Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

ПЕРЕДМОВА

Читайте также:
  1. ПЕРЕДМОВА
  2. Передмова
  3. ПЕРЕДМОВА
  4. Передмова
  5. Передмова
  6. Передмова
  7. ПЕРЕДМОВА
  8. Передмова
  9. ПЕРЕДМОВА

К.т.н., доцент Сакун М.М.

к.т.н., доцент Москалюк І.В.

Обговорено на засіданні кафедри

««2010 р.,

Протокол №.

Одеса - 2010

ЗМІСТ

Стор.

1. Організація управління охороною праці ………………….. 3

2. Основи виробничої санітарії та гігієни ………………….. 16

3. Технічні засоби безпеки виробничих процесів ……………. 27

4. Електробезпека ……………………………………………….. 36

5. Пожежна безпека ……………………………………………… 43

 

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра безпеки життєдіяльності і фізичного виховання

ЛЕКЦІЯ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

 

Одеса - 2010

 

ЛЕКЦІЯ 1. ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ

1. Передмова

2. Середовище мешкання людини, його небезпечні та шкідливі виробничі фактори.

3. Правові основи охорони праці..

4. Управління та нагляд за охороною праці.

5. Навчання з питань охорони праці.

6. Розслідування нещасних випадків на виробництві

6. Служба охорони праці та її задачі.

 

 

Методичне забезпечення:

 

Література:

1. Г. М. Гряник та ін. Охорона праці. Навчальний посібник. Київ. – Урожай. – 1994 – с.272

2. Сакун М. М. Основи охорони праці, частина І. Теоретичні, правові та організаційні основи охорони праці. Навчальний посібник. – Одеса. – 1998 – ОДСГІ –с.67. С. 5-16

 

 

Наочні посібники:

1.

 

 

ПЕРЕДМОВА

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ

Величезні кошти, які наша держава виділяє на поліпшення умов праці, розробку заходів по зменшенню виробничого травматизму і професійних захворювань, крім соціального ефекту, дають економічні результати. Вони виражаються у збільшенні періоду професійної активності працівників; підвищення продуктивності праці; скороченні втрат, пов’язаних з травматизмом, професійними виробничими захворюваннями, зменшенні текучості кадрів.

Збільшення періоду професійної активності обумовлено тим, що покращення умов праці зберігає здоров'я працюючих, продовжує життя та відповідно збільшує період його професійної активності.

Незадовільні умови праці приводять до того, що певна кількість трудівників закінчує свою трудову діяльність раніше, ніж наступить пенсійний вік, або змінює місто роботи.

Умови праці сильно впливають на підвищення продуктивності праці. При сприятливих умовах праці працездатність людини підвищується, тому що не буде необхідності тратити сили на захист організму від дії небезпечних та шкідливих виробничих факторів (ШВФ, НВФ). Крім того, підвищується ефективність використання робочого часу за рахунок зниження втрат робочих днів, які визвані тимчасовою непрацездатністю трудівників.

СТАТИСТИЧНІ ДАНІ ПО ТАВМАТИЗМУ

За даними Міжнародної організації праці, щороку у світі фіксується приблизно 125 млн. нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у тому числі 10 млн. з тяжкими і 220 тис. зі смертельними наслідками. На сьогодні зареєстровано близько 60—150 млн. випадків захворювань, пов’язаних з працею, 60 млн. працівників піддаються впливу канцерогенних речовин, 500 млн. працівників не працездатні з причин невідповідності стану умов і безпеки праці санітарним вимогам.
Незадовільний стан охорони праці важким тягарем лягає на економіку держави. Щорічно майже 17 тис. осіб стають інвалідами, чисельність пенсіонерів унаслідок трудового каліцтва перевищила 150 тис. осіб, щорічна загальна сума виплат на фінансування пільгових пенсій з трудового каліцтва, відшкодування заподіяної шкоди потерпілим на виробництві та інших виплат, пов’язаних із незадовільними умовами, перевищує 1 млрд. грн.
Як свідчать статистичні дані, на підприємствах, в установах, організаціях України всіх форм власності щоденно травмується в середньому понад 200 працівників, з них близько 30 стають інвалідами і 5—6 осіб одержують травми зі смертельним наслідком. Ризик стати жертвою нещасного випадку на виробництві або постраждати від профзахворювання в Україні у 5—8 разів вищий, ніж у розвинутих країнах.

Динаміка травматизму представлена в таблиці.

Роки     Галузь виробництва          
Травмо вано Смерт. Травмо вано Смерт. Травмо вано Смерт. Травмо вано Смерт. Травмо вано Смерт.
Україна                    
Вугільна промисловість                    
Машино-будування                    
АПК                    
Одеська область                    

 

Аналіз трагічних подій показує, що винуватцями їх виявляються люди, їх халатність, недбайливість, не компетентність. Тому не слід висувати односторонньо як причину трагедій техніку чи тварин на передній план, тому що умови, які приводять до небезпечних ситуацій і нещасних випадків, як правило, залежать від поведінки людей.

Погані умови праці приводять до аварій і НВ, у яких травмуються або гинуть люди., і до проф. захворювань, які називають „тихою” смертю людей.

Сьогодні майже 3,5 млн. чоловік працюють в умовах, які не відповідають санітарним нормам, майже 805 тис. машин, механізмів, транспортних засобів не відповідають вимогам безпеки.

За даними Міжнародної організації праці, щороку у світі фіксується приблизно 125 млн. нещасних випадків, пов’язаних з виробництвом, у тому числі 10 млн. з тяжкими і 220 тис. зі смертельними наслідками. На сьогодні зареєстровано близько 60—150 млн. випадків захворювань, пов’язаних з працею, 60 млн. працівників піддаються впливу канцерогенних речовин, 500 млн. працівників не працездатні з причин невідповідності стану умов і безпеки праці санітарним вимогам.
Тривалий період роботи в шкідливих умовах спричиняє виникнення професійних захворювань. На підприємствах України у 2000 р. було виявлено 2130 випадків професійних захворювань, у тому числі 1012 — унаслідок дії запиленості, 349 — вібрації, 163 — шуму, 486 — фізичних перевантажень, 113 — хімічних факторів, 5 — інших чинників

В Україні щорічно у виробничій сфері:

- виявляється 6-15 тис чоловік з проф. захворюваннями;

- 60-199 тис НВ (які зареєстровано, а скільки не зареєстровано);

- смертельно травмуються 1500-2200 чоловік:

- в АПК щорічно гине...150-230 чоловік;

- втрати на відшкодування збитків від НВ на виробництві становлять 10-20% від валового доходу держави;

- на відшкодування збитків витрачається у 20 разів більше коштів, ніж на поліпшення умов праці.

- втрати держави на відшкодування збитків від травматизму і проф. захворювань перевищують 1000 грн на рік на працюючого;

- щорічні втрати на поліпшення умов праці складають приблизно 50 грн на чоловіка, а в АПК – 10 грн, а де й більше.

Найбільша кількість випадків травмування відбувається в вугільній промисловості і АПК. Причому, в АПК в окремі роки травматизм зі смеотельними наслідками навіть більший, ніж в АПК.

Аналіз причин нещасних випадків свідчить, що майже 72% нещасних випадків зі смертельним наслідком сталося по організаційним причинам, 19% - по технічним, 9% - по психофізіологічним.

По організаційним причинам постраждало 229 осіб (21 - зі смертельним наслідком), із них при порушннні вимог безпеки, трудової і виробничої дисципліни, відповідно по 56 осіб, порушення правил дорожнього руху – 10 осіб, порушення технологічного процесу – 14 осіб.

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ ЗАДАЧІ

Дисципліна «Основи охорони праці» – одна з найважливіших дисциплін підготовки спеціалістів з питань створення й підтримання здорових і безпечних умов праці на виробництві.

