Читайте также:
|
Найбільш характерним явищем сучасного етапу розвитку цивілізації є, на наш погляд, лавинний зріст обсягу інформації та залучення інформаційних ідей, засобів та технологій майже до кожної галузі людської діяльності. Швидкий розвиток технічних і програмних можливостей персональних комп’ютерів, розповсюдження інформаційно-комунікаційних і креативних технологій створюють реальні можливості для їх використання в системі освіти з метою розвитку творчого потенціалу людини в процесі навчання та забезпечення наступності навчання між різними ланками навчально-виховних закладів освіти.
Розвиток педагогіки як науки характеризується не тільки новаціями в галузі методів, способів та організаційних форм навчання. На різних етапах паралельно з технічним розвитком відбувалося інтенсивне впровадження у навчальний процес різноманітних засобів наочності, технічних засобів. Все це здійснювалося з однією метою: підвищення ефективності навчального процесу в цілому й інновацій, які запроваджуються.
Треба зауважити, що безпосередньо для навчального процесу було розроблено небагато технічних пристроїв. Серед них можна назвати лише графопроектор, лінгафонний пристрій (кабінет), інтерактивну (мультимедійну) дошку. Всі інші технічні засоби запозичені з побуту: програвач, магнітофон, телевізор, відеомагнітофон, комп’ютер, аналогові та цифрові відеокамери, DVD та інші. Щоразу, під час появи нового технічного пристрою, педагоги розмірковують, як використати його для розв’язання дидактичних завдань. Таким чином, аналізуючи природні якості засобів навчання, педагоги визначають їх дидактичні властивості та функції в навчальному процесі.
Ретроспективний аналіз історії розвитку форм і методів людського навчання свідчить про небувалий і прискорений процес „зміни віх”. Для переходу від усного способу навчання до письмового знадобилось 500 млн. років. Від письмових форм до друкованих – 5 тис. років. Від друкованих до форм із застосуванням радіо, телефону, кіно – більше 500 років. І, нарешті, понад 50 років відбувався перехід до сучасних форм (кабельне телебачення, відеомагнітофон, калькулятори, ПК).
За даними ООН, людина запам’ятовує лише 10 % з прочитаного, 20 % з почутого, 30% з побаченого. Якщо людина чує та бачить, рівень запам’ятовування підвищується до 50 %, а якщо чує, бачить, а потім обговорює, то і до 70%. Використання аудіовізуальних засобів до того ж скорочує на 40% необхідний для навчання час і на 20% збільшує обсяг засвоєної інформації.
Про значення МЗН в навчально-виховному процесі свідчать такі факти. Для розпізнавання раніше невідомого предмету людині потрібна така кількість часу:
– при словесному описі – 2,8 сек.;
– на чорно-білому фото – 1,2 сек.;
– на кольоровому фото – 0,9 сек.;
– засобами кіно і телебачення – 0,7 сек.;
– при показі в натурі – 0,4 сек.
Учні пізнають навколишній світ за допомогою всіх органів почуттів. Проте, основними каналами отримання інформації є зорові аналізатори. Система “вухо-мозок” пропускає за секунду 50 одиниць інформації, а система “око-мозок” – 500.
Тому невипадково, що 90 відсотків всієї інформації учні отримують за допомогою зору, а 10 відсотків за допомогою слуху. “Краще один раз побачити, ніж 100 разів почути” – так говорить досить актуальне прислів’я.
За останні роки в школах з’явились та інтенсивно розвиваються копіювальна і відеотехніка, музичні центри, нові покоління діапроекторів і графопроекторів. Все більше шкіл обладнані сучасними комп’ютерними кабінетами. Ефективне використання МЗН в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл сприятиме успішному вирішенню поставлених перед школою і вчителем завдань.
У сучасній українській педагогічній літературі термін інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) визначається як сукупність методів і технічних засобів збирання, організації, збереження, опрацювання, передачі й подання інформації за допомогою комп’ютерів і комп’ютерних комунікацій.
Інформатизація освіти як складова інформатизації суспільства в широкому сенсі охоплює комплекс соціально-педагогічних перетворень, пов’язаних із насиченням освітніх систем інформаційною продукцією, засобами і технологією, а у вузькому сенсі – впровадження в заклади освіти інформаційних засобів, заснованих на мікропроцесорній техніці, а також педагогічних технологій, що базуються на цих засобах.
Інформатизація освіти суттєво впливає на зміст, організаційні форми і методи навчання та управління навчальною діяльністю, призводить до змін у навчальній діяльності учнів, викладачів і тому, на нашу думку, повинна охоплювати всі сфери їх діяльності.
Нам імпонує означення, запропоноване Р.С. Гуревичем: „НІТ в освіті – технології навчання, виховання, наукових досліджень і управління, засновані на використанні обчислювальної та інформаційної техніки і спеціального програмного, інформаційного та методичного забезпечення. Таким чином, у зміст НІТ освіти, крім складових НІТ навчання (засоби і методи НІТ навчання), входять також засоби і методи керування системою освіти (введення баз даних учнів і викладачів, інформаційно-довідкові нормативні і методичні системи, телекомунікаційні системи між школами й установами освіти тощо). У наш час НІТ застосовується майже у всіх галузях і сферах людської діяльності.
