Читайте также:
|
Допоміжні служби забезпечують процес роботи готельного комплексу, пропонуючи послуги пральні, кравецької, хімчистки та ін Додаткові служби надають платні послуги. До їх складу входять: бізнес-центр, спортивно-оздоровчий центр, перукарня і косметичний кабінет, торгові кіоски ін
64 Бальнеологічні ресурси України та їх використання в туристичній діяльності
Серед природно-рекреаційних ресурсів важливу роль відіграють бальнеологічні.
Бальнеологічними називаються ресурси лікувальних мінеральних вод та пелоїдів (грязей). Одним з найважливіших факторів лікувальної рекреації є наявність природних мінеральних вод. За існуючою класифікацією їх поділяють на 8 основних бальнеологічних груп:
Група А: мінеральні води без специфічних компонентів та властивостей. Їхня лікувальна дія зумовлена іонним складом та загальною мінералізацією, азот та метан містяться у них у розчиненому стані в умовах атмосферного тиску тільки у незначних кількостях. Води цієї групи виведені на земну поверхню свердловинами, вивчені та використовуються на курортах Миргорода (Полтавська область), Куяльника (Одеська область), Трускавця (Львівська область), Феодосії (Крим), Очакова (Миколаївська область) та інших.
Група Б: вуглекислі. Їх лікувальна дія зумовлена наявністю у великих кількостях розчиненого вуглекислого газу, який становить 95-100% газів, а також іонним складом та загальною мініралізацією. Вони є дуже цінними у лікувальному відношенні. Найбільше відомих джерел цих вод зосереджено в Карпатському регіоні, зокрема в Закарпатті. Ці води виведені на поверхню, вивчені та використовуються на курортах «Поляна», «Квітка полонини» (Закарпатська область).
Група В: сірководневі або сульфідні. Фізіологічна та лікувальна дія зумовлена наявністю сульфідів (вільного сірководню та гідросульфідного іону) Сірководневі води пов’язані з нафтогазовими відкладами. Такими районами є Прикарпаття і Крим. Найбільше курортне значення мають дуже поширені хлоридні натрієві води.
65 Професійна етика працівників сервісу
Говорячи про культуру поведінки працівників сфери готельного сервісу, слід виділити дві сторони: контакти з клієнтом і контакти з персоналом, які мають на увазі в першу чергу організацію проживання і найголовніше - спілкування з клієнтом. Незалежно від інтер'єру та умов проживання у готелі вкрай важливим залишаються рівень обслуговування і спілкування з клієнтом. Готель є підприємством, діяльність якого спрямована на обслуговування вітчизняних та іноземних гостей. Тому неухильним правилом для персоналу є поважне ставлення до будь-яких культурних традицій і способу мислення, а також готовність до спілкування без забобонів з усіма. Гордістю будь-якого готелю є персонал, здатний говорити на різних мовах і робити гарне враження на гостей рівнем своїх знань і гнучкістю спілкування. Метою обслуговуючого персоналу є створення відкритої, дружньої атмосфери, тому, звертаючись до гостя по імені або прізвища, будь-який працівник готелю зможе домогтися розташування гостей. Гості та співробітники повинні будувати свої відносини на взаємній повазі, стаючи рівноправними діловими партнерами. Необхідно, щоб кожен гість міг звернутися до будь-якого співробітника готелю зі своїми проблемами і турботами і його очікування виправдалися. Саме такий рівень обслуговування є гарантією успіху та конкурентоспроможності на ринку готельних послуг. Необхідно постійно виявляти турботу про гостей, тому що гість - це найважливіша персона, незалежно від того, подзвонив він, написав лист або прийшов особисто.
66 Придніпровський рекреаційний район
Охоплює Дніпропетровську й Кіровоградську області (площа району 56,5 тис. км2) і належить до густонаселених і урбанізованих районів, що, з одного боку, зумовлює високу потребу населення в різних видах відпочинку, а з іншого – потребує віднайдення нових видів рекреаційно-туристичних ресурсів та їх обліку. Район вирізняється високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв (видобувні галузі, хімічна та металургійна промисловість), дефіцитом питної води, не дуже багатою історико-культурною спадщиною, що значно зменшує його рекреаційну привабливість. Рекреаційний район за рекреаційними ресурсами оцінюється як дефіцитний. Рельєф району, зокрема чергування низовин і височин, загалом сприятливий для рекреаційно-туристичної діяльності. Клімат характеризується від помірно комфортного до комфортного для рекреації і туризму. Кількість днів з температурою + 10°С в Кіровоградській області становить 160-170, тоді як в Дніпропетровській області коливається від 187 до 228. Переважають степові ландшафти з низьким коефіцієнтом атрактивності. Сприяють розвитку рекреації у Придніпровському рекреаційному районі значні запаси мінеральних вод, зокрема бромних, йодо-бромних, радонових, залізистих і лікувальних грязей (родовища Ліпне, Сліпне, оз. Солоний Лиман). У межах району знаходяться такі території природно-заповідного фонду України, як Дніпровсько-Орільський заповідник. Серед найвизначніших архітектурно-містобудівних споруд переважає громадська та промислова архітектура. У Кіровоградській області привертає увагу Державний музей-заповідник І. Карпенка-Карого "Хутір Надія", Грецька церва (м. Кіровоград), Преображенський собор (м. Дніпропетровськ) і Дніпропетровська Національна горна академія.У районі переважає пізнавальний, навчально-освітній, водний, пішохідний, рекреаційний і діловий туризм. Рекреаційний цикл переважно сезонний. Використання природно-ресурсного рекреаційного потенціалу, як і в розглянутих вище районах, пов'язане з екологічним станом, що характеризується як кризовий та передкатастрофічний. Подальший розвиток має круїзне освоєння Дніпровського "рекреаційного коридору", яхтинг, реконструкція та інтенсифікація берегової забудови. Перспективними турами є "Місцями славнозвісних Січей і поховань гетьманів України", "Шляхами видатних учених і винахідників", "Шляхами гетьманів України", "Шляхами великих емігрантів", виробничі, педагогічні тури, розвиток британсько-кіровоградської лінії в туризмі, розвиток туризму в розрізі позиції "Кіровоградщина – центр України".
67 Технологічні функції прийому та розміщення
Функції служби прийому і розміщення. Служба прийому і розміщення є першим підрозділом, з яким знайомиться гість, приїжджаючи в готель. Враження, отримані від цього знайомства, багато в чому формують відгуки гостей про якість обслуговування в цілому. Основними функціями служби прийому вважаються: бронювання місць у готелі, реєстрація та розміщення туристів, оформлення розрахунків при виїзді гостя, надання різної інформації. Посадові обов'язки працівників служби, а також навички і знання, необхідні для їхнього виконання, визначені професійним стандартом. У більшості готелів працівники служби прийому працюють за 24г. з 9ч. ранку. Починаючи роботу, адміністратор повинен переглянути журнал із записами попередньої зміни. У цей журнал записується інформація про те, що відбулося за зміну, про потреби гостей, що звернулися до служби в цей період часу, але не задоволених з яких-небудь причин. Перед початком роботи необхідно також переглянути інформацію про наявність вільних місць і заявки на поточну добу. На підставі документів адміністратор веде облік використання номерного фонду. Служба прийому і розміщення повинна забезпечувати максимальне завантаження готелю, не допускаючи необгрунтованих простоїв. При реєстрації й оформленні виїзду здійснюються розрахунки за проживання в готелі і додаткові послуги. При виписці перевіряють рахунок гостя, уточнюють усі його витрати за час проживання і приймають оплату. Дуже важливим є контроль за виїздом, щоб не допустити від'їзду гостей, які не заплатили за рахунком.
68 Лікувально-оздоровчий туризм Європи
Лікувально-оздоровчий туризм — масовий і популярний напрямок медичного туризму. Один з найдавніших — відомий з античних часів. У ХХ ст. виникає курортна індустрія. Поширюються нові види курортів та послуг — SPA-курорти (SPA-готелі), wellness-програми (оздоровчі, антистресові, косметологічні), морські курорти, зокрема з центрами таласотерапії. У Європі країною-лідером за численністю іноземних туристів, що перебувають на курортно-санаторному лікуванні, на початку ХХІ ст. є Чехія — щороку кількість туристів, які відвідують Чехію з оздоровчою метою сягає 50 000 чоловік з понад 70 країн світу. Одним з найвідоміших у Чехії є курорт Карлові Вари. Великими курортними країнами у Європі є Німеччина (понад 300 курортів, які приймають понад 1 млн. осіб), Австрія, Швейцарія (бальнеологічні курорти), Франція (Віші, Євшан), Італія, Іспанія, Португалія і Греція. Останнім часом швидкими темпами розвивається лікувально-оздоровчий туризм у Польщі, Угорщині, Словаччині, Болгарії, Румунії, республіках колишньої Югославії. У останнє десятиріччя збільшився потік оздоровчого туризму з країн СНД до Ізраїлю (курорти Мертвого моря), у Єгипет і Туреччину. В Росії найбільш відомі курортні комплекси — Великий Сочі і Кавказькі Мінеральні Води. В Україні курортні зони — Крим і Карпати.
69 Ребят в тетради єсть я задолбаюсь печатать историю ГОТЕЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА=)
70 Лікувально-оздоровчі центри України
Курортом називають місцевість з лікувальними чинниками та сприятливими умовами для їх використання (сонячним світлом, чистим повітрям, наявністю моря чи річки, прекрасними ландшафтами). Завдяки вдалому збігу географічного положення, геологічної будови та гідрогеологічних умов Україна має багаті рекреаційні й бальнеологічні ресурси для лікування та відпочинку населення, розвитку туризму і спорту. За даними Державного комітету статистики, в 2000 р. в Україні загальна кількість закладів тривалого перебування становила 3229 одиниць. За формами власності ці заклади розподіляються так: державна - 40 %, колективна - 55, приватна - 0,8, власність міжнародних організацій - 4,2 %. Усього по Україні за 2000 р. в санаторно-курортних закладах оздоровлено 2 869 976 осіб, з них іноземців - 307 330 (10,7 %). Одним із напрямів державної політики в галузі туризму є організація оздоровлення населення (стаття 3 п.2 Закону України "Про туризм"). Згідно з рекомендаціями ВТО, санаторно-курортні та оздоровчі заклади (санаторії, пансіонати з лікуванням, будинки й бази відпочинку та ін.) належать до туристичної індустрії, а вітчизняні та іноземні громадяни, які використовують їхні послуги, - до туристів. Хворих практично з усіма захворюваннями, що підлягають санаторно-курортному лікуванню, можна з успіхом лікувати в санаторіях України. На її території поширені практично всі бальнеологічні типи мінеральних вод: вуглекислі - на Закарпатті, радонові - у Вінницькій і Черкаській областях, сульфідні - у Львівській обл., на Закарпатті та в Криму, залізисті - в Донбасі, бромні, йодобромні та йодні - на території Причорномор'я, води з підвищеним вмістом органічних речовин - всесвітньо відома "Нафтуся" - у Львівській та Хмельницькій областях, а також усі типи лікувальних грязей -- торф'яні (родовище "Семереньки", "Любень - Великий"), мулові (Куяльницьке, Сакське, Чокрацьке родовища), сапропелеві ("Шацькі озера"). Термальні води (гарячі джерела) розміщені в двох артезіанських басейнах - Причорноморському та Закарпатському. Усього в Україні налічують 79 родовищ мінеральних вод на 109 земельних ділянках, на базі яких може розвиватися курортне господарство, однак експлуатується тільки 8,9 %. Найвідоміші санаторії України "Хорол" (м. Миргород), "Карпати" (Закарпаття) і "Алушта" (Крим).
71 Нормативні документи що діють в сфері готельного господарства
У готельному господарстві діють такі нормативні документи: будівельні норми, санітарно-гігієнічні, правила надання готельних послуг, загальні вимоги до готелів, вимоги до готелів за відповідними категоріями правила технічної експлуатації готелів, пожежної безпеки та охорони праці. Переважна кількість нормативних документів, які регулюють діяльність у готельному господарстві є ГОСТ – стандарти.
72 Туристсько – рекреаційний потенціал Росії
Серед регіонів Росії з точки зору рекреаційних ресурсів можна виділити наступні групи:
1 група (несприятливі природні умови):
Це найбільш північні регіони Росії:
Магаданська область, Ненецький АО, Республіка Саха (Якутія), Таймирський (Долгано-Ненецький) АТ, Чукотський АО, Ямало-Ненецький АО
2 група (малосприйнятливі природні умови):
Агінський Бурятський АТ, Амурська область, Архангельська область, Камчатська область, Республіка Карелія, Республіка Комі, Комі-Пермяцький АТ, Коряцький АТ, Мурманська область, Томська область, Хабаровський край, Ханти-Мансійський АО, Читинська область, Евенкійський АТ
3 група (сприятливі природні умови):
Це найчисленніша група:
Республіка Алтай, Алтайський край, Астраханська область, Республіка Башкортостан, Республіка Бурятія, Володимирська область, Волгоградська область, Вологодська область, Єврейська АТ, Іванівська область, Іркутська область, Республіка Калмикія, Кіровська область, Костромська область, Курганська область, Ленінградська область, Республіка Марій -Ел, Республіка Мордовія, місто федерального значення Москва, Московська область, Новосибірська область, Омська область, Оренбурзька область, Пермська область, Приморський край, Рязанська область, Самарська область, місто федерального значення Санкт-Петербург, Саратовська область, Свердловська область, Республіка Північна Осетія, Тамбовська область, Республіка Татарстан, Республіка Тува, Тюменська область, Удмуртська Республіка, Усть-Ординський АТ, Республіка Хакасія, Челябінська область, Чуваська Республіка, Ярославська область.
4 група (найбільш сприятливі природні умови):
Республіка Адигея, Білгородська область, Брянська область, Воронезька область, Республіка Дагестан, Інгуська Республіка, Кабардино-Балкарська Республіка, Карачаєво-Черкеська Республіка, Калінінградська область, Калузька область, Краснодарський край, Курська область, Липецька область, Новгородська область, Орловська область, Псковська область, Ростовська область, Смоленська область, Ставропольський край, Тверська область, Тульська область, Чеченська Республіка.
По районам в Росії існує наступна спеціалізація туризму:
У Північному районі (крижана зона і зона тундри) розвинений пізнавальний, екологічний, круїзи, полювання, рибна ловля, гірські лижі, самодіяльний туризм, паломництво (Архангельська область, Карелія).
У Північно-Західному районі (зона лісів) представлені: пізнавальний, діловий (конгресовий), відпочинок, оздоровчий туризм, круїзи, автомобільний туризм. У Калінінградській області - лікування, ділової та конгресовий туризм.
Центральний район (зона лісів) славиться такими видами туризму як пізнавальний, діловий, конгресний, лікування, автомобільний.
У Волговятском районі (зона лісів) розвинені пізнавальний, діловий, круїзний, промисловий види туризму, а також лікування. У Північно-Кавказькому районі (зона степів, гірські області) - лікування, пізнавальний, гірські лижі, екологічний туризм.
Центрально-чорноземний район (зона лісів) відрізняється пізнавальним, автомобільним і діловим туризмом.
У Поволзькому районі (зона лісів) представлена рибна ловля, пізнавальний туризм, круїзи.
Уральський район (зона лісів і тайги) відрізняють: спортивний, самодіяльний, пізнавальний туризм, гірські лижі, екологічний туризм.
У Сибірському районі (зона тайги і лісів) існують самодіяльний, екологічний і спортивний туризм. Окремо виділимо Байкал як багатофункціональну зону з лікувальним і оздоровчим туризмом.
У Далекосхідному регіоні (зона тайги і лісів) окремо виділимо приморську багатофункціональну зону з оздоровчим, пізнавальним, спортивним туризмом та ін На решті території існують пізнавальний, оздоровчий, діловий, промисловий, і екологічний туризм.
Дата добавления: 2015-04-20; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |