Практично всі існуючі класифікації вимог до побутової одязі представляють собою сукупність споживчих і виробничих вимог.
Споживчі вимоги до одягу представлені соціальними, функціональними, ергономічними, естетичними та експлуатаційними групами.
Соціальні вимоги визначаються попитом покупців на даний асортимент одягу.
Функціональні вимоги характеризуються вимогами відповідності одягу конкретного призначенням. Крім того, характер моделі, тканина, оздоблення, колірне рішення повинні відповідати смакам споживачів.
Ергономічні вимоги включають комплекс антропометричних, гігієнічних і психофізіологічних вимог.
Антропометричні вимоги полягають у відповідності одягу розміром, формою тіла, пропорціям, особливостям будови фігури різних вікових груп, характеромвиконуваних рухів. Це значить, що конструкція виробів має будуватися на основі розмірної типології і забезпечувати максимальну свободу рухів при обмеженні переміщення одягу щодо тіла.
Гігієнічні вимоги, насамперед, визначають основне призначення, що забезпечує необхідне тепловий стан організму шляхом створення навколо неї оптимального мікроклімату і захищає тіло людини від несприятливих кліматичних впливів забруднень і пошкоджень.
Психофізіологічні вимоги реалізуються у властивостях, які сприймаються людиною у відчуттях. Одяг не повинна викликати негативну реакцію і неприємні симптоми. Такі як: зайва вага виробу, його товщина, колючість тканини, груба обробка швів. Крім того, повинна відрізняться комфортністю одягання і зняття, а також зручністю користування її окремими елементами.
Естетичні вимоги визначаються досконалістю композиційного і колірного рішення моделі, домірністю частин і цілого, пластичної виразністю форми, її тектонікою, стилістичної зв'язком з предметним світом, новизною моделі і конструкції товарним виглядом.
Експлуатаційні вимоги до одягу досить важливі і характеризуються стійкістю одягу (її форми, матеріалу конструкції, деталі кроїв та швів) до тертя, осипання, розриву, вигину, світла, хімчистці.
Виробничі вимоги можна розділити на конструкторсько-технологічні та економічні. Конструкторсько-технологічні вимоги визначають технологічність конструкції швейного виробу, витрати праці і терміни виготовлення моделі. Важливим засобом, що стимулює процес виробництва, є стандартизація та уніфікація деталей, окремих конструкцій, вузлів. За допомогою варіації елементів, зберігаючи конструктивну основу, можна домогтися образної новизни моделей. Робота з уніфікації деталей одягу - це метод моделювання по одній конструктивній основі.
Економічні вимоги враховують показники виробничої економічності (витрати на виготовлення моделі одягу) і споживчі витрати на експлуатацію виробу (витрати на хімчистку, прання та відновлення).
Дата добавления: 2015-09-11; просмотров: 67 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |