|
Читайте также: |
ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ зНАНЬ СТУДЕНТІВЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
“ ДЕРЖАВНИЙ ФІНАНСОВИЙ КОНТРОЛЬ ”
для студентів галузі знань
0305 "Економіка та підприємництво"
за напрямами підготовки
6.030508 "Фінанси і кредит"
6.030509 "Облік і аудит"
освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр"
заочна форма навчання
Львів-2014
УДК
ББК
Державний фінансовий контроль // Тестові завдання з навчальної дисципліни. - ЛДФА, Львів: Видавництво ВТЗНВ, 2014.-27 с.
Розробник: Гурей Г.М., ст. викладач кафедри обліку і аудиту
РОЗГЛЯНУТО І СХВАЛЕНО на засіданні кафедри (протокол № 6 від 16 січня 2014 року) як засоби діагностики знань студентів галузі знань 0305 "Економіка та підприємництво" за напрямами підготовки 6. 030508 "Фінанси і кредит", 6. 030509 "Облік і аудит".
ББК
ЛДФА, 2014
Передмова
Важливим засобом діагностики рівня знань студентів є тестовий контроль. Тестування або тестовий контроль - це процедура визначення рівня підготовки майбутніх фахівців у певній галузі знань чи з певних дисциплін за допомогою системи спеціально підготовлених завдань. Тестовим називається завдання, для якого попередньо визначається єдино можлива правильна відповідь серед багатьох, пропонованих студенту.
Із навчальної дисципліни «Державний фінансовий контроль» тестовими завданнями охоплено матеріал усіх тем курсу. При цьому всі вони можуть бути розподілені за варіантами. Максимальна кількість балів, яку студент може набрати за результатами тестового контролю залежатиме від кількості завдань в тесті. Кожен з варіантів дає можливість отримати максимально однакову кількість балів.
Тестовий контроль знань студентів може бути використаний і з окремих тем курсу за умови внесення коректив у варіанти. У всіх випадках бали оцінки знань використовуються для підсумкової атестації знань студентів з дисципліни «Державний фінансовий контроль».
Тема 1. Функціонування системи державного фінансового контролю
1. Визначення поняття державного фінансового контролю наведено у:
а) Законі України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”;
б) Бюджетному кодексі;
в) Постанові Кабінету України „Про затвердження Стратегії розвитку системи державного фінансового контролю, що здійснюється органами виконавчої влади”;
г) вірної відповіді немає.
2. Фінансовий контроль - це:
а) діяльність державних органів і недержавних організацій щодо забезпечення законності, фінансової дисципліни і доцільності при мобілізації, розподілі, перерозподілі та використанні грошових коштів та зв'язаних з цим матеріальних цінностей;
б) діяльність недержавних організацій із забезпечення законності, фінансової дисципліни і доцільності при мобілізації, розподілі, перерозподілі та використанні грошових коштів та зв'язаних з цим матеріальних цінностей;
в) діяльність державних органів і недержавних організацій щодо забезпечення доцільності при мобілізації, розподілі, перерозподілі та використанні грошових коштів та зв'язаних з цим матеріальних цінностей;
г) діяльність державних органів і недержавних організацій щодо забезпечення мобілізації, розподілу, перерозподілу та використання грошових коштів та зв'язаних з цим матеріальних цінностей.
3. Фінансовий контроль здійснюється з метою:
а) розподілення суспільного продукту відповідно до завдань фінансової політики держави;
б) розподілення суспільного продукту відповідно до соціально-культурних потреб населення;
в) забезпечення процесу ефективного управління фінансовими ресурсами держави у всіх сферах виробництва;
г) усі відповіді вірні.
4. Предметом державного фінансового контролю є:
а) процеси формування та використання бюджетних ресурсів на рівні окремих господарчих суб'єктів;
б) процеси формування та використання бюджетних ресурсів на рівні галузей, територіальних одиниць, регіонів та країни в цілому;
в) суб'єкти господарювання та органи управління, діяльність яких пов'язана з використанням бюджетних коштів та власності держави;
г) усі відповіді вірні.
5. Об'єктом державного фінансового контролю є:
а) процеси формування та використання бюджетних ресурсів на рівні окремих господарчих суб'єктів;
б) процеси формування та використання бюджетних ресурсів на рівні галузей, територіальних одиниць, регіонів та країни в цілому;
в) суб'єкти господарювання та органи управління, діяльність яких пов'язана з використанням бюджетних коштів та власності держави;
г) усі відповіді вірні.
6. Систему державного фінансового контролю визначають:
а) контролюючий суб’єкт, контрольна дія, об’єкт контролю;
б) ініціатор контролю, орган контролю, підконтрольний об’єкт, користувач результатами контролю;
в) сукупність форм і методів державного фінансового контролю.
г) контролюючий суб’єкт, об’єкт контролю.
7. Методами фінансового контролю є:
а) перевірка;
б) вилучення фінансових документів;
в) звітність;
г) аудит.
8. Принципами організації державного фінансового контролю є:
1) розмежування місця, ролі, завдань та функцій органів державного фінансового контролю відповідно до встановленого Конституцією і законодавством України розмежування компетенції законодавчої та виконавчої влади;
2) функціональна, організаційна, персональна й фінансова незалежність органів державного фінансового контролю та їх посадових осіб від підконтрольних об'єктів;
3) координація діяльності органів державного фінансового контролю з метою виключення дублювання у їх роботі та забезпечення єдиної системи державного фінансового контролю на усіх рівнях державної влади.
9. Види фінансового контролю за ознаками статусу виконавця і змісту контрольних дій:
а) державний контроль, контроль власника і незалежний аудит;
б) державний контроль, муніципальний контроль, незалежний аудит;
в) державний, муніципальний, господарський і громадський контроль;
г) державний контроль, незалежний аудит.
10. Профілактична функція державного фінансового контролю полягає у виявленні та попередженні:
а) незаконних видатків, безгосподарності, недостач, крадіжок і зловживань, а також встановлення осіб, винних у фінансових порушеннях;
б) умов, що сприяють порушенню норм і стандартів, встановлених законами та нормативно-правовими актами, та виникненню безгосподарності, недостач, крадіжок і зловживань, а також встановлення осіб, винних у фінансових порушеннях, і притягнення їх до відповідальності відповідно до законодавства;
в) незаконних і нецільових видатків, крадіжок і зловживань, а також встановлення осіб, винних у фінансових порушеннях, і притягнення їх до відповідальності відповідно до законодавства.
11. В залежності від часу проведення фінансовий контроль буває:
а) попередній, поточний, наступний;
б) попередній, послідовний;
в) поточний, наступний, підсумковий;
г) попередній, підсумковий.
12. Попередній контроль – це:
а) контроль, який проводиться силами суб’єкта господарювання напередодні ревізії чи перевірки, яка здійснюватиметься органом державного фінансового контролю, з метою мінімізації фінансових санкцій до підконтрольного підприємства, установи, організації;
б) контроль, що передує прийняттю управлінського рішення (проведення контрольних заходів передує здійсненню операцій з фінансовими ресурсами; цей контроль направлений передусім на запобігання незаконним і неефективним витратам, втратам фінансових ресурсів, а також на недопущення порушення законодавства у прийнятті управлінського рішення);
в) контроль, що здійснюється на стадії до складання фінансової звітності про використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів (контрольні заходи проводяться безпосередньо під час здійснення операції з фінансовими ресурсами, що дає змогу виявляти й оперативно усувати порушення, мінімізуючи тим самим його наслідки).
13. Наступний контроль – це:
а) контроль, що здійснюється на стадії після складання фінансової звітності про використання фінансових, матеріальних і трудових ресурсів;
б) контроль, що здійснюється на стадії виконання управлінського рішення (контрольні заходи проводяться безпосередньо під час здійснення операції з фінансовими ресурсами, що дає можливість виявляти й оперативно усувати порушення, мінімізуючи тим самим його наслідки);
в) контроль, що здійснюється після закінчення терміну виконання управлінського рішення (контрольні заходи проводяться по закінченню операцій з фінансовими ресурсами з метою встановлення рівня дотримання норм законодавства).
г) контроль, що здійснюється зразу ж після планового контролю.
14. Форми контролю притаманні органам державного фінансового контролю в Україні:
а) ревізія; аудит; тематична перевірка; камеральна перевірка; фінансова експертиза; службове розслідування; слідство.
б) ревізія, тематична перевірка, рахункова перевірка звітності;
в) ревізія, перевірка, обстеження, інвентаризація, аудит, судово-бухгалтерська експертиза, економічний аналіз;
г) ревізія, перевірка, безперервне відстеження, звітність, облік, контрольні обміри, інвентаризація, аудит;
д) ревізія, перевірка, стандартизація, ідентифікація, ліцензування, експертиза, аудит і моніторинг.
15. Ревізія – це:
а) метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотримання законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку та звітності, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань;
б) форма контролю, що становить систему обов’язкових контрольних дій, спрямованих на документальне та фактичне обстеження здійснених підприємством, установою або організацією господарських операцій та їх наслідків, бухгалтерського обліку та фінансової звітності з метою виявлення незаконних мобілізації, розподілу та використання фінансових ресурсів, недостачі коштів і матеріальних цінностей, нецільового і неефективного їх використання, встановлення винних у порушенні законодавства посадових і матеріально-відповідальних осіб і спричинених порушеннями фінансових втрат;
в) це спосіб викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, незаконного і нецільового використання фінансових ресурсів і попередження фінансових зловживань.
г) це виключно метод контролю за дотриманням техніко-економічних нормативів, спосіб документального викриття недостач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань;
16. За підсумками ревізії оформлюється:
а) акт;
б) протокол;
в) довідка;
г) постанова.
17. Аудит ефективності – це:
а) форма контролю, яка становить сукупність дій зі збору та аналітичного опрацювання статистичних і звітних даних, матеріалів ревізій і перевірок, іншої публічної інформації, спрямованих на визначення рівня ефективності державних вкладень для реалізації запланованих державними (бюджетними) програмами цілей, встановлення чинників, які перешкоджають досягненню максимального результату у використанні визначеного обсягу трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних активів;
б) метод контролю, який становить сукупність дій зі збору та аналітичного опрацювання статистичних і звітних даних, матеріалів ревізій і перевірок, іншої публічної інформації, спрямованих на встановлення гіпотез, які перешкоджають досягненню максимального результату у використанні визначеного обсягу фінансових ресурсів та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання державних активів;
в) вид державного фінансового контролю, спрямований на виявлення слабких місць у виконанні державних (бюджетних) програм та обґрунтування пропозицій щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів і державного майна.
г) вид державного фінансового контролю, який проводиться з метою підвищення ефективності використання бюджетних коштів і державного майна.
Тема 2. Становлення і сучасний стан розвитку Державної фінансової інспекції України
1. Попередник Державної фінансової служби України носив назву:
а) Народний комісаріат Державного контролю;
б) Фінансово-контрольне управління СРСР;
в) Державний фінансовий контроль;
г) Контрольно-ревізійне управління Міністерства фінансів СРСР.
2. У складі Міністерства фінансів УРСР контрольно-ревізійне управління було створено:
а) в 1937 році;
б) в 1956 році;
в) в 1965 році;
г) в 1967 році.
3. Органам державної фінансової інспекції підконтрольними є:
а) центральні та місцеві органи виконавчої влади (крім Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України), інші бюджетні установи й організації, казенні підприємства незалежно від джерел фінансування, а також підприємства та організації, їх об’єднання незалежно від форми власності, організаційно-правових форм, відомчої належності та підпорядкованості, які отримують (отримували в ревізійному періоді) кошти з бюджетів усіх рівнів чи державних цільових фондів, інші державні кошти (в тому числі державних валютних фондів) та/або кошти, що залишаються у розпорядженні суб’єктів господарювання у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів;
б) міністерства, державні комітети, державні фонди, бюджетні установи, а також підприємства й організації, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів і державних валютних фондів;
в) центральні та місцеві органи виконавчої влади, інші бюджетні установи й організації, казенні підприємства незалежно від джерел фінансування, а також підприємства та організації, їх об’єднання незалежно від форми власності, організаційно-правових форм, відомчої належності та підпорядкованості, які отримують (отримували в ревізійному періоді) кошти з бюджетів усіх рівнів чи державних цільових фондів, інші державні кошти (в тому числі державних валютних фондів) та/або кошти, що залишаються у розпорядженні суб’єктів господарювання у зв’язку з наданими пільгами за платежами до бюджетів;
г) суб’єкти господарювання всіх форм власності, в тому числі підприємства з 100% іноземним капіталом.
4. Під час здійснення документального контролю застосовуються методи:
а) перевірка документів за формальними ознаками; перевірка документів за змістом; арифметична перевірка документів; нормативна перевірка документів; зустрічна перевірка документів; техніко-економічний розрахунок; економічна оцінка господарських операцій;
б) перевірка документів за формальними ознаками; перевірка документів за змістом; арифметична перевірка документів; нормативна перевірка документів; зустрічна перевірка документів; інвентаризація коштів, сировини, матеріалів тощо; отримання письмових пояснень і довідок; техніко-економічний розрахунок; економічна оцінка господарських операцій;
в) перевірка документів за формальними ознаками; перевірка документів за змістом; арифметична перевірка документів; нормативна перевірка документів; зустрічна перевірка документів; інвентаризація коштів, сировини, матеріалів тощо; отримання письмових пояснень і довідок; інтерв’ювання; анкетування; техніко-економічний розрахунок; економічна оцінка господарських операцій.
г) перевірка документів за змістом; арифметична перевірка документів; нормативна перевірка документів.
5. Перевірка документа за формальними ознаками це:
а) перевірка на предмет своєчасності складення документа;
б) перевірка на предмет відповідності підписів осіб, які склали документ;
в) перевірка на предмет достовірності зафіксованих ними операцій;
г) перевірка на предмет точності заповнення бланка, на якому оформлено конкретний документ, та наявності всіх необхідних реквізитів.
6. Акт ревізії (перевірки) вручається для ознайомлення і підпису керівнику або головному бухгалтеру підконтрольного об’єкта наступним чином:
а) особисто під розписку;
б) через канцелярію (загальний відділ) з позначкою на примірнику акта органу Держфінінспекції дати реєстрації в журналі вхідної кореспонденції об’єкта контролю та підпису посадової особи канцелярії (загального відділу), яка здійснила реєстрацію;
в) під розписку матеріально-відповідальним особам;
г) рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням.
7. Орган Держфінінспекції має право здійснити реалізацію матеріалів ревізії за відсутності в акті підписів керівника і головного бухгалтера підконтрольного об’єкта за умови:
а) якщо впродовж триденного терміну з дня вручення акта на ознайомлення і підпис до органу Держфінінспекції не надійдуть заперечення чи зауваження щодо акта і термін їх подання не був продовжений керівником контрольно-ревізійного органу, за дорученням якого проводилася ревізія;
б) якщо впродовж п’ятиденного терміну з дня вручення акта на ознайомлення і підпис до органу Держфінінспекції не надійдуть заперечення чи зауваження щодо акта і термін їх подання не був продовжений керівником контрольно-ревізійного органу, за дорученням якого проводилася ревізія.
в) якщо впродовж семиденного терміну з дня вручення акта на ознайомлення і підпис до органу Держфінінспекції не надійдуть заперечення чи зауваження щодо акта;
8. Членів колегії Держфінінспекції затверджує і звільняє від обов’язків:
а) Міністерство фінансів за поданням Голови Держфінінспекції;
б) Кабінет Міністрів України за поданням Голови Держфінінспекції;
в) Кабінет Міністрів за поданням міністра фінансів;
г) Президент України за поданням міністра фінансів.
Тема 3. Основні засади здійснення державного фінансового контролю за використанням бюджетних коштів
1. Відповідно до Закону України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні” державний фінансовий контроль реалізується органом державного фінансового контролю через проведення:
а) державного фінансового аудиту;
б) інспектування;
в) державного фінансового аудиту та інспектування;
г) перевірок та ревізій.
2. Повноваження органів державного контролю та відповідальність за бюджетні правопорушення визначено у розділі Бюджетного кодексу:
а) третьому;
б) четвертому;
в) п'ятому;
г) другому.
3. Місце бюджетного контролю в системі державного фінансового контролю:
а) він є формою державного фінансового контролю;
б) він є підвидом державного фінансового контролю;
в) він є функцією державного фінансового контролю.
г) він є першочерговою функцією державного фінансового контролю.
4. Дати визначення бюджетного контролю:
а) це система заходів, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування і спрямовані на забезпечення законності дій учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів і звітування про їх виконання, а також запобігання виникненню та припинення бюджетних правопорушень;
б) це система заходів, які здійснюються органами державної влади і спрямовані на забезпечення законності дій учасників бюджетного процесу під час складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджетів і звітування про їх виконання, а також запобігання виникненню та припинення бюджетних правопорушень;
в) це система заходів, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування і спрямовані на забезпечення законності й ефективності використання бюджетних коштів, а також запобігання виникненню та припинення бюджетних правопорушень.
г) це система заходів, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування і спрямовані на дотримання бюджетних витрат в розмірах визначених бюджетом для відповідної держаної установи.
5. Визначити принципи об’єктивності та неупередженості бюджетного контролю:
а) органи, уповноважені на здійснення бюджетного контролю, у своїх діях мають виходити з державних інтересів, дотримуватися професійної етики і не повинні зловживати наданими їм повноваженнями;
б) результати бюджетного контролю ґрунтуються на законодавстві та підтверджуються документально;
в) охоплення всієї сукупності дій учасників бюджетного процесу під час здійснення бюджетного контролю і відображення виявлених фактів вчинення бюджетних правопорушень;
г) кожний орган, уповноважений на здійснення бюджетного контролю, несе відповідальність за свої дії або бездіяльність під час здійснення бюджетного контролю.
6. Нецільове використання бюджетних коштів це:
а) витрачання бюджетних коштів на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, установленим законом про Державний бюджет України, рішенням про місцевий бюджет, або на цілі, що не відповідають наданим бюджетним асигнуванням чи кошторису;
б) витрачання бюджетних коштів за кодами економічної класифікації видатків, що не відповідають змісту проведеної операції;
в) використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції, на цілі, що не відповідають визначеній меті;
г) використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді державних дотацій, на цілі, що не відповідають визначеній меті.
7. Контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради України здійснює:
а) Рахункова палата;
б) Міністерство фінансів України;
в) Державна казначейська служба України;
г) Президент України.
8. Контроль за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням здійснює:
а) Рахункова палата України;
б) Міністерство фінансів України;
в) Державна казначейська служба України;
г) органи Державної фінансової інспекції.
9. Контроль за використанням коштів Державного бюджету України, відповідно до закону про Державний бюджет України, здійснює:
а) Рахункова палата України;
б) Міністерство фінансів України;
в) Державна казначейська служба України;
г) органи Державної фінансової інспекції.
10. Контроль за використанням коштів місцевих бюджетів України, відповідно до вимог Бюджетного кодексу України, здійснює:
а) Рахункова палата України;
б) Міністерство фінансів України;
в) Державна казначейська служба України;
г) органи Державної фінансової інспекції;
д) місцеві фінансові органи.
11. Верховна Рада України здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства у процесі:
а) визначення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період;
б) розгляду проекту та прийняття закону про Державний бюджет України;
в) внесення змін до закону про Державний бюджет України;
г) виконання закону про Державний бюджет України, у тому числі шляхом заслуховування звітів про виконання Державного бюджету України (включаючи звіти головних розпорядників коштів державного бюджету про використання ними бюджетних коштів та результати виконання відповідних бюджетних програм);
д) розгляду річного звіту про виконання закону про Державний бюджет України;
е) затвердження відповідних місцевих бюджетів.
12. До повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю за:
а) цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита);
б) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;
в) достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників;
г) відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);
д) веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету.
Тема 4. Планування, координація та звітність в органах Державної фінансової інспекції в Україні
1. План основних напрямів контрольно-ревізійної роботи органів Держфінінспекції на рік затверджує:
а) Голова Державної фінансової інспекції України;
б) Міністерство фінансів України;
в) Кабінет Міністрів України.
г) Верховна Рада України.
2. Вказати схему формування планів контрольно-ревізійної роботи контрольно-ревізійних підрозділів на півріччя:
а) район (місто) – регіон – Держфінінспекція;
б) Держфінінспекція – регіон – район (місто);
в) Кабінет Міністрів – Мінфін – Держфінінспекція.
г) район (місто) - область – Держфінінспекція – Мінфін.
3. До планів контрольно-ревізійної роботи на півріччя включаються питання винятково:
а) за ініціативою органів Держфінінспекції;
б) за дорученням Президента України, Кабінету Міністрів, за наказами Міністерства фінансів;
в) за зверненнями правоохоронних органів, юридичних і фізичних осіб;
г) з урахуванням зазначеного та за іншими підставами.
4. Терміни формування та затвердження планів контрольно-ревізійної роботи на півріччя затверджує:
а) Міністр фінансів України;
б) Голова Держфінінспекції;
в) керівник територіального органу державної фінансової інспекції;
г) Кабінет міністрів України.
5. До критеріїв, які враховуються органами Держфінінспекції при внесенні питань до планів контрольно-ревізійної роботи за власною ініціативою не належить:
а) економічна та соціальна важливість питань, які внесені до програм і планів дій Кабінету Міністрів України на відповідний період;
б) звернення місцевих органів виконавчої влади;
в) публічна інформація про факти порушень і зловживань у фінансовій сфері та неефективного управління державним майном.
б) звернення правоохоронних органів.
6. Систему планування контрольно-ревізійної роботи органів державної контрольно-ревізійної служби визначає:
а) Закон України „Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”;
б) Про Положення про Державну фінансову інспекцію України, затверджене Указом Президента України від 23.04.2011 № 499/2011;
в) Порядок планування контрольно-ревізійної роботи Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.2001 № 955.
7. Терміни проведення планових перевірок суб’єктів підприємницької діяльності органи Держфінінспекції мають погоджувати:
а) з Державною податковою адміністрацією;
б) з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва;
в) з Міністерством фінансів України.
г) з правоохоронними органами.
8. Накази організаційно-розпорядчого характеру, які видаються у Державній фінансовій інспекції України підписуються:
а) головою Державної податкової адміністрації;
б) головою Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва;
в) Міністерством фінансів України.
г) Головою Держфінінспекції України.
9. Органи Державної фінансової інспекції України за результатами проведених контрольних заходів складають:
а) річні та квартальні звіти про використання бюджетних коштів;
б) річні звіти з мережі, штатів та контингентів;
в) річні та квартальні звіти за результатами проведених аудитів та ревізій.
10. Оперативний облік контрольно-ревізійної роботи відповідних територій здійснюють:
а) банківські установи;
б) органи державної фінансової інспекції;
в) фінансові органи;
г) рахункова палата.
Тема 5. Перевірка використання коштів і майна в бюджетній установі
1. Статус бюджетних установ мають:
а) будь-які органи, установи, організації, якщо вони не отримують інших коштів, окрім як коштів з бюджету;
б) лише органи, установи, організації, створені органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, з визначеним фінансуванням коштів, передбачених на певну соціально-культурну галузь: освіти, охорони здоров’я, культури, соціального захисту, соціального забезпечення населення, фізичної культури та спорту, сім’ї та молоді тощо;
в) органи, установи, організації, визначені Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому порядку органами державної влади. органами влади АР Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно державного чи місцевих бюджетів є неприбутковою.
г) органи, установи, організації, визначені Конституцією України, які повністю утримується за рахунок державного бюджету.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 103 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
|