Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Насичені одноатомні спирти.

Спирти – це органічні сполуки, у молекулах яких містяться одна або кілька функціональних гідроксильних груп, сполучених з вуглеводневим радикалом.

Їх можна розглядати як похідні вуглеводнів, у молекулах яких один або кілька атомів Гідрогену заміщені гідроксильними групами. Зокрема, насичені одноатомні спирти походять від насичених вуглеводнів, у яких один атом Гідрогену заміщений гідроксильною групою. Загальна формула насичених вуглеводнів C _n H_{2 n +2}, а загальна формула насичених одноатомних спиртів C _n H_{2 n +1}OH.

Якщо вуглеводневий радикал позначити літерою R, загальна формула спиртів позначається як R –OH.

Типовими представниками насичених одноатомних спиртів є метанол CH₃OH і етанол C₂H₅OH. Оскільки до складу молекул наведених спиртів входить одна гідроксильна група OH, такі спирти належать до одноатомних.

Гідроксильна група OH є функціональною групою, тобто такою, що зумовлює хімічні властивості спиртів. Гомологічний ряд спиртів, загальна формула. Ізомерія карбонового скелета і за місцем функціональної групи. Поняття про номенклатуру спиртів

Насичені одноатомні спирти утворюють гомологічний ряд. Загальна формула спиртів цього ряду C _n H_{2 n +1}OH. Очолює гомологічний ряд насичених одноатомних спиртів метанол (або метиловий спирт) CH₃OH. Другий член гомологічного ряду насичених одноатомних спиртів – етанол (або етиловий спирт) C₂H₅OH. Наступний за ним – пропанол (або пропіловий спирт) C₃H₇OH, бутанол (або бутиловий спирт) C₄H₉OH і т. д.

За номенклатурою, що склалася історично, назва одноатомного спирту походить від назви радикала, з яким сполучена гідроксильна група. Наприклад, метиловий спирт CH₃OH, пропіловий спирт C₃H₇OH тощо.

За систематичною номенклатурою, назву спирту утворюють від назви відповідного насиченого вуглеводню, додаючи до неї суфікс - ол. Положення гідроксильної групи позначають номером атома Карбону, біля якого вона розміщена. Нумерацію атомів Карбону починають з того кінця, до якого ближча функціональна група, наприклад:

CH₃–CH₂–CH₂– CH₂–OH 1-бутанол.

Ізомерія спиртів може бути зумовлена розгалуженням Карбонового ланцюга їх молекули, положенням гідроксильної групи.

Для спиртів характерна й міжкласова ізомерія. У цьому випадку ізомерами класу спиртів є клас простих ефірів (етерів), із загальною формулою R –O– R ₁. Наприклад, ізомером етанолу C₂H₅OH є диметиловий етер CH₃–О–CH₃.

Залежно від того, з яким карбоновим атомом – первинним, вторинним чи третинним – сполучена гідроксильна група, розрізняють ще первинні, вторинні та третинні спирти. Наприклад, первинний бутиловий спирт CH₃–CH₂–CH₂– CH₂–OH, вторинний бутиловий спирт CH₃–CH₂– CH– CH₃-OH, третинний бутиловий спирт CH₃ -CH₃– C–OH-CH_3.

Фізичні властивості метанолу та етанолу.

Фізичні властивості спиртів пояснюються особливостями будови їх молекул. Атом Оксисену як більш електронегативний відтягує на себе електронну густину зв’язку O–H (). У результаті такого зміщення цей зв’язок поляризується, на атомі Гідрогену утворюється частковий позитивний заряд, а на атомі Оксисену – частковий негативний заряд. Частковий заряд позначається грецькою буквою d: CH₃–О^d– H^d+. У такому разі говорять, що молекула полярна. Полярні молекули спиртів утворюють між собою:

H–O… H–O… H–O…

| | |

R R R

або з молекулами води:

H–O… H–O… H–O… H–O…

| | | |

R H R H водневі зв’язки.

Саме водневими зв’язками пояснюється і розчинність спиртів у воді, і високі температури кипіння спиртів, і те, що серед спиртів немає газоподібних речовин.

Метанол і етанол – за нормальних умов рідини, легші за воду, мають специфічний запах, як полярні сполуки, вони добре розчинні у воді. Температура кипіння метанолу дорівнює 65 °С, етанолу – 78 °С.

Метиловий спирт – дуже отруйна рідина. У разі потрапляння в організм 10 мл метанолу спричиняють сліпоту, а 25 мл – смерть. Етиловий спирт за дією на організм є наркотиком, що в невеликих дозах спричинює сп’яніння, у великих – смерть. Зловживання напоями, що містять етанол (інакше алкоголь), викликає стрне захворювання – алкоголізм.

Метанол і етанол – дуже подібні рідини, розрізнити їх можна лише хімічним способом або за температурою кипіння.