В умовах НТП в усіх галузях АПК застосовують впровадження нових технічних засобів механізації та автоматизації виробничих процесів, індустріальних технологій виробництва с/г продукції, а також нових форм організації і оплати праці. Тому особливого значення набуває проблема ОП. Вирішення програмного завдання прискорення соціально-економічного розвитку країни, в свою чергу, вимагає корінного поліпшення стану ОП в усіх галузях народного господарства.

 

 

Трудове законодавство регламентується законодавчими актами, основними з яких є Конституція України, Кодекс законів про працю, Закон України „Про охорону праці”.

Виробнича санітарія – система організаційних заходів і технічних способів, що запобігають або зменшують дію на працюючих шкідливих виробничих факторів.

Техніка безпеки – система організаційних і технічних заходів, що запобігають дію на працюючих небезпечних виробничих факторів.

Дисципліна ООП вивчає теоретичні та практичні питання безпеки праці, запобігання виробничого травматизму, проф. захворюванням і отруєнням, аваріям (катастрофам), пожежам і вибухам на виробництві.

Керівники господарств повинні знати нормативно-правові документи з ОП, обов'язки та відповідальність за створення здорових безпечних умов праці, методи аналізу травматизму та захворювань, способи попереджування виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів, методи і засоби колективного та індивідуального захисту від них, безпеку праці при роботі в різних галузях виробництва, причини пожеж, їх профілактику та способи гасіння, порядок надання долі карської допомоги.

Некомпетентність у цих питаннях багатьох керівників господарств привело до збільшення травматизму, захворювань робітників, до неправильного варварського використання природних ресурсів, забруднення навколишнього середовища.

Керівники господарств, спеціалісти повинні бути глибоко переконані в тому, що завдяки створенню здорових і безпечних умов праці та відповідних санітарно-побутових умов всіх працівників, можливо значно підвищити загальну культуру виробництва та його ефективність.

Проблема поліпшення умов праці: безпосередньо пов'язана з санітарно-побутовим і медичним обслуговуванням працівників, організацією відпочинку, харчування тощо. Все це сприяє відновленню сил, зниженню напруженості і приводить до збереження працездатності.

Збитків, яких ще сьогодні завдає виробничий травматизм (ВТ) і захворюваність на виробництві, можна позбавитись шляхом розробки спеціальних заходів, додержання вимог трудового законодавства, нормативних документів, впровадження у виробництво новітніх досягнень, науки та передового досвіду з ОП.

Лише поєднання глибоких знань з ОП з високою професійною підготовкою спеціалістів, високою трудовою дисципліною та відповідальністю за доручену справу, дасть можливість службовим особам, відповідальним за стан ОП, добитися високих показників.

 

2. Середовище мешкання людини, його небезпечні та шкідливі

виробничі фактори

 

 

Створення сприятливого повітряного середовища на виробництві є однією з основних умов здорової і високопродуктивної праці.

При невиконанні гігієнічних і санітарно-технічних вимог до виробництва, організм людини і тварин підлягає впливу різних несприятливих виробничих факторів, які можуть бути причиною порушення працездатності та здоров'я працюючих. Такі несприятливі фактори виробничого середовища і трудового процесу називають виробничими шкідливостями. Для зручності усі несприятливі виробничі шкідливості прийнято поділяти на небезпечні (НВФ) і шкідливі виробничі фактори (ШВФ). (ГОСТ 12.002-80)

 

 

На виробництві завжди існує загроза дії на людину небезпечних умов праці. Наприклад, електричний струм може стати небезпечним при пошкодженні ізоляції провідника, деталь, що рухається, створю загрозу захопити одяг працівника при відсутності захисного огородження; отруйна речовина може потрапити в організм людини, якщо вона не має необхідних засобів індивідуального захисту; агресивна тварина (бугай) може важко травмувати при неправильному її утриманні.

ОСОБЛИВОСТІ УМОВ ПРАЦІ В С/Г ВИРОБНИЦТВІ

С/г виробництво включає багато численні галузі рослинництва (полівництво, овочівництво, плодівництво, виноградарство, лугівництво та ін), тваринництва (скотівництво, свинарство, вівчарство, птахівництво та ін), різні види переробки рослинних і тваринних продуктів. Крім того, в систему АПК входять ремонтно-транспортні підприємства, підприємства „Сільгоспхімії” та ін.

С/г виробництво суттєво відрізняється від промислового. Його особливості обумовлюють умови праці сільських працівників.

1.

 

2.

 

3.

 

4.

 

 

5.

 

6.

 

7.

 

 

Таким чином, для запобігання травматизму та захворювань на підприємствах АПК необхідні різносторонні знання з ОП, уміння виявляти й усувати потенційні небезпеки та шкідливості, враховувати вплив змінних зовнішніх умов на безпеку праці, уміння володіти прийомами надання першої долікарської допомоги та методами гасіння пожеж.

 

3. Правові основи охорони праці

Основні положення з ОП в Укр. встановлені і регламентуються Конституцією України, законом України «Про ОП», Кодексом законів про працю, а також розробленими на їх основі нормативно-законодавчими актами (укази президента, постанови уряду, правила, інструкції, стандарти та ін.).

Основа політики Укр. в галузі ОП викладена в законі України „Про ОП”. Основними принципами політики в ОП є:

·

 

·

 

·

 

·

 

·

 

·

 

·

 

 

Закон України «Про охорону праці» введений в дію 14 жовтня 1992 р. Цей закон визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на охорону життя та здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участю відповідних державних органів між власником підприємства і працівником з питань безпеки та гігієни праці і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

 

4. Управління та нагляд за охороною праці

4.1. Управління охороною праці

 

 

В системі управління охороною праці є посадові особи, на яких покладається загальне керівництво та відповідальність за організацію робіт з ОП, а саме: в Міністерстві АПК – один із замісників міністра, в АПК області – один із замісників голови, в РАПО – голова, в підприємстві – перший керівник, в галузях – головні спеціалісти, на виробничих дільницях – керівники дільниць.

Є також посадові особи, на яких покладається координація діяльності структурних підрозділів з питань ОП та організація контролю за роботою по створенню здорових та безпечних умов праці, а саме: при Міністерстві АПК є управління з охорони праці, в АПК області – відділ ОП, в РАПО – головні спеціалісти з ОП, на підприємстві – інженер з ОП.

Перші керівники щорічно наказом по підприємству призначають відповідальність за стан та роботу з ОП в галузях на головних (старших) спеціалістів, в бригадах – на бригадирів, на фермах – на завідуючих фермами, на виробничих дільницях – на їх керівників.

Управління ОП досягається рішенням наступних завдань:

· навчання працюючих правилам охорони праці та пропаганда передового досвіду;

· забезпечення безпеки виробничих процесів, обладнання, будов та споруд;

· нормування санітарно-гігієнічних умов праці;

· забезпечення працюючих ЗІЗ;

· організація лікувально-профілактичного і побутового обслуговування працюючих;

· надання пільг та компенсацій за шкідливі умови праці;

· створення оптимальних режимів праці та відпочинку;

· професійний відбір працюючих.

Управління охороною праці передбачає рішення наступних функцій:

· контроль за станом ОП;

· облік, аналіз та оцінка стану ОП;

· планування робіт з ОП;

· організація та координація робіт з ОП;

· стимулювання підвищення рівня ОП;

· виховання та укріплення дисципліни.

В управління охороною праці повинні брати участь всі посадові особи всіх рівнів господарського механізму. Тому ефективність управлінської діяльності в цілому по підприємству залежить від чіткої регламентації функцій, прав та обов'язків всіх служб і посадових осіб в питаннях ОП. Обов'язки керівникеів виробничих дільниць ви вивчите самостійно.

4.2. Нагляд та контрольза охороною праці

 

Однією із важливих гарантій забезпечення ОП на виробництві є нагляд та контроль за дотриманням законодавства про працю, правил та норм з ОП та вимог безпеки. Вони повинні забезпечувати на виробництві додержання правил та норм з ОП, техніки безпеки та виробничої санітарії.

Відповідно основ законодавства про працю існує державний нагляд та контроль, відомчий та громадський контроль за ОП.

