Читайте также:
|
|
2. Метод системи діаграм;
3. Метод критичних полів (the critical site method);
4. Метод «заголовків газет»;
5. Метод «логіки можливого розвитку»;
6. Матриця перехресного впливу подій;
Нерідко у сценарії треба передбачити розвиток взаємозалежних, але суперечливих подій. Зв’язки між цими більш-менш залежними подіями доцільно аналізувати в матричній формі, залучаючи експертні оцінки, які б характеризували майбутнє на певному проміжку часу.
Використання зазначеного методу передбачає проходження деяких етапів:
1. Визначення переліку найважливіших подій, які здатні вплинути на розвиток певного процесу або явища:.
2. Оцінювання ймовірності здійснення кожної події (вони визначаються як прості або вихідні імовірності): Р (П1) – Р0(Пn)
3. Побудова матриці перехресного впливу розмірами N × N, де N — кількість обраних для аналізу подій. Матриця перехресного впливу визначає взаємовплив обраних подій.
Розглянемо умовний приклад.
На розвиток певного об’єкта, наприклад, впливають чотири події (П1 ÷ П4), причому:
П1 впливає на П3;
П2 впливає на П4, у свою чергу, П4 впливає на П2.
Далі має проводиться оцінка імовірності здійснення подій, тобто Р(Пі). Для цього може використовуватися широкий спектр моделей та методів (імітаційне та стохастичне моделювання, експертні методи тощо). Отримані результати закладаються в основу розробки сценаріїв.
У табл. 5.8 наведено приклад сценарію енерговиробництва (постачання) та енергоспоживання у США у 1999 р., складений
у 1992 р. за методом «матриці перехресного впливу подій» [74]. Цей підхід дає змогу визначити ймовірність настання подій, виходячи з поглядів експертів про можливість цих подій у 1999 р., і їхній вплив на споживання енергії у США.
7. «Метод Байєса» для розробки сценаріїв. На відміну від «матриці перехресного впливу подій», цей метод використовується для альтернативних варіантів розвитку і дозволяє зорієнтувати експертів на їх максимально реалістичну оцінку.
Метод передбачає проходження таких послідовних кроків:
1. Установлюється часовий інтервал (сценарна перспектива) та розробляється певний перелік можливих сценаріїв (С1 ÷ Сn). Розробка здійснюється з урахуванням таких необхідних вимог:
а) альтернативні сценарії мають взаємно виключати один одного (здійснення одного сценарію «відкидає» решту);
б) альтернативні сценарії повинні передбачати ввесь можливий спектр розвитку подій (тобто сукупність їх має бути вичерпною).
2. Можливі сценарії апріорно оцінюються щодо ймовірності здійснення кожного з них (Р (С1 ÷ Сn); 2n).
3. Визначається перелік найважливіших подій (Пі – Пn), які є наслідками сценаріїв певного спрямування.
4. Повторно оцінюється ймовірність здійснення кожного з розроблених сценаріїв з урахуванням подій (Пі – Пn). При цьому застосовуються відомі формули Баєса, що дають змогу дістати скориговані умовні ймовірності.
5. Отримані результати оформлюються графічно (див., наприклад, метод системи діаграм) і доводяться до розробників сценаріїв для остаточного оцінювання найбільш імовірних з них за критерієм реалістичності.
На практиці сценарії використовуються для формування стратегії, розробки стратегічних планів і програм. Якість сценаріїв визначається за такими критеріями:
1. Сценарій має бути змістовним, тобто показувати, як внутрішні суперечності процесів чи явищ впливають на формування прогресивних (негативних) тенденцій у системі (для якої сценарій
Пермский национальный исследовательский
политехнический университет»
Дата добавления: 2014-12-20; просмотров: 101 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |
|