Інформатизація загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів є невід’ємною складовою інформатизації освіти. Однією з найсуттєвіших складових інформатизації загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів є інформатизація навчального процесу – створення, впровадження та розвиток комп’ютерно-орієнтованого освітнього середовища на основі інформаційних систем, мереж, ресурсів та технологій, побудованих на базі інформаційно-комунікаційних технологій.
Мультимедіа – це спеціальна інтерактивна технологія, що забезпечує за допомогою технічних і програмних засобів роботу з анімованою комп’ютерною графікою і текстом, мовою, високоякісним звуком, нерухомими зображеннями і рухомим відео.
Мультимедіа (у перекладі – багатоваріантне середовище) є новою інформаційною технологією, тобто сукупністю прийомів, методів, способів продукування, обробки, зберігання й передавання аудіовізуальної інформації, заснованої на використанні комп’ютерів. Це дає змогу поєднати в одному програмному продукті текст, графіку, аудіо – та відеоінформацію, анімацію, 3D - графіку. А комп’ютери, оснащені мультимедіа, можуть відтворювати одночасно кілька видів інформації самого різноманітного характеру, що впливає на перспективи розвитку та форми сучасного процесу навчання. Важливою властивістю мультимедіа також є інтерактивність, що дає змогу користувачеві отримати зворотний зв’язок.
Якщо структурувати інформацію, з якою може працювати мультимедія, то можна сказати, що мультимедіа – синтез трьох стихій:
- інформації цифрового характеру (тексти, графіка, анімація);
- аналогової інформації візуального зображення (відео, фотокартки, картини тощо);
- аналогової інформації звуку (мова, музика, інші звуки).
Одним із перших інструментальних засобів створення технологій мультимедія була гіпертекстова технологія, що забезпечує роботу з текстовою інформацією, зображенням, звуком, мовою. Мультимедія – наступний логічний крок у розвитку персонального комп’ютера. Вона еволюційна в тому розумінні, що будується на базі наявної комп’ютерної технології.
Мультимедія вимагали створення ємних і довговічних носіїв інформації – оптичних компакт-дисків (CD, DVD), флеш пам’яті.
Які ж шляхи використання мультимедійних технологій у сучасному житті?
- Виробництво електронних книг, енциклопедій, довідників.
- В медицині: бази знань, методики операцій, каталоги ліків тощо.
- В бізнесі: каталоги будинків, розробка дизайну приміщень і садиб тощо.
- У військовій справі: створення різноманітної документації про системи озброєнь, що знімається через супутник; створення тренажерів тощо.
- У побуті: будинки майбутнього (розумні холодильник, мікрохвильова піч, регулятор температури, що підключений до Інтернету тощо).
- В мистецтві: CD-ROM, що дозволяє не тільки прослухати музику, а й переглянути партитуру твору, виділити певну тему, створювати варіації на окремі теми тощо.
- Впровадження елементів „штучного” інтелекту в системи мультимедія.
- Побудова систем віртуальної реальності.
- В освіті: відеоенциклопедії; тренажери; ситуаційно-рольові ігри; електронні лектори, тренажери, підручники; інтелектуальні ігри з використанням штучного інтелекту; моделювання процесів і явищ; дистанційна і інтерактивна форми навчання; проведення інтерактивних освітніх телеконференцій; побудова системи контролю й перевірки знань і умінь учнів (використання контролюючих програм-тестів); здійснення проективної і дослідницької діяльності учнів тощо.
Контрольні питання:
1. Що гарантує безпечну роботу на комп’ютері?
2. Яке функціональне призначення ЛОТ?
3. Які санітарно-гігієнічні норми вимагаються при роботі в ЛОТ?
4. Яка допустима відстань від очей користувача до екрану?
5. Що може бути джерелом небезпеки в лабораторії?
6. Які правила поведінки в комп’ютерній лабораторії?
7. Чому першу допомогу потрібно надавати негайно?
8. Як правильно діяти при пожежі?
9. Які обставини збільшують ймовірність ураження електричним струмом?
10. Мультимедіа – це …?
11. Які ж шляхи використання мультимедійних технологій у сучасному житті?
12. Які ж шляхи використання мультимедійних технологій в освіті?
Тема. Робота з програмою Windows Movie Maker. Основні відомості про збірки, проекти і фільми.
Мета: ознайомитись із особливостями та основними принципами створення мультимедійних дидактичних матеріалів засобами сучасного програмного забезпечення Windows Movie Maker.
Обладнання та методичне забезпечення: підключені до внутрішньої мережі університету персональні комп’ютери, інструкції, зразки методичних розробок уроків, програмне забезпечення Windows Movie Maker.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 172 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
| <== предыдущая лекция | | | следующая лекция ==> |
| Техніка безпеки під час роботи на комп’ютері | | | Збереження фільмів |