адресу.
Протокол DNS є службовим протоколом прикладного рівня. Цей протокол несиметричний - у ньому визначені DNS-сервери й DNS-клієнти. DNS-сервери зберігають частина розподіленої бази даних про відповідність символьних імен й IP-адрес. Ця база даних розподілена по адміністративним доменам мережі Internet. Клієнти сервера DNS знають IP-адресу сервера DNS свого адміністративного домена й по протоколі IP передають запит, у якому повідомляють відоме символьне ім'я й просять повернути відповідний йому IP-адреса.
Якщо дані про запитану відповідність зберігаються в базі даного DNS-сервера, то він відразу посилає відповідь клієнтові, якщо ж немає - те він надсилає запит DNS-серверу іншого домена, що може сам обробити запит, або передати його іншому DNS-серверу. Всі DNS-сервери з'єднані ієрархічно, відповідно до ієрархії доменов мережі Internet. Клієнт опитує ці сервери імен, поки не знайде потрібні відображення. Цей процес прискорюється через те, що сервери імен постійно кэшируют інформацію, надавану по запитах. Клієнтські комп'ютери можуть використати у своїй роботі IP-адреси декількох DNS-серверів, для підвищення надійності своєї роботи.
База даних DNS має структуру дерева, називаного доменним простором імен, у якому кожен домен (вузол дерева) має ім'я й може містити поддомены. Ім'я домена ідентифікує його положення в цій базі даних стосовно батьківського домену, причому крапки в імені відокремлюють частині, що відповідають вузлам домена.
Корінь бази даних DNS управляється центром Internet Network Information Center. Домены верхнього рівня призначаються для кожної країни, а також на організаційній основі. Імена цих доменов повинні додержуватися міжнародного стандарту ISO 3166. Для позначення країн використаються трибуквені й двухбуквенные абревіатури, а для різних типів організацій використаються наступні абревіатури:
Кожен домен DNS администрируется окремою організацією, що звичайно розбиває свій домен на поддомены й передає функції адміністрування цих поддоменов іншим організаціям. Кожен домен має унікальне ім'я, а кожний з поддоменов має унікальне ім'я усередині свого домена. Ім'я домена може містити до 63 символів. Кожен хост у мережі Internet однозначно визначається своїм повним доменним ім'ям (fully qualified domain name, FQDN), що включає імена всіх доменов по напрямку від хоста до кореня. Приклад повного DNS-імені:
citint.dol.ru.
Дата добавления: 2015-04-12; просмотров: 82 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |