Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Rewrite (Output);

ЗМІННІ МОДУЛЯ CRT

В модулі Crt визначений ряд констант і змінних, які призначені для управління екраном, клавіатурою, кольором та ін.

ПРОЦЕДУРИ І ФУНКЦІЇ МОДУЛЯ CRT

В модулі Crt реалізовані наступні процедури і функції:

ПЕРЕПРИЗНАЧЕННЯ ФАЙЛІВ ВВОДУ-ВИВОДУ

На початку даного розділу вже була згадана процедура

AssignCRT (Var f: TEXT);

яка перенаправляє стандартний ввід-вивід на деякий логічний пристрій Crt, який починає виконувати функції пристрою вводу-виводу, використовуючи засоби бібліотеки Turbo Pascal замість стандартних процедур MS-DOS. При підключенні модуля Crt стандартний вивід автоматично зв’язується з пристроєм Crt. Але такий же зв’язок можна встановити для обміну інформацією з файлами, відмінними від стандартних. Це також здійснюється за допомогою процедури AssignCRT:

AssignCRT (f); {файл f зв’язується з пристроєм CRT}

Rewrite (f); {файл f відкривається для виводу}

Необхідно відмітити, що зв’язати файл з пристроєм Crt можна тільки за допомогою процедури AssignCRT, і було б помилкою пробувати здійснити це за допомогою процедури Assign, вказуючи в якості імені файла ‘CRT’, так як Turbo Pascal не розпізнає файл з таким ім’ям.

ПРОЦЕДУРИ РОБОТИ З ЕКРАНОМ

Для роботи з екраном в модулі Crt призначений цілий ряд процедур, функцій і змінних. Однією з основних являється процедура

Window (x1, y1, x2, y2: WORD);

яка відображає на екран вікно в текстовому режимі, визначене як поточне. Координати вікна x1, y1, x2, y2 завжди відраховуються від лівого верхнього кута екрану і повинні задовольняти наступні властивості:

1 <= x1 < x2 <= xmax;

1 <= y1 < y2 <= ymax;

Якщо ці умови не виконуються, то вікно не буде створене. Xmax може приймати два значення – 40 і 80 (для відео-адаптера MDA і Hercules перше не використовується). Ymax для більшості відео-адаптерів приймає тільки значення 25, він може приймати іще одне значення – 43 чи 50 відповідно.

Як уже було сказано, після виконання процедури Window вікно робиться поточним. Це означає, що всі операції з екраном відносяться до тієї його частини, яка визначена координатами x1, y1, x2, y2. При цьому зміщення курсору відбувається тільки в границях поточного вікна (відносно переміщення), і позиція з координатами (1,1) являється лівим верхнім кутом вікна. Частина екрану поза вікна становиться недоступною, тобто ніби-то „невидимою” для інших процедур і функцій модуля.

Після виконання процедури Window додатково здійснюється зміщення курсору в позицію з координатами (1,1) поточного (тобто тільки для створеного) вікна.

Слід пам’ятати, що сама процедура Window інтерпретує власні параметри в абсолютних координатах, а не у відносних координатах попереднього текстового вікна.

Так само, як і при роботі з повним екраном, при використанні для виводу інформації процедур Write і WriteLn в поточному вікні може проходити „прокрутка” чи зміщення інформації у вікні на один рядок вверх. Це проходить, коли при виводі рядків досягнута нижня межа вікна. Такий же ефект може спостерігатися, якщо за допомогою процедур Read чи ReadLn інформація вводиться в останньому рядку вікна.

При завершенні роботи програми, яка використовує вікна, відбувається автоматичне відновлення параметрів текстового режиму, встановлених перед запуском програми, і поточним вікном стає весь екран.

Для отримання координат поточного вікна використовується оголошення в модулі змінних WindMin і WindMax, які мають тип WORD і містять інформацію про розмір поточного вікна. Оскільки максимальні значення координат X і Y текстових вікон не перевищують 255, тобто можуть зберігатися в одному байті, то в кожній зі змінних зберігаються координати X і Y в молодшому і старшому байтах відповідно. Отримати значення X і Y можна, використовуючи стандартні функції Lo і Hi, наступним чином:

X1:=Lo (WindMin) +1; X2:=Lo (WindMax) +1;

Y1:=Hi (WindMin) +1; Y2:=Hi (WindMax) +1;

де X1, Y1, X2, Y2 – координати поточного вікна. Одиниця добавляється через те, що змінні WindMin і WindMax містять абсолютні координати, які рахуються від позиції (0,0), в той час як початок екранних координат являється (1,1).

Дуже часто при роботі з вікнами застосовується процедура ClrScr, яка не має параметрів. Вона застосовується або для очищення поточного вікна, встановленого процедурою Window, або, якщо вікно не використовується, для очищення всього екрану. При цьому вікно (чи екран) зафарбовується поточним кольором фону. Також, як і для процедури Window, після виконання ClrScr курсор стає в позицію з координатами (1,1).

Для задання різних текстових режимів виводу інформації застосовується процедура

TextMode (Mode: WORD);

Нижче заданий список констант текстових режимів модуля:

В якості параметрів процедури TextMode можна задати як імена наведених вище констант, так і їх числові еквіваленти. Якщо в якості параметрів вказати число, не еквівалентне ні одній з наведених констант, то буде встановлений режим CO80 чи Mono (для монохромних адаптерів).

Константа Font8x8 використовується в адаптерах EGA і VGAі вмикає текстові режими, в яких замість стандартних шрифтів з матрицями 8х14 і 8х16 підключаються шрифти з матрицею 8х8,що дає збільшення числа рядків до 43 (EGA) чи 50 (VGA). Ця константа не є самостійною, тобто вона повинна добавлятися до вибраного коду режиму, наприклад:

TextMode (C40+Font8x8);

В цьому випадку встановиться кольоровий режим С40, але кількість рядків буде не 25, а 43 чи 50. якщо основний режим не заданий, по замовчуванню мається на увазі режим BW40.

Крім заміни текстового режиму, команда TextMode виконує ряд додаткових дій в наступній послідовності:

1. Поточне вікно встановлюється рівним всьому екрану.