|
Читайте также: |
Приставайте до партії, де на людину
дивляться
як на скарб світовий і де всі як один
проти
кари на смерть.
Хай вас називають творцями за шторами,
сантименталістами… Хіба це так важно?
У нас іще й досі попіл висипають не на
город,
а десь у куточок, під тин.
1920
ХТО СКАЖЕ
Крапнув щось дощ — і всі асфальти
у висипному
тифі…
Молодий новеліст: — не хочу, не можу писати!
Місто гнітить, життя нервує.
Я мовчав. Поблизу десь бомба…
— Якби отак, знаєте, на село. Скупатись,
по росі
походити.
"Бий саботажника!" — прочитав я на 'дному
з плакатів.
А за ними старчихи,
простягаючи руки. —
Антистрофа
Трава росте, де захоче. Вітер шпурляє
в калюжу
наказ про мобілізацію. Молочка! —
плаче ди-
тина, а тут же й хліба за душею нема.
Хто скаже: що єсть контрреволюція?
1920
ШОВІНІСТИЧНЕ
Беруть хліб, угіль, цукор і так, немов до чарки,
приказують:
— Ну хай же вам Бог посилає… та щоб ми ще
не раз на вашій землі пироги їли.
А ми, позиваючи сусіда за межу, одказуємо:
— Дай боже, дай…
Іноді так: небо ясне, а з стріх вода капле.
Антистрофа
Праві йдуть назад, але голову
намагаються
держати
вперед.
Ліві мчать уперед, але голову скрутили
назад.
Як не хваліть учення Христа, а все-таки
й він
на ослах їздив і приймав осанну.
1920
ІСПИТ
Тільки що почали ми землю любить, взяли
заступа в руки, холоші закачали… —
— ради бога, манжети надіньте, що-небудь їм
скажіть: вони питають, чи єсть у нас
культура!
Якісь цибаті чужоземці покурювали
крізь пенсне.
А навколо злидні — як гудина, як гич!
А навколо
земля, столочена, руда…
Тут ходив Сковорода.
Антистрофа
Найглибший, найвеличніший і разом з
тим
найпростіший зміст, укладений на
двох-трьох
нотах, — оце й є справжній гімн.
Без конкурсів, без нагород напишіть ви
сучасне
"Христос воскрес".
1920
ПОРОЖНЕЧА
Умиваюсь. Вода — мов металофони. Занавіска —
вітер з прапорами!
У дворі тополі і жінки.
— Ну кажу ж вам: місто кругом оточено.
— Ой світе мій!..
Зачинилось вікно. Ходить вода в глечику —
віяло
на стелі…
— А це вчора робітники на заводах…
(— — — виразно чути канонаду).
Буде дощ.
Антистрофа
Місто в мальованих плакатах: людина
лю-
дину коле.
Читаємо списки розстріляних і
дивуємось,
що на
провінції погроми.
Все можна виправдати високою
метою —
та тільки
не порожнечу душі.
1920
КУКІЛЬ
Стріляють серце, стріляють душу — нічого їм
не жаль.
…Сіло собі край вікна,
засунуло пучечку в рота,
мами визирає. А мати лежить посеред улиці
з півхунтом хліба у руці…
Над двадцятим віком
кукіль та Парсифаль.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 85 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |