Читайте также:
|
Ідеї Кирило-Мефодіївського товариства, яке утворилось у Києві близько 1845 р., були першою політичною програмою для українства. Товариство об'єднувало гурт молодих вчених і письменників, який уособлював квіт української інтелігенції. Тут були; обдарований історик і викладач університету Микола Костомаров, викладач гімназії та видатний письменник Пантелеймон Куліш, високоосвічений чиновник Микола Гулак, вчитель Василь Білозерський. Окрасою товариства був геніальний поет Тарас Шевченко, син селянина, недавно лише визволений із кріпацької неволі. Виданий у 1840 р. в Петербурзі перший збірник його поезій «Кобзар» відразу здобув йому широку літературну славу й мав величезний вплив на поширення української національної свідомості. Соціальний склад Кирило-Мефодіївського братства вже відрізняється від складу масонських лож і політичних гуртків першої чверті століття: тут нема вже великих панів, багатих дідичів; членами братства були переважно діти середніх або й бідних дідичів, урядовці й навіть колишній кріпак. Це та верства, яка в сфері інтелектуального життя й ідейного провідництва виступає в 40-х роках у Росії й на Україні на зміну родовитого панства й яку в новіших часах почали називати інтелігенцією. Ще докладніше малює нам той устрій всеслов'янської федерації, про яку мріяли члени братства, його статут. Тут говорилося, що духовне й політичне об'єднання слов'ян є їх справжнім призначенням, до якого вони мусять прямувати. Слов'янські народи в будучині мусять приєднатися до Росії й скласти з нею одну федерацію. При прилученні кожний слов'янський народ зберігає свою самостійність. Росія мала би бути поділена на три великоруські штати (держави), на два українські, два надволзькі, два південні, два сибірські, два кавказькі, один білоруський; далі мали бути штати польський, чехословацький, сербський і болгарський. На чолі федерації стояв би загальний сейм із представників усіх слов'янських народів. Київ не повинен би належати ні до якого штату й служив би місцем зборів загального сейму.В кожному штаті був би свій сейм і свій президент, вибираний на чотири роки. Верховна центральна влада належала б всесоюзному президенту, вибираному також на чотири роки. З усіх практичних намірів Кирило-Мефодіївських братчиків, наскільки можна бачити з їх планів, найактуальніший характер мала боротьба проти кріпацтва. Цю боротьбу вони мали провадити шляхом безупинної пропаганди в школі і в літературі, стараючися виховати нове покоління дворян в антикріпацькому дусі. Рівночасно вони вважали за потрібне негайно взятися за ширення просвіти в народних масах, за видання популярних книжок і часописів і взагалі старатися підвести культуру широких народних мас. Планам українських ідеалістів не судилося здійснитися, але їх ідеї не загинули марно. Боротьба за емансипацію закріпощеного селянства стала гаслом української літератури: можна сміливо сказати, що перше, ніж кріпацтво було скасоване самим урядом, йому вже був нанесений смертельний моральний удар у літературі, однаково, як в українській, так і в російській. В грудні 1845р. Виникло українське таємне товариство під назвою Кирило-Мефодіївського братства.Це товариство зібрало в собі цвіт української думки - людей,що мали величезний вплив на хід і розвиток українського відрод-ження.Тут були М.Костомаров,П.Куліш,М.Гулак,О.Маркович та інші. Окрасою товариства був геніальний поет Т.Шевченко. Самовизначенн ще не означає втягнення поняття «нацiональна iдея» в орбiту полiтологiї виштовхування його з фiлософії, концептуальні елементи цiєї iдеї все ж таки можна побачити лише у персональній творчiй дiяльностi окремих членiв Товариства (М.Костомаров, Т.Шевченко, П.Кулiш). Становлення ж національної ідеї вiдбувається якраз десь на переходi мiж першим i другим (за Грохом «А» i «Б>) етапами нацiонального вiдродження: накопичення достатньої кiлькостi народознавчого матерiалу пiдштовхує до первiсної етнічної диференцiацiї — вiдокремлення свого «ми» вiд усякого «ве ми», що, своєю чергою, при иаявностi вiдповiдного соцiопсихологiчного тла - готовності до «патріотичного збудження» — i породжує отой синтетичний, iнтенсивно забарвлений цiннiсно погляд на свою спiльноту як ва смисл i долю. Все це яскраво вiдображено у творах видатних кирило-мефодіївців.
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 80 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |