Патогенез.
Гепатит А – гостра циклічна інфекція, що характеризується чіткою зміною періодів. Після зараження вірусом гепатиту А з кишечнику проникає в кров, виникає вірусемія, що обумовлює розвиток токсичного синдрому в початковий період хвороби, з наступним надходженням у печінку. У результаті впровадження і реплікації вірус виявляє пряму цитолітичну дію на гепатоцити, розвиваються запальні і некробіотичні процеси переважно в перипортальній зоні печіночних часточок і портальних трактів. Унаслідок комплексних імунних механізмів реплікація вірусу припиняється, і він виводиться з організму людини. Хронічні форми інфекції, у тому числі і вірусоносія при гепатиті А розвиваються вкрай рідко.
Клінічна картина.
Класифікація.
1) форма:
¾ типова (жовтянична),
¾ атипові (безсимптомна, фульмінантна або блискавична у 0,04-0,4% хворих)
2) період:
¾ початковий (продромальний у дітей 5-8 днів, рідше 12),
¾ розгорнутих клінічних проявів (жовтяничні форми у дітей до 6 років у менш ніж 10%, у віці 6-14 років – 40-50%, у старших 14 р. – 70-80%);
¾ безсимптомні форми (у 60-70% дітей до 6 років, тоді як у дорослих лише 10-25%),
¾ реконвалесценції
3) За тяжкістю:
¾ легкого,
¾ середнього
¾ та тяжкого ступенів.
4) Перебіг:
¾ гладкий,
¾ негладкий (ускладнений);
¾ гострий,
¾ затяжний (у 10%).
¾ Можливі у 6-10% рецидиви.
¾ Хронічний перебіг невідомий.
ВГ А з проявами жовтяниці ділиться на 3 стадії:
переджовтянична форма;
2) жовтяничний період;
3) період спаду жовтяниці – стадія виздоровлення.
Перший період триває 1-2 тижні. Спостерігається порушення процесу травлення, погіршення апетиту, відрижка, неприємні відчуття в животі, слабість, біль в області серця, болі в кістках та суглобах, кашель, нежить. Температура субфебрильна – 37-38оС. Спостерігається збільшення печінки, яка стає чутливою при пальпації. Сеча темного кольору, в ній містяться жовчні пігменти і уробілін. В крові наявна велика кількість білірубіну, моноцитоз та еозинофілія.
Другий період хвороби триває 2-3 тижні. Спочатку спостерігається пожовтіння склер, пізніше – шкірних покривів. Печінка набуває ще більших розмірів, пульс рідкий, АТ – низький; хворих тривожить зуд. Випорожнення багаті на жир, оскільки при відсутності жовчі процеси гниття в кишечнику пришвидшуються. Кал не містить стеркобіліну, в сечі містяться жовчні пігменти, білок, циліндри, але відсутній уробілін, тому що жовч не потрапляє до дванадцятипалої кишки. Спостерігається білірубінемія, лейкопенія, лімфоцитоз, моноцитоз, ШОЕ сповільнене. Згортання крові понижене у зв’язку із зменшенням кількості протромбіну. Кількість глобулінів, а особливо гамма – глобулінів, збільшена, альбумінів – зменшена і кількість холестерину в крові також зменшена. Всі функції печінки – вуглеводна, жирова, білкова, антитоксична – порушені. Для даного періоду характерними є і порушення нервово-психічної сфери (адинамія, головний біль, безсоння). Можуть проявитися і запальні процеси жовчних шляхів, спричинені вірусом, або іншим збудником (кишкова паличка і ін.), які для свого розвитку знаходять сприятливі умови.
Різноманітні психічні порушення при вірусному гепатиті А спостерігаються на всьому протязі захворювання і являють собою один з його обов’язкових проявів. Вважається, що саме нервово-психічні зміни визначають клінічну картину та тяжкість перебігу вірусного гепатиту. За літературними даними, специфічною психопатологічною ознакою вірусного гепатиту є депресія, але в період спаду жовтяниці може інколи спостерігатись ейфорія, що спричиняє до труднощів при лікуванні таких хворих. Астенічні розлади є одними із типових проявів гострого періоду вірусних гепатитів (ВГ); при цьому також відзначалось, що прояви астенії можуть залишатися й після зникнення жовтяниці та виписки хворого з лікарні. Вважалось, що ці прояви свідчать про неповноту одужання, хоча можуть мати й психогенне походження. За сучасними уявленнями, вірусні гепатити є суттєвим фактором ризику виникнення постінфекційного астенічного синдрому.
В стадії виздоровлення починається зменшення печінки. Паралельно покращується загальний стан хворих, появляється апетит, зникає зуд, сеча стає світлішою і виділяється в більшій кількості. Зникає безсоння, в’ялість.
Ознаки ВГ А можуть бути легкими, середньої тяжкості і тяжкими. При легких, або амбулаторних формах жовтяниця є короткочасною і майже не проявляється в самопочутті хворих. Якщо захворювання протікає тяжко, хворі заторможені, сонливі, знаходяться в стані оглушення. Яскраво виражена жовтяниця. Всі функції печінки значно порушені, селезінка збільшена.Можливий розвиток печінкової коми.
В більшості випадків вірусний гепатит А закінчується виздоровленням. Інколи він може набувати хронічного характеру внаслідок пізньої госпіталізації, порушення гігієнічного і дієтичного режиму, споживання спиртних напоїв, а також приєднання вірусу групи гастроентероколіту і ін. Хронічна форма може закінчитись смертю з печінковою недостатністю.
При захворюванні спостерігається ускладнення: панкреатит, холецистит, холангіт, гостра дистрофія печінки і її цироз. Хвороба протікає тяжко і з ускладненнями у дітей, вагітних жінок, при захворюванні серцево-судинної системи.
Клініко – діагностичні критерії гепатиту А:
1) епіданамнез - контакт з хворим, який має жовтяницю, протягом останніх 15 - 45 днів до захворювання; сезонність (літо-осінь), можливість групових спалахів.
2) гострий початок захворювання;
3) короткий (3-7 днів) переджовтяничний період найчастіше за грипоподібним та диспепсичним варіантом;
4) темна сеча;
5) знебарвлений кал;
6) поліпшення самопочуття хворих з моменту появи жовтяниці;
7) збільшення та болючість при пальпації печінки;
8) Загальний аналіз крові - помірна лейкопенія, лімфоцитоз;
9) Загальний аналіз сечі - підвищення рівню жовчних пігментів, уробіліну;
10) Підвищення активності АлАТ, АсАТ;
11) Підвищення загального білірубіну з переважанням прямої фракції;
12) Збільшення показників тимолової проби;
13) Зниження протромбінового індексу, фібриногену;
14) При холестазі підвищення рівня лужної фосфатази, холестерину, ГГТП в крові.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 67 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |