Випускна робота як вид звіту про проведене наукове дослідження повинна мати певну логіку побудови, послідовність та завершеність. Загальний обсяг випускної роботи має бути близько 70 сторінок друкованого тексту, не враховуючи переліку посилань і додатків.
Мова випускної роботи – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок.
Випускна робота повинна містити:
а) титульний аркуш;
б) індивідуальне завдання на випускну роботу;
в) реферат;
г) зміст;
д) вступ;
е) основна частина випускної роботи:
- перший (теоретичний) розділ;
- другий (аналітичний) розділ;
- третій розділ з охорони праці та безпеки в надзвичайних ситуаціях;
ж) висновки;
з) перелік посилань;
и) додатки.
Титульний аркуш виготовляється за допомогою технічних засобів і оформлюється за встановленим зразком (див. додаток Д).
Належним чином оформлене та підписане індивідуальне завдання на випускну роботу подають одразу після титульного аркуша. Форма індивідуального завдання на випускну роботу – двосторонній бланк, зразок якого наведено в додатку Б.
Зміст випускної роботи містить найменування та номери початкових сторінок вступу, розділів, підрозділів та пунктів, висновків, переліку посилань, додатків. Зміст має бути оформленим у вигляді розгорнутого плану. Назви розділів і підрозділів повинні відповідати завданням дослідження, враховуючи мету випускної роботи, та розкривати її тему. Зразок оформлення змісту наведений в додатку К.
У вступі (2-3 сторінки), який починається з нової сторінки, має бути викладено:
- обґрунтування необхідності проведення дослідження та актуальність обраної теми;
- мета випускної роботи та завдання, які необхідно вирішити для її досягнення;
- об’єкт і предмет дослідження;
- методи та інформаційна база, що були використані в ході дослідження.
Дані елементи вступу є обов’язковими до відображення у вступі до випускної роботи.
Поняття «актуальність» вміщує корисність і доцільність розгляду чи розробки теми. Обґрунтовуючи актуальність випускної роботи, важливо зазначити, що проблема цікавить багатьох економістів, але в ній містяться ще й недосліджені моменти або існує невивченість певного питання чи різноманітність поглядів на нього. Актуальність дослідження може зумовлюватись також поширеністю певного явища, його типовістю і важливістю. Актуальність теми визначає її значення як для конкретного економічного суб’єкта, так і для економіки в цілому.
Мета випускної роботи – це кінцевий результат, який планується отримати за допомогою наукового дослідження. Вона має формулюватись максимально лаконічно, але змістовно.
Завдання випускної роботи, як правило, визначаються в структурі змісту та характеризують кожен етап дослідження для досягнення кінцевої мети. Сформульовані завдання випускної роботи можуть бути подані з нумерацією і без неї, але бажано кожне положення подавати з абзацу.
Об’єкт та предмет дослідження визначаються на першому етапі підготовки роботи та наводяться у вступі.
У методології наукових досліджень розрізняють поняття «об’єкт» і «предмет» дослідження. Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього треба спрямувати основну увагу, оскільки предмет дослідження визначає тему випускної роботи.
Наприклад, об’єктом дослідження є економічні відносини між суб’єктами фінансового ринку як системи, а його предметом – фінансовий ринок України в сукупності його організаційно-економічних структурованих елементів, їх взаємозв’язку і взаємозалежності.
… Об’єктом дослідження є корпоративні відносини в реальному секторі економіки України, а його предметом – теоретичні, методичні та практичні питання вдосконалення системи корпоративного управління, зокрема таких її провідних елементів як інвестиційна і дивідендна політика.
Також у вступі необхідно вказати методи, які були використані при написанні випускної роботи.
До загальнонаукових методів належать: аналіз і синтез, індукція і дедукція, аналогія і моделювання, абстрагування і конкретизація, історичний метод.
Аналіз (від грец. analysis) – метод дослідження, який включає в себе вивчення предмета шляхом мисленого або практичного розчленування його на складові елементи (частини об’єкта, його ознаки, властивості, відношення). Кожна із виділених частин аналізується окремо у межах єдиного цілого. Наприклад, аналіз продуктивності праці службовців проводиться по банку в цілому і по кожному підрозділу окремо. У наукових дослідженнях при комплексному вивченні діяльності галузі в цілому, визначенні пропорцій розвитку галузей економіки тощо широко застосовується системний аналіз, який являє собою вивчення об’єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. У наукових дослідженнях він передбачає оцінку поведінки об’єкта як системи з усіма факторами, які впливають на його функціонування.
Системний підхід полягає у комплексному дослідженні великих і складних об’єктів (систем), дослідженні їх як єдиного цілого із узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин. З огляду на цей принцип треба вивчити кожний елемент системи у його зв’язку та взаємодії з іншими елементами, виявити вплив властивостей окремих частин системи на її поведінку загалом, встановити емерджентні властивості системи і визначити оптимальний режим її функціонування.
Синтез (від грец. synthesis – поєднання, з’єднання, складання) – метод вивчення об’єкту у його цілісності, в єдиному і взаємному зв’язку його частин. У процесі наукових досліджень синтез пов’язаний з аналізом, оскільки дає змогу поєднати частини предмета, розчленованого у процесі аналізу, встановити їх зв’язок і пізнати предмет як єдине ціле (продуктивність праці службовців банку).
Індукція (від лат. inductio – наведення, побудження) – метод дослідження, при якому загальний висновок про ознаки множини елементів формується на основі вивчення цих ознак у частини елементів однієї множини. Наприклад, так вивчаються фактори, які негативно впливають на продуктивність праці по кожному окремому банку, а потім узагальнюють по банківській системі, до складу якого входять ці банки.
Дедукція (від лат. deductio – виведення) – метод логічного висновку від загального до окремого; виведення на підставі законів логіки однієї думки із іншої прийнятої за істинну.
Аналогія (від грец. analogia – відповідність, подібність) – метод наукового дослідження, завдяки якому досягається пізнання одних предметів і явищ на основі їх подібності з іншими. Він ґрунтується на подібності деяких сторін різних предметів і явищ.
Моделювання – метод наукового пізнання, що ґрунтується на заміні предмета або явища, які вивчаються на їх аналог, модель, що містить істотні риси оригіналу. В економічних дослідженнях широко застосовується економіко-математичне моделювання (коли модель та його оригінал описуються тотожними рівняннями).
Абстрагування (від лат. abstrahere – відволікати) – метод відволікання, який дає змогу переходити від конкретних питань до загальних понять і законів розвитку. Він застосовується в економічних дослідженнях для перспективного планування, коли на основі вивчення діяльності суб’єктів господарювання за минулий період прогнозується розвиток галузі або регіону на майбутній період.
Конкретизація (від лат. concretus – густий, твердий) – метод дослідження предметів у всій різнобічності їх, у якісній багатосторонності реального існування на відміну від абстрактного вивчення предметів. При цьому досліджується стан предметів у зв’язку з певними умовами їх існування та історичного розвитку. Так, перспективи розвитку галузі визначають на підставі конкретних розрахунків впровадження нової техніки і технологій, збалансованості трудових і матеріальних ресурсів та ін.
Історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування й розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх і зовнішніх зв’язків, закономірностей і суперечностей. Даний метод дослідження використовується переважно у суспільних науках. У прикладних – він застосовується, наприклад, при вивченні розвитку та формування тих чи тих галузей науки і техніки.
Конкретно-наукові або емпіричні методи включають теоретичні та емпіричні прийоми досліджень.
1. Теоретичні прийоми – використання існуючих теорій, а також створення нових теорій, притаманних певній науці. До них належать: формалізація, гіпотетичний і аксіоматичний методи, створення теорії.
Формалізація (від лат. formula – форма, певне правило) – метод дослідження об’єктів, подання їх елементів у вигляді спеціальної символіки, наприклад, собівартості продукції – формулою, де за допомогою символів показано статті витрат.
Гіпотетичний метод (від грец. hipotheticos – побудований на гіпотезі) ґрунтується на гіпотезі, науковому припущенні, висунутому для пояснення певного явища, яке потребує перевірки та теоретичного обґрунтування, щоб стати достовірною науковою теорією. Він застосовується при дослідженні нових економічних явищ, які не мають аналогів (вивчення ефективності нових машин і устаткування; собівартість нових видів продукції та ін.).
Аксіоматичний метод передбачає використання аксіом, що є доведеними науковими знаннями, які застосовуються у наукових дослідженнях як відправні початкові положення для обґрунтування нової теорії. Передусім це стосується використання економічних законів у наукових дослідженнях, що є аксіоматичними знаннями наукової теорії, які використовуються для подальшого розвитку науки.
Створення теорії – узагальнення результатів дослідження, знаходження загальних закономірностей у поведінці об’єктів, що вивчаються, а також поширення результатів дослідження на інші об’єкти і явища, які сприяють підвищенню надійності проведеного експериментального дослідження.
2. Емпіричні прийоми, за якими проводяться конкретно-наукові дослідження (емпіричні), формуються на основі загальнонаукових методів і відображають особливості тієї науки, завдяки якій вони створені. Це спостереження, експеримент і впровадження результатів дослідження у практичну діяльність.
Спостереження – апробація обґрунтування висунутих гіпотез або проміжних результатів дослідження з використанням аксіоматизованих знань про об’єкт, а також практики його функціонування (хронометраж, анкетування, експрес-діагностика та ін.).
Експеримент (від лат. experimentum – проба, дослід) – науково поставлений дослід відповідно до мети дослідження для перевірки результатів теоретичних досліджень.
Проводиться в умовах, які дають змогу спостерігати за розвитком явища і відтворювати його у заданих умовах, наприклад проведення експерименту у окремій галузі економіки щодо застосування «ноу-хау».
Впровадження результатів дослідження у практичну діяльність – методичні прийоми реалізації результатів наукового дослідження у практичну діяльність людей (удосконалення технологічного процесу, менеджменту, маркетингової діяльності та ін.).
У вступі потрібно зазначити ті з методів, які були використані в ході дослідження та написання випускної роботи.
Останньою складовою вступу є загальна характеристика джерел інформації, які були використані при написанні роботи.
В основній частині випускної роботи слід викласти необхідні відомості про предмет (об’єкт) дослідження, які є необхідними та достатніми для розкриття сутності теоретичних питань роботи, висновки і рекомендації з проведеного дослідження.
Основна частина передбачає безпосередній виклад теми випускної роботи, глибоко і всебічно розкриваючи її основні положення. Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.
Основна частина випускної роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожен розділ починають з нової сторінки.
В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
Перший розділ присвячений огляду літератури за темою, обраною для дослідження. Матеріал має теоретичний характер, викладається в 3-4 підрозділах загальним обсягом не більш, ніж 30 сторінок.
Огляд літератури за темою випускної роботи є теоретичною основою досліджуваної проблеми і використовується для аргументації, узагальнення та поглиблення основних положень теми, конкретизації подальших пропозицій.
В огляді літератури студент окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло висвітлюючи роботи попередників, студент повинен назвати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити можливі варіанти розв’язання проблеми.
Студент вивчає сутність, можливі підходи до вирішення обраної проблеми, дискутуючи з різними вченими-економістами щодо конкретної проблеми, порівнюючи вітчизняний та світовий досвід.
Також в даному розділі обов’язково проводиться дослідження та аналіз офіційних законодавчих та нормативних документів, які регламентують обраний напрямок дослідження в Україні. Все це дозволить визначити і сформулювати коло проблемних питань, пов’язаних з предметом дослідження та сформулювати власну точку зору.
Перший розділ випускної роботи певною мірою має реферативний характер, тому слід звернути увагу на необхідність посилання на використані джерела інформації.
У другому (аналітичному) розділі студент повинен провести аналіз і оцінку напрямів діяльності конкретного підприємства, банківської чи іншої фінансової установи.
У цьому розділі слід виділити 3 відносно самостійних підрозділи загальним обсягом 25-30 сторінок.
Перший з них доцільно присвятити загальній економічній характеристиці діяльності об’єкта дослідження, базуючись на аналізі фінансових звітів за останні 3-5 років.
У другому підрозділі другого розділу слід провести детальний аналіз фактичного стану досліджуваної проблеми, що є предметом випускної роботи, на конкретному підприємстві, в банківській чи іншій фінансовій установі.
Розділ повинен бути максимально насичений фактичною інформацією (таблиці, графіки, діаграми, схеми), що відображають відповідні результати діяльності об’єкта дослідження за останні 3-5 років. При написанні даного розділу необхідно використовувати сучасну і достовірну економічну, фінансову і статистичну інформацію, що характеризує стан розглянутих питань.
При цьому слід чітко розмежовувати походження використаної при аналізі інформації, зокрема запозиченої з публічних джерел, одержаної з документів банка, здобутої шляхом власних спостережень, розрахунків, соціологічних опитувань тощо.
Наприкінці другого підрозділу необхідно узагальнити коло основних проблем в рамках теми випускної роботи, виявлених за результатами аналізу діяльності визначеного підприємства, банківської чи іншої фінансової установи.
Обов’язковим третім підрозділом є розробка і обґрунтування пропозицій, спрямованих на вирішення теоретичних і практичних проблем, виявлених у попередніх підрозділах випускної роботи.
Розділ «Охорона праці» виконується відповідно до окремих методичних рекомендацій.
Отже, основна частина повинна мати обсяг не більший, ніж 70 сторінок. Основні розділи роботи мають бути органічно пов’язані між собою: теоретичні і методичні положення повинні служити відправним моментом для аналізу, а розглянуті проблеми повинні мати пропозиції по вирішенню.
У висновках доцільно навести стислий огляд актуальності теми, зроблених під час дослідження оцінок та узагальнень, пропозицій автора. Ознайомлення з текстом висновків повинно сформувати у читача уявлення про ступінь досягнення автором поставленої мети і завдань.
Кожне нове положення доречно подавати щоразу з абзацу. Обсяг висновків – 3-5 сторінок.
Перелік посилань подається відповідно до чинних бібліографічних стандартів (ДСТУ 7.1-2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги і правила складання», ДСТУ 7.80:2007 «Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Заголовок. Загальні вимоги та правила складання»).
Бібліографічні описи в переліку посилань подають у порядку, за яким вони вперше згадуються в тексті. Порядкові номери описів у переліку є посиланнями в тексті (номерні посилання).
Для розкриття сутності теоретичних питань випускної роботи повинно бути використано не менше п’ятдесяти джерел інформації.
У додатки до випускної роботи варто включати ілюстрації та таблиці допоміжного характеру, а також проміжні матеріали, які через великий обсяг або форму подання не можна включати до основної частини.
Дата добавления: 2015-09-12; просмотров: 62 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |