Читайте также:
|
РОЗМІЩЕННЯ
ПРОДУКТИВНИХ СИЛ
І РЕГІОНАЛЬНА
ЕКОНОМІКА
Підручник
7-ме видання, стереотипне
За редакцією
В.В. Ковалевського, О.Л. Михайлюк, В.Ф. Семенова
Допущено
Міністерством освіти і науки України
Київ
«Знання»
ВСТУП.. 7
1.1. Предмет, методологія та завдання курсу. 10
1.2. Закономірності й принципи розміщення продуктивних сил. 20
ФОРМИ РОЗМІЩЕННЯ Й ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ.. 35
2.1. Систематизація основних термінів і визначень. 36
2.2. Поняття про територіальний поділ праці. 42
2.3. Сучасна концепція енерговиробничих циклів. 47
2.4. Територіально-виробничі й портово-промислові комплекси, науково-технологічні зони. 54
2.5. Основи економічного районування. 69
ПЕРЕДУМОВИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ.. 79
3.1. Природні передумови. Класифікація природних ресурсів. Природно-ресурсний потенціал. 80
3.2. Демографічні передумови розміщення продуктивних сил. 97
3.3. Економічні передумови. 108
ФАКТОРИ РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ.. 122
4.1. Сировинний фактор. 123
4.2. Паливно-енергетичний фактор. 127
4.3. Водний фактор. 131
4.4. Фактор робочої сили (трудовий) 133
4.5. Споживчий фактор. 136
4.6. Транспортний фактор. 138
4.7. Фактор науково-технічного прогресу. 139
4.8. Фактор ринкової кон'юнктури. 142
4.9. Фактор економіко-географічного положення. 145
4.10. Екологічний фактор. 149
МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНОГО ОБҐРУНТУВАННЯ РОЗМІЩЕННЯ ВИРОБНИЦТВА 153
5.1. Аналіз ефективності розміщення виробництва. 155
5.2. Характеристика показників, що узагальнюють розвиток та розміщення виробництва. 169
5.3. Територіальні баланси. 182
ОСОБЛИВОСТІ ГАЛУЗЕВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ СВІТОВОГО ГОСПОДАРСТВА 192
6.1. Паливно-енергетичний комплекс. 192
6.2. Чорна й кольорова металургія. 216
6.3. Машинобудівний комплекс. 236
6.4. Хіміко-лісовий комплекс. 254
6.7. Сільське господарство. 276
6.8. Харчова промисловість. 290
6.10. Транспортна система. 306
6.11. Рекреаційний комплекс. 323
МІЖНАРОДНИЙ ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ ТА СВІТОВІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІ ЗВ'ЯЗКИ.. 331
7.1. Сутність міжнародного поділу праці, основні потоки капіталу та робочої сили. Соціально-економічна типологія країн. 331
7.2. Економічна інтеграція. Економічні союзи. 347
7.3. Форми зовнішньоекономічної діяльності 354
7.4. Зони спільного підприємництва. 361
7.5. Зовнішньоекономічні зв'язки України. 366
РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ.. 377
8.1. Поняття регіону, регіональної економіки та регіональної політики 377
8.2. Економічні райони України. 385
НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ТЕРИТОРІАЛЬНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ 429
9.1. Науково-технічний прогрес та його вплив на територіальну й галузеву структуру продуктивних сил. 429
9.2. Альтернативні джерела електроенергії 434
9.3. Нові види сировини та матеріалів. 439
ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ КУРСОВИХ РОБІТ. 448
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.. 453
ВСТУП
На зламі століть у світовій економіці відбуваються динамічні зрушення. Після розпаду системи соціалістичних країн світове господарство знову перетворилося на єдине ціле. Суттєво поглиблюється міжнародний територіальний поділ праці, поширюються глобалізаційні процеси, що охоплюють економіку, політику, екологію та інші сфери людської діяльності. Науково-технічний прогрес швидкими темпами модернізує технологію виробництва, впливає на структурні зміни в галузях народного господарства, на товарну структуру як внутрішнього ринку країн, так і міжнародної торгівлі. Активізується міжнародна економічна інтеграція.
Динамізм світової економіки знаходить вирішення і в просторовому розрізі. Проблеми оптимальної територіальної організації продуктивних сил актуальні завжди, але особливо гостро вони постають перед країнами, що знаходяться в процесі кардинальної економічної перебудови. Ось чому їх вивчення й успішне розв'язання є таким необхідним для піднесення народного господарства України.
Підручник розрахований на студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів, де викладається такий предмет, як "Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка". Ця галузь знань є органічною складовою єдиної економічної науки: без неї неможливе цілісне розуміння процесів у світовому господарстві. Вивчення підвалин науки про розміщення продуктивних сил має не лише теоретичне, але й практичне значення, бо знання закономірностей та принципів їхнього регулювання дає змогу підвищувати ефективність економічних структур. Просторова організація продуктивних сил така само важлива, як і технологічна або соціальна.
Ефективне розміщення продуктивних сил, їхня оптимальна територіальна організація є важливою передумовою зміцнення української економіки, подальшого її розвитку. Треба ще модернізувати структуру народного господарства, територіально перерозподілити виробничий потенціал, створити нові територіально-виробничі комплекси, розширити зовнішньоекономічні зв'язки, що супроводжуватиметься певними змінами експортно-імпортної спеціалізації. Усе це неуникно відіб'ється на територіальній структурі народного господарства України, налагодить нові господарські зв'язки як на локальному, так і на міжрегіональному рівнях. Входження України до ринкової економіки, поглиблення науково-технічного прогресу обов'язково пересуне акценти у системі передумов і факторів, що впливають на розміщення продуктивних сил країни. Усе це треба знати майбутньому економістові, якому доведеться приймати рішення, що стосуються (безпосередньо чи опосередковано) територіальної організації виробництва, — чи то йтиметься про розташування окремого об'єкта, чи про оптимізацію народногосподарських зв'язків регіону. До важливих практичних завдань належить розосередження промислового виробництва, зміна виробничої структури й технології у районах з важкою екологічною ситуацією, ефективніше використання трудових ресурсів у межах певного регіону, модернізація рекреаційних зон і обґрунтування створення вільних економічних зон.
Підручник присвячений загальносвітовим закономірностям розміщення виробничих сил, проте першочергова увага, звичайно, приділятиметься проблемам України. Автори розглядають народне господарство нашої держави як частину світової економіки, в якій діють загальні закони, тенденції, фактори. Національну економіку важко збагнути, ретельно не вивчивши її оточення. Тому виклад побудований за методом дедукції: спочатку розглядаються загальні положення, а потім — конкретне розміщення продуктивних сил у країнах і регіонах, причому обов'язково на прикладі України.
Цілі підручника визначили його побудову. Перші п'ять розділів присвячено теоретичним питанням, методам просторово-економічного аналізу; у решті — розглянуто закономірності розміщення продуктивних сил за галузями, територіально-виробничими комплексами й регіонами. Отож, студент спочатку оволодіває методикою територіального аналізу, а потім за її допомогою вивчає конкретні економічні ситуації. Особливе місце у методиці територіальних досліджень належить пошукам закономірностей розташування виробництва й факторному аналізу; обидва ці напрями покладено в основу побудови підручника, — вони проходять крізь усі розділи й підрозділи книжки.
Ми розглядаємо розміщення продуктивних сил передусім як прояв територіального поділу праці, що теж посідає в підручнику одне з центральних місць. Саме з позицій міжнародного територіального поділу праці характеризуються галузеві комплекси й аналізуються зовнішньоекономічні зв'язки. Автори виходили з того, що ринкова кон'юнктура справляє істотний вплив на розміщення продуктивних сил.
У роботі над підручником автори спирались на досягнення світової та вітчизняної думки з проблем розміщення продуктивних сил.
РОЗМІЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ ЯК НАУКА
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 119 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |