Читайте также:
|
На відміну від опорних, параметричних і спеціальних свердловин, відбір керна в розвідувальних та експлуатаційних свердловинах проводять з перспективних інтервалів і продуктивних горизонтів, використовуючи колонкові долота. Вдається відібрати від 40 до 90 % керна, рідко до 100 % пробуреного інтервалу. Робітники геологічної служби після відбору і опису керна перевіряють збіжність літологічного опису з даними каротажу, уточнюють прив`язку керна і відмічають інтервали відбору на геолого-геофізичному розрізі.
Перед рейсами з відбиранням керну обов`язково виконують контрольний замір бурового інструменту, який записується у буровий та геологічний журнали. Проходка на буровий інструмент з колонковим долотом не повинна бути більшою за довжину секцій грунтоноса, щоб при повному виносі керна він не руйнувався.
Керн під тиском вилучають з грунтоноса, очищають від глинистого розчину без застосування води. Керн вкладають в ящики з секціями, перегородженими дошками, зліва направо, в порядку зростання глибини зразків. При цьому олівцем на перегородках і на етикетках вказують «верх» та «низ» кожного інтервалу
Розбиті куски керна складають по площинах сколювання. Дрібні грудки керну й інший крихкий матеріал складають в мішечки і ставлять на своє місце в керновому ящику.
На етикетках м`яким олівцем в двох примірниках пишуть назву бурової організації, площу, родовище, номер свердловини, дату відбору керну, інтервал відбору, вихід керна в метрах і відсотках по пробуреному інтервалу, номер зразка, короткий опис породи.
Керн з ознаками нафтогазоносності обгортають марлею та парафінують для подальших лабораторних визначень нафтонасичення. Іноді використовують закрутки – скляні банки, які герметизують.
Якщо керн або його уламки відбираються на дослідження, на місце цього керну вкладається мішечок або поліетиленовий пакет з папірцем. Опис керну проводить досвідчений геолог, за посадою зазвичай не нижче інженера-геолога. Порядок опису такий:
Назва і основні властивості, колір у вологому стані, гранулометрична характеристика, наявність включень мінералів та порід (піритизація, уламки філітів, конкреції, каверни і їх заповнення, включення вуглистої речовини, бітумні примазки і ін.), сланцюватість, карбонатність, залишки організмів. Звертають також увагу на наявність рудних і нерудних мінералів, прошарків і тріщинного заповнення рудною та нерудною речовиною.
Візуально ознаки бітумінозності й нафти у порово-тріщинному просторі визначають під люмінесцентним мікроскопом. В ультрафіолетовому випромінюванні свічення вуглеводневих сполук дозволяє визначити масштаби насичення керну, форму знаходження, виділити свіжі «міграційні» бітуми. Проводиться мікрофауністичний аналіз з вказанням основних і рідкісних форм, їх кількості, збереженості, морфозмін тощо. Спорово-пилковий аналіз континентальних і прибережних відкладів дозволяє виконати стратиграфічну розбивку розрізу і уточнити палеогеографічні умови. Це особливо важливо для континентальних палеонтологічно «німих» товщ.
Після встановлення стратиграфічної приналежності дані відбору керну порівнюють з розрізами пробуреної свердловини і нормальним та типовим розрізами. Встановлюють літофаціальні особливості розкритого розрізу, зміни товщин, наявність випадінь окремих прошарків і товщ, інше.
Вибір інтервалів відбору керну, шламу і бокових порід. Залежить від поставлених задач. На новій площі з невстановленою нафтогазоносністю в першій пошуковій свердлвині керн відбирається рівномірно по розрізу, в наступних – у виявлених перспективних інтервалах.
Після встановлення нафтогазоносності у розвідувальних свердловинах керн відбирається в продуктивній товщі з метою вивчення колекторських властивостей та характеру насичення флюїдами. В нагнітальних свердловинах також відбирають керн з товщ, навіть водоносних, і з зони контакту.
По найбільш характерній свердловині з типовим розрізом створюється еталонна колекція. За неможливості охарактеризувати розріз керном однієї свердловини, такий еталон складається з керну двох-трьох свердловин. Довжина кернів еталонного розрізу повинна складати не менше 15-20 см. Короби з керном підписуються з вказанням, що це матеріал еталонного розрізу і номера свердловини, інтервалу і т.ін.
Окремо формуюються колекції взірців (кернів) по маркуючих, тобто реперних та опорних горизонтах, стратиграфічних контактах, зонах незгідностей, тектонічних порушень, нафтогазоносних і бітумінозних, з аномально високою радіоактивністю (масові пошуки), нетиповими фаціями, добре збереженою флорою та фауною і ін.
Дата добавления: 2015-09-10; просмотров: 234 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |