Читайте также:
|
Аннотация является заключительным этапом работы над дипломной работой. Работа над аннотацией начинается после завершения работы над дипломом с составления аннотации на русском языке. Для этого необходимо кратко сформулировать цель и задачи дипломной работы, выделить основные положения дипломного исследования. Это необходимо для того, чтобы показать в аннотации актуальность и практическую ценность работы.
Следует указать проблематику и отразить структуру дипломной работы. После этого следует краткое изложение основных моментов дипломной работы. Аннотация завершается выводами, которые являются результатом исследования. Составленная на русском языке аннотация утверждается руководителем дипломного проекта. Дальнейшая работа над аннотацией выполняется студентом под руководством преподавателя иностранного языка во время специально отведенных часов консультаций и предполагает следующие этапы:
- составление словника по теме дипломной работы (терминология по теме и русские эквиваленты);
- проработка лексико-грамматических клише, характерных для аннотации (Приложение В английский язык; Приложение Г немецкий язык);
- перевод аннотации на английский язык (Приложение Д английский язык; Приложение Е немецкий язык).
І. Применение знаний иностранного языка выпускнику ПТО
А тепер подивимося, кого шукають роботодавці. Як не дивно, співаки їм потрібні рідко. Цікавлять нинішніх роботодавців хороші програмісти, водії, продавці продовольчих товарів, спеціалісти «зі спілкування з держорганами», токарі, електрозварники, конструктори-механіки, будівельники… Вони – справжній дефіцит. Попит є й на малярів-штукатурів, збиральників меблів, касирів, офіціантів, поварів. На сьогодні ж маємо ситуацію, коли половина випущених магістрів – економісти, юристи, менеджери та міжнародники. Звідси така кількість безробітних. Окрім незатребуваності власної професії, випускник-магістр часто зіштовхується з іншою проблемою – роботодавці шукають молодь із досвідом роботи, а в нього, розумного магістра нехай навіть із червоним дипломом, такого досвіду немає.
Виставка — це публічна демонстрація досягнень у певній галузіекономіки, техніки, науки, культури, призначених для задоволенняпотреб людини.
Міжнародні виставки — це найефективніший інструмент вив-чення кон'юнктури, пошуку потенційного споживача, встановленняділових контактів, коопераційних зв'язків, налагодження діловогоспівробітництва, підбору потенційних інвесторів та ін. Цьому сприяєбезпосереднє спілкування фахівців між собою, а також організованийна виставках наочний показ за допомогою комп'ютерної техніки тавідео можливостей продукції.
З метою розвитку товарообігу на більшості виставок дозволяєть-ся здійснювати комерційні угоди щодо виставлених зразків, але про-даж, на відміну від ярмарків, здійснюється кінцевим споживачам.
Переваги міжнародних виставок і ярмарків:
для покупця:
зосередження великої кількості зразків товарів, вироблених урізних країнах;
існує можливість упродовж короткого часу ознайомитися з на-явною на ринку пропозицією, одержати консультацію від фа-хівців, проаналізувати ціни і якісні характеристики продукції;
погодити на місці комерційні умови й укласти угоду;
є можливість ознайомитися з товаром у дії, з його роботою ісферою застосування;
для продавця:
можливість широко рекламувати свої товари з використаннямрізних засобів (друковані рекламні матеріали, рекламні філь-ми, продаж і роздача зразків у дрібній упаковці, показ товарів
у дії);
можливість краще й швидше вивчити товари своїх конкурентів;
укладання угоди;
є місцем зустрічей представників ділових кіл різних країн дляпідтримання безпосередніх зв'язків і встановлення особистих кон-тактів;
експонування кращих зразків новітніх товарів сприяє техніч-ному прогресу і появі нових товарів;
виконують роль інформаційних