Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Визначення.

Кар’єра –

Програмно-цільове управління бібліотекою -

Бібліоменеджер –

Спробу представити модель сучасного бібліотечного керівника-бібліоменеджера зробила І.К. Джерилієвська, особливо виділяючи інструментальні цінності керівника бібліотеки. До них відносяться: уміння управляти собою (здатність притримуватися висунутих цілей в будь-якій ситуації); чітка шкала особистих цінностей (однозначна уява про те, що для керівника добре, а що погано); цілком визначені особисті цілі (твердо знає, чого хоче); установка на постійний особистий зріст (готовність до самовдосконалення), творчий підхід до справи (постійний пошук нових, більш ефективних засобів вирішення професійних задач), здатність формувати творчий колектив.

В останнє десятиліття поняття "менеджер бібліотеки", що здавалося спочатку незвичним і надуманим, стало використовуватися в професійній термінології набагато частіше і поважніше. Досить сказати, що все більше число бібліотек поповнюється фахівцями, які отримали в профільних вищих навчальних закладах престижну менеджерську кваліфікацію.

Активний інтерес до менеджменту відбив нагальну потребу бібліотек у формуванні нового класу фахівців, здатних вирішувати найскладніші завдання перехідного періоду.

Специфіка розв'язуваних сьогодні завдань зумовлює особливу роль керівника бібліотеки. Це професіонал-менеджер, який досяг такого рівня майстерності, компетентності, морально-особистісних якостей, який дозволяє йому вносити активний внесок у розвиток як бібліотеки, так і колективу. Відповідальність у справах, вміння ризикувати в нетрадиційних ситуаціях, чутливість до інновацій, уміння управляти конфліктами, прагнення до самовдосконалення, висока працездатність, стійкість до стресів, загальне позитивне ставлення до життя - це не просто перелік вимог до сучасного менеджера, який відрізняє його від керівника колишньої формації. Це продиктована об'єктивними умовами життєдіяльності бібліотеки і обгрунтована в менеджменті сукупність якостей, що дозволяє керівнику забезпечити бібліотеці гідне існування і розвиток.

При всій очевидності цього положення роль керівника у системі управління, його професійні та особистісні якості, способи їх здобуття є предметом постійних дискусій. Частина директорів, заспокоєна затребуваністю і порівняльною стабільністю бібліотеки, "йдуть" від проблем сьогоднішнього дня, воліють традиційні форми управління і тим самим позбавляють бібліотечну діяльність позитивною перспективи.

Інші, навпаки, прагнуть "осучаснити" бібліотеку, огульно впроваджують ті методи західного менеджменту, які суперечать принципам бібліотечного обслуговування.

Образ менеджера як професіонала, що володіє спеціальними знаннями в галузі управління, створюється і підтримується в менеджменті всією системою навчання, разнообразнейших наукових досліджень, розгалужених інформаційних мереж, диверсифікованих ділових та консультаційних послуг.

Принцип професіоналізму керівництва народився одночасно з менеджментом і еволюціонував разом з ним як непорушне кредо. Навіть у ранніх концепціях Ф. Тейлора, що розроблялися на "внеменеджерском" рівні, не можна не відзначити поставлене завдання компетентного управління, яке було відокремлено від виробничих операцій. Адміністративна (класична) школа, розвивала в 20-і рр. загальні методологічні принципи менеджменту, досить строго і виразно вказувала на необхідність управлінців високої кваліфікації.

У наступних школах і концепціях менеджменту вивчалися елементи професійної діяльності менеджерів: економічні та соціальні функції (Е. Мейо); неформальні моменти здійснення владних повноважень і лідерства ("школа міжособистісних відносин"); прояв особистісних якостей в роботі керівника ("менеджеризм" емпіричної школи).

Сучасні концепції менеджменту, засновані на стратегічному та інноваційному управлінні, ще більшою мірою зорієнтовані на професіоналізм керівника. Він складається з двох сфер діяльності, причому дуже непростих. Перша група завдань спрямована в зовнішнє сферу, де вирішуються проблеми встановлення доброзичливих контактів з користувачами, адміністративними та фінансовими органами, з суміжними структурами, конкурентами. Внутрішні завдання менеджера - вдосконалення планування, організація та автоматизація технологічних процесів, вирішення соціальних питань колективу. Яка б не була теоретична позиція керівника, в періоди великих змін, як сьогодні, йому неминуче доводиться звертатися до принципів стратегічного управління.

Співзвучний цьому професіоналізм "інноваційного" менеджера. Він каталізатор спільної діяльності. Веде пошук перспективної мети, мобілізує на її виконання людей, виробляє і змінює стратегію. Професіоналізм інноваційного менеджера високого класу дозволяє йому чітко орієнтуватися в зовнішньому середовищі і зіставляти її зміни з перспективною метою. Долаючи застій, менеджер-новатор розвиває внутрішні протиріччя (ситуація, в принципі неможлива для керівника старої формації), спираючись на надійно працюючі системи, здійснює прорив до нового стану.

Таким чином, професіоналізм як основа управління визнається у всіх концепціях менеджменту. Більше того, незважаючи на істотну специфіку застосування менеджменту в кожній країні, менеджер-професіонал - категорія вищого порядку, яка обумовлює міжнародний характер менеджменту. У США менеджмент - професія масова, у жодній країні немає такого числа спеціальних навчальних закладів, які готують менеджерів. Професіоналізм японського менеджера формується поступово, методом ротації. Лише в 35 років співробітники мають шанс отримати першу керівну посаду, але зате на японських фірмах все, аж до президента, вчаться. У європейських країнах зареєстровано 300 повноцінних центрів підготовки менеджерів, де велике значення має вивчення соціальних, країнових і міжнародних аспектів управління. Зізнається, що підготовка, формування кадрів менеджерів в різних країнах зближується і по суті, і за методами організації навчання, особливо в останні два десятиліття. Менеджмент як професія стає воістину інтернаціональним.

Додаткова інформація тут (http://bibliomenedzer.blogspot.com/2012/09/blog-post_14.html).




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 71 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

Норми банківського права | Уповноважені державою органи, як суб’єкти банківських правовідносин | Зародження банківської справи та становлення банківських систем. | Банківська система України. | Поняття банківської системи України та її характеристика. | Органи управління НБУ та їх характеристика. | Функції НБУ. | Функції та повноваження Ради НБУ | Правління Національного банку України. | Операції Національного Банку України. |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав