Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Графічна частина

Аркуш 1. Креслення «Ситуаційний план» та «План благоустрою».

Креслення «Ситуаційний план» відображає результати досліджень, що були проведені при виконанні техніко-економічного обґрунтування.

Ситуаційний план розробляється на основі карт (чи карти-схеми) міста, району, в якому відбувається проектування. Радіус обхвату території на плані – до 800 м. Масштаб розробки – М 1:5000, М 1:10000.

На ситуаційному плані (існуюча містобудівна ситуація) вказуються: місце розташування проектуємого закладу ресторанного господарства, об’єкти-конкуренти (діючи підприємства харчування), об’єкти-постачальники відвідувачів (місця зосередження потенційних споживачів), інші будівлі, що можуть викликати зацікавленість з точки зору впливу на роботу проектованого об‘єкту, існуюче озеленення району, транспортні мережі, напрям сторін світу. Нумерація об’єктів на ситуаційному плані повинна чітко відповідати таблиці експлікації будівель та споруд, яка надається безпосередньо під фрагментом карти.

Креслення «План благоустрою» відображає розташування об’єктів на дільниці будівництва та благоустрій території.

План благоустрою розробляється у масштабі М 1:500, інколи М 1:200 та М 1:1000.

Рекомендується будівлю проектуємого закладу розміщувати в центрі ділянки на умовній осі розподілу зони обслуговування (зона 1 – 70-80 % території) та допоміжно-господарській зоні (зона 2 – 20-30 % території) (рис.3.1). Будівлю бажано орієнтувати таким чином, щоб виробничі та складські приміщення виходили на північ та північний схід, а обідні зали та приміщення для персоналу – на південь та південний схід. Далі відповідно до запропонованих у розділі 3.1.1 пропозицій щодо благоустрою території на план наноситься озеленення, ділянки, об’єкти, підходи тощо. Нумерація та вигляд об’єктів на плані благоустрою мають чітко відповідати таблиці експлікації будівель та споруд і таблиці умовних позначень, які надаються безпосередньо під планом.

Рис.3.1 – Схема зонування ділянки забудови

На плані благоустрою також вказуються напрями руху територією (вхід для відвідувачів, персоналу, напрямок завантаження сировини, рух автомобілів), напрями сторін світу.

При виконанні плану благоустрою слід пам’ятати:

- допоміжні підходи відвідувачів до будівлі повинні бути min 0,9 м;

- ширина тротуарів визначається кількістю смуг пішохідного руху, враховуючи, що ширина однієї смуги 0,75 м. Мінімальна ширина тротуару повинна бути не меншою 1,5 м;

- біля входу до будівлі тротуари слід розширити. Розміри площадки, яка утворюються перед спорудою, визначаються за нормою 0,15 м² на одне місце у закладі ресторанного господарства;

- у разі організованого (внутрішнього) водовідведення для пішохідних доріжок можуть бути використані вимощення навколо будівель. Ширина вимощення приймається не менше 0,7 м. Якщо водовідведення неорганізоване (зовнішнє), тротуари розміщують не ближче ніж за 1,5 м від будівлі;

- технологічний під'їзд до будівлі може здійснюватися як через ділянку забудови, так і з сусідньої території;

- проїзди на територію можуть бути запроектовані за тупиковою або кільцевою схемою. Ширина проїзду повинна бути при односторонньому русі не менше 3,5 м, при двосторонньому - 6,0 м;

- для тупикових проїздів передбачається розворотний майданчик розмірами 12x12 м або об'їзди у формі петлі в кінці тупика;

- до будівель і споруд по всій довжині повинен бути забезпечений під'їзд пожежних автомобілів з однієї сторони, якщо довжина будівлі до 18 м, і з двох сторін, якщо ширина будівлі більше 18 м;

- територія та сам заклад повинні бути освітлені у вечірній та нічний час;

- санітарні розриви між будівлями, які освітлюються через віконні отвори, повинні бути не меншими найбільшої висоти протилежної будівлі (до верха карнизу);

- санітарна зона до проїжджої частини (min 15 м);

- майданчики сезонного функціонування, розміщені з боку проїжджої частини, повинні бути захищені від випадкового (аварійного) наїзду автотранспорту;

- господарську зону та розвантажувальні майданчики підприємства харчування в житлових будинках, слід розташовувати з того боку будівлі, де немає вікон та входів до житлових приміщень.

У випадку проведення реконструкції житлової забудови, яка склалася, необхідно передбачати планомірне упорядкування території з урахуванням існуючої містобудівної ситуації.

Аркуш 2. Креслення «План першого поверху» або «План на відмітці 0.000».

Даний аркуш креслень графічної частини дипломного проекту являє собою план підприємства харчування з розташуванням обладнання у всіх приміщеннях закладу.

Компонування усіх приміщень виконується відповідно до пропозицій, які викладені у підрозділі 2.6 з урахуванням даних табл.2.37.

При розміщенні обладнання у виробничих цехах слід пам’ятати, що технологічні лінії комплектують з дотриманням мінімальних допустимих відстаней між окремими одиницями устаткування або між обладнанням і стіною для забезпечення нормальних умов монтажу, експлуатації та ремонту (додаток Щ).

Все устаткування по довжині і ширині приміщення бажано прив’язувати до найближчої будівельної конструкції (найчастіше стіни).

Стосовно розташування столів у залі, то їх розміщують по діагоналі або паралельними рядами, лініями чи групами з однаковою або різною відстанню між ними. Необхідно приймати до уваги, що ширина проходів у залі (додаток Щ') визначається відстанню між спинками стільців (відстань від спинки стільця до краю стола – 0,5 м) при лінійному розташуванні столів; між кутами столів – при діагональному розміщенні; між спинками стільців та кутами столів – при змішаній розстановці.

Відстань між стіною та розташованими вздовж неї столами має становити не менш як 0,4 м, а в разі розміщення столів паралельними рядами – 0,3 м.

Відстань від лінії самообслуговування до найбільш віддаленого стола не повинна перевищувати 20 м, а при обслуговуванні офіціантами – від роздавальні до найбільш віддаленого стола – 30 м.

При плануванні танцмайданчику в залі закладу додатково збільшують його площу виходячи із норми 0,125-0,2 м² площі на 1 місце в залі.

Мінімальні фізіологічно-функціональні розміри за столом на одного відвідувача складають:

- в їдальнях при підприємствах, ВНЗ, ПТУ – 400х400 мм;

- в закладах високого класу - 800х600 (500) мм;

- в інших закладах – 600х400 мм.

Санітарні вузли розміщують у вестибюлях єдиним блоком. У санвузлах для відвідувачів, відповідно до санітарних норм [13], розміщують один унітаз на 60 чоловіків та один унітаз на 40 жінок. Приклад компонувального вирішення санітарних вузлів для відвідувачів наведено в додатку Щ''.

У разі виконання проекту реконструкції закладу ресторанного господарства до графічної частини дипломної роботи входить план будівлі до реконструкції.

Аркуш 3. Креслення «Розріз 1-1» або «Розріз А-А».

На даному креслені виконується 2 (поздовжній та поперечний) розрізи будівлі з розміщенням технологічного обладнанням у приміщеннях, які попали до розрізів. Напрями, за якими виконуються розрізи, визначають керівник проекту і консультант інженерно-технічного розділу.

Аркуш 4. Креслення «Точки підключення комунікаційних мереж».

Прийняті інженерні рішення щодо комунікаційного забезпечення технологічного устаткування (підрозділ 3.1.4) оформлюються у вигляді креслення, на якому вказують просторові координати точок під’єднання обладнання до інженерних мереж та характеристику комунікацій, що мають бути підведені до цих точок:

Електричний струм (позначення на схемах “Е”),який характеризується:

-фазністю – 1 фаза, 3 фази (позначення на схемах відповідно «1ф», «3ф»);

- напругою – 3-фази – 380 В (Україна та СНД) та 400 В (Європа) (позначення на схемах відповідно «380 В», «400 В»), 1-фаза – відповідно 220 та 230 В (позначення на схемах відповідно «220 В» та «230 В»);

- електропотужністю устаткування – … кВт;

- висотою підведення (h=… мм).

Електроенергія підводиться безпосередньо до устаткування в задану точку в підлозі або на стіні, при чому висота виводу (позначення на схемах «h») складає як правило 100-200 мм (в підлозі) і 1100-1300 мм (на стіні). Розміщення точки підведення у плані устаткування та по висоті визначається згідно паспортних даних.

Для устаткування закладів ресторанного господарства застосовують наступні види електроарматури:

- штепсельна розетка (позначення на схемах «Ш») встановлюється для напруги 220 В на висоті h = 300 мм для стаціонарного устаткування (холодильні шафи, ларі тощо), h = 1100 мм та 1300 мм для настільного та пересувного устаткування залежно від висоти виробничих столів;

- штепсельний роз’єм (позначення на схемах «ШР») – для напруги 380 В та електропотужності устаткування понад 2,5 кВт на висоті h = 300 мм, 1100 мм або 1300 мм (як у попередньому випадку);

- автоматичний вимикач (позначення на схемах «АВ») – як правило для посудомийних машин виробництва СНД на висоті h = 1300 мм або 1500 мм;

- щит управління (позначення на схемах «ЩУ») для електричних котлів виробництва СНД, холодильних апаратів малої та середньої холодопродуктивності на висоті h = 800 мм або 1100 мм;

- станція управління (позначення на схемах «СУ») – для комплексів устаткування та конвеєрних систем на висоті h = 500 мм, 800 мм або 1100 мм.

Приклад позначення на схемах:

ЕШ 1ф; 0,25 кВт h=300 мм до поз.3

ЕШР 3ф; 0,7 кВт h=1100 мм до поз.52

ЕАВ 3ф; 6,75 кВт h=1500 мм до поз.17

ЕСУ 3ф; 26,9 кВт h=500 мм до комплексу поз.24, 25, 26, 27.

Рис.3.2 - Приклад підводу електроенергії до устаткування

(плита електрична 4 конфоркова, позиція за специфікацією № 24)

Водопостачання (позначення на схемах “В”) підводиться трубами по стіні або в стіні; при острівному розміщенні устаткування (кавоварка, мийна ванна в складі острівної лінії барної стійки) – з підлоги та характеризується:

- температурою води, яка підводиться:

холодна вода (позначення на схемах “ХВ”);

гаряча вода (позначення на схемах “ГВ”);

- умовним діаметром трубопроводу (позначення на схемах “ Æ ”, одиниці виміру - мм):

Æ15 – для устаткування з незначним водоспоживанням (кавоварка, пароконвектомат);

Æ20 – для устаткування зі значним обсягом водоспоживанням (котел, мийна ванна, посудомийна машина);

- висотою підведення (позначення на схемах “h”):

для поливочних кранів h=500 мм;

для мийних ванн та столів з мийними ваннами h=1100 мм (як правило через змішувач);

для острівного підведення h=300 мм (як правило через вентиль або запорну арматуру).

На креслені показують підключення води до технологічного та сантехнічного устаткування (унітази, раковини-мийки, душові кабіни тощо) (рис.3.3).

Каналізація (позначення на схемах “К” (рис.3.3) – характеризується:

- діаметром трубопроводу:

Æ 50 – від мийних ванн;

Æ 100 – від посудомийних машин;

- висотою підведення:

по стіні (для мийних ванн) h=300 мм;

з підлоги (для острівного устаткування та посудомийних машин) на h=100 мм.

Рис.3.3 - Приклад підводу холодної, гарячої води та каналізації до устаткування

(мийна ванна, позиція за специфікацією № 14)

Для прийому рідких стоків (під час прибирання, санітарної обробки тощо) у підлогу приміщень закладу (гарячого цеху, мийних посуду тощо) вмонтовують трапи. Прийомний отвір трапу перекривають решіткою із нержавіючої сталі чи пластмаси в рівень з підлогою. Трап, як правило має діаметр розміри 100х100 мм (рис.3.4).

Рис.3.4 - Приклад позначення трапу для прийому рідких стоків

При технологічній потребі забезпечення прийому стоків від декількох споживачів (група котлів тощо), в підлозі можна влаштовувати лоток з одним трапом (рис.3.5).

Видалення забрудненого повітря з виробничих приміщень та підведення до них чистого здійснюється вентиляційними пристроями через витяжні зонти (позначення на схемах“ВЗ”) або місцеві вентиляційні відсмоктувачі (позначення на схемах “МВВ”), які характеризуються:

- габаритними розмірами – ВЗ та МВВ, як правило, на 100-200 мм більші розмірів устаткування над яким вони розмішуються;

Рис.3.5 - Приклад позначення лотка з одним трапом для прийому рідких стоків від групи котлів (позиція за специфікацією № 2)

- об’ємом повітря, що видаляється у м³/год (позначення на схемах“V”) – орієнтовний об’єм визначається з розрахунку: 1 кВт встановленої (паспортної) електропотужності устаткування потребує видалення приблизно 22-35м³/год повітря (наприклад для жарильних поверхонь, плит тощо V®max. Для пароконвектоматів, жарильних шаф тощо V®min).

Вентиляційні пристрої розмішують над тепловим або іншим устаткуванням, що виділяє забруднювачі повітря (надлишкова волога, пил, гази, тепло тощо) (рис.3.6).

При виконанні даного креслення (аркуш 4) не дозволяється робити обрив будівлі і наводити креслення тільки виробничих цехів.

Аркуш 5. Креслення «Дизайн внутрішнього інтер’єру» чи «Фасад 1-8» (на розсуд керівника).

Даний аркуш креслень графічної частини дипломного проекту це зображення, бажано кольорове, пропозицій щодо дизайну, викладених у підрозділі 3.1.5.

Рис.3.6 - Приклад позначення вентиляційного пристрою

(витяжний зонт, позиція за специфікацією № 1) над тепловим устаткуванням (плита електрична, позиція за специфікацією № 2)

Аркуш 6. Креслення «Апаратурно-технологічна схема виробництва …» чи «Структурно-технологічна схема технологічного процесу у … цеху» (на розсуд керівника).

На цьому креслені схематично показується процес виробництва страви, на приготуванні якої спеціалізується заклад, чи технологічний процес у будь-якому виробничому цеху.

Аркуш 7. Креслення «Загальні дані».

На даному кресленні наводять:

- відомість основного комплекту креслень дипломного проекту за формою:

- перелік основних нормативних документів, обов’язкових для використання при проектуванні закладів ресторанного господарства за формою:

- будівельно-технічні показники проекту та прогноз основних річних економічних показників за формою:

Додатково, на розсуд керівника, в графічній частині дипломного проекту можуть бути представлені матеріали (діаграми, графіки, моделі якості, технологічні схеми для нових видів продукції) наукової роботи, що виконувалася студентом (підрозділ 2.1.2).