ДЕРЖАВНИЙ НАГЛЯД здійснюють:

1.

 

2.

 

3.

 

4.

 

5.

 

 

Посадові особи органів державного нагляду за ОП (державні інспектори) мають право (відомчий контроль):

1. Безперешкодно в будь-який час відвідувати підконтрольні підприємства для перевірки дотримання законодавства про ОП, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали та інформацію з даних питань.

2. Надсилати керівникам підприємств, а також їх посадовим особам обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень і недоліків в галузі ОП;

3. Зупиняти експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць і обладнання до усунення порушень вимог щодо ОП, які створюють загрозу життя або здоров'ю працюючих;

4. Притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавчих та інших актів про ОП;

5. Надсилати власникам, керівникам підприємств подання про невідповідальність окремих посадових осіб займаній посаді; передавати в необхідних випадках матеріали органам прокуратури для притягнення їх до кримінальної відповідальності.

Відомчий контроль:

 

 

Громадський контроль здійснюють:

 

Уповноважені мають право безперешкодно перевіряти на підприємстві виконання вимог щодо ОП і вносити обов'язкові для розгляду власником пропозиції про усунення виявлених порушень нормативних актів з безпеки і гігієни праці.

Для виконання своїх обов'язків власник за свій рахунок організує навчання і звільняє уповноваженого з питань ОП від роботи на передбачений колективним договором строк із збереженням за ним середнього заробітку.

Професійні спілки здійснюють контроль за додержанням власниками та інших нормативних актів про ОП, створенням безпечних і нешкідливих умов праці, незалежного виробничого побуту для працівників і забезпеченням їх засобами колективного та індивідуального захисту.

Профспілки мають право безперешкодно перевіряти стан умов і безпеки праці на виробництві, виконання відповідних програм і зобов'язань по колективним договорам, органам управління надсилати подання з питань ОП та одержувати від них аргументовану відповідь.

 

5. Навчання з питань охорони праці

 

 

Є дані про те, що травматизм серед робітників, психологічні якості яких відповідають вибраній професії, на 40-50% нижче, ніж серед тих, у яких такої відповідальності нема.

 

 

Навчання проводиться відповідно до “ Типового положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці “, яке затверджено наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 26.01.2005 р. №15 (НПАОП 0.00-4.12-05).

 

 

Стандартом передбачено навчання безпеці праці на всіх підприємствах та в організаціях народного господарства незалежно від характеру та ступеню небезпеки виробництва при:

 

 

1.

 

2.

 

3.

 

 

.

Посадові особи відповідно до Переліку посад, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 11 жовтня 1993 р. № 94, до початку виконання своїх обов'язків і періодично, один раз на 3 роки, згідно з наказом керівника підприємства, проходять навчання і перевірку знань з питань ОП.

У спеціалістів виробництва перевіряються знання тих нормативних актів про ОП, виконання яких входить до їх службових обов'язків.

Працівники, що виконують роботи з підвищеною небезпекою, проходять додаткове спеціальне навчання з безпеки праці. Перелік таких робіт та професій, тривалість навчання, встановлюється відповідними документами.

При отриманні незадовільної оцінки, повторну перевірку знань призначають не пізніше одного місяця. Протягом цього періоду його не допускають до самостійної роботи.

Навчання з ОП при підвищенні кваліфікації працівники АПК проходять на курсах з безпеки праці, а також на семінарах (обласних та районних), в господарствах.

Підвищення рівня знань з ОП керівників та спеціалістів господарств відбувається в с/г вузах, школах підвищення кваліфікації, школах управління с/г, на курсах підвищення кваліфікації.

Від ефективності навчання робітників з безпеки праці в великій мірі залежить профілактика травматизму на підприємстві.

 

 

 

Невід'ємною частиною цієї роботи є пропаганда ОП.

Для здійснення пропаганди П використовують різноманітні фонди, методи і заходи: роз'яснювальна робота, проведення бесід, лекцій, випуск радіожурналів, прослуховування магніто фільмів по ТБ, обладнання вітрин, стендів, куточків з ОП на виробничих ділянках, демонстрація кінофільмів, організація телепередач, висновок та ін.

Велике значення в пропаганді ОП мають громадські організації, конкурси, взаємні перевірки, екскурсії на інші виробництва та ін.

Центральне місце в пропаганді ОП займають КАБІНЕТИ ОП. За створення і організацію роботи кабінету ОП несе відповідальність перший керівник підприємства (організації). Якщо в організації до 300 працюючих, то кабінет ОП може бути разом з кабінетом безпеки дорожного руху.

Основне призначення кабінету: вступний інструктаж з ОП; навчання та атестація з ОП; проведення семінарів та інших занять з ОП; консультації, бесіди, лекції, кінофільми, виставки, обмін досвідом роботи.

Для обладнання кабінету відповідно до СНІП 2.09.04-87 „Адміністративні та побутові будови”, виділяється спеціальне приміщення, мінімальна площа якої визначається в залежності від спис очного числа працюючих: до 1000 чоловік – 24 м2, більше 1000 – 48 м2, більше 3000 – 72 м2.

Практичну роботу кабінету ОП організує інженер по ОП. Організація, оформлення кабінету ОП забезпечується за рахунок коштів, які виділяються на заходи з ОП.

6. Розслідування нещасних випадків на виробництві

"Положення про порядок розслі­дування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і ава­рій на виробництві" затверджено Постановами Кабінету Міністрів України №1094 від 21 серпня 2001 р., №1112 від 25 серпня 2004 р.

 

До таких НВ належать: раптові погіршення стану здоров'я, поранення, травми, гострі захворювання і отруєння, теплові удари, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випро­мінюванням, аварії всіх категорій, які сталися на підприємстві, інші ушкоджен­ня, отримані внаслідок пожеж, стихійного лиха, контакту з тваринами, комаха­ми та іншими представниками фауни і флори.

 

За результатами розслідування комісія визначає, відноситься НВ до кате­горії виробничого (страхового) чи невиробничого травматизму, або до профе­сійного захворювання.

Кожний НВ, пов'язаний з виробництвом, реєструється в спеціальному журналі і підприємство за кожний такий НВ сплачує штраф до Фонду соціаль­ного страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виро­бництві, а потерпілому працівникові Фонд відшкодовує збитки.

У разі визнання комісією НВ не виробничим, підприємство за нього не сплачує штраф. Оформлення результатів розслідування здійснюється відповід­но до Постанови КМУ "Порядок розслідування та обліку НВ невиробничого характеру" від 22 березня 2001 р., № 270. Потерпілий не має права вимагати відшкодування заподіяної йому шкоди.

Примітка:

Необхідно пам'ятати, що за кожним НВ, крім фізичних і моральних страждань потерпілого, стоять кошти.

Це, з одного боку, не одержаний підприємством прибуток внаслідок ава­рії чи вибуття працівника із технологічного процесу, штрафи за НВ, інші ви­трати роботодавця з цього приводу.

З другого боку - витрати на відшкодування збитків потерпілому від НВ.

Таким чином, необхідність об'єктивного, незалежного розслідування кожного НВ обумовлено, в першу чергу, економічними факторами. Тому голо­вною метою розслідування є встановлення основних причин НВ та ступеню провини працівника, його безпосереднього керівника або підприємства в цілому.

До практичного заняття ви повинні переписати і вивчити перелік обставин, за яких НВ визнається виробничим (страховим), порядок розслідування простих НВ, порядок спеціального розслідування НВ.

 

6. Служба охорони праці та її задачі

Державним комітетом України по нагляду за ОП від 03.08.0993 р. № 73 затверджено „Типове положення про службу ОП”.

 




Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 21 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав

ВИСНОВКИ | ВИСНОВКИ | ВИСНОВКИ | ВИСНОВКИ | ВИСНОВКИ | ВИСНОВКИ | ВИСНОВКИ | ВИСНОВКИ | ВИСНОВКИ | Частота звуку |


lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.03 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав