Читайте также:
|
Українська філософія у контексті національної культури. Джерела й складники української культури. Дві концепції історії філософії. Поняття національної філософії. Становлення і розвиток світогляду давніх слов’ян. Українська міфологія, її особливості і провідні світоглядні архетипи. Роль християнства в установлені філософської думки Київської Русі. Проблеми людини, світу і мудрості в “книжництві”. Онтологічні та натурфілософські уявлення діячів культури в пам'ятках Київської Русі. Морально-етичні уявлення в Київській Русі. Загальні особливості філософської культури Київської Русі.
Проблема співвідношення розуму і віри у філософії "київських книжників": Іларіон, Лука Жидята, Феодосій Печерський, Нестор, Никифор, Володимир Мономах, Климент Смолятич, Кирило Туровський. Характерні риси й особливості філософської культури Київської Русі: спосіб буття філософії та її розуміння в києворуській культурі. Проблема пізнання. Онтологічні та натурфілософські ідеї. Естетична свідомість. Образ історії і сприйняття часу. Уявлення про суспільство (влада – церква – людина).
Філософські ідеї у духовній культурі України ХІІІ – ХV століття. Галицько-Волинський літопис. Єретичні ідеї та ідеї вільнодумства. Літературне та культурне життя України в XV столітті: "Логіка Авіасафа", "Промова Мойсея Єгиптянина", "Аристотелеві врата" або "Тайна тайних".
Література: [7,8,14,15,20,21,35-50].
Тема 10. Доба класичної української філософії
Людина в суспільно-історичній, культурній та світоглядній ситуації в Україні ХVІІ – ХVІІІ ст. Брестська унія. Рух братств і Острозька академія. Києво-Могилянська Академія – перший учбовий заклад вищого типу східного слов’янства.
Роль Києво-Могилянської Академії у розвитку філософської культури східних і південно-східних народів. Філософія Києво-Могилянської Академії як синтез духовної спадщини київського “візантизму” з філософським надбанням Заходу в межах культури українського бароко. Уявлення про філософію та теорію пізнання. Проблеми онтології та натурфілософії. Етичні погляди вчених Академії. Вчення про державу. Г. С. Сковорода – фундатор філософії українського кордоцентризму: наука про Бога або вічну натуру; вчення про самопізнання людини та преображення її "серця"; Біблійна екзегетика та символізм; етичні погляди. Питання діалектики і пізнання світу. Український символізм і “кордоцентризм”. Григорій Сковорода й Просвітництво.
Література: [7,8,14,15,20,21,35-50].
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 79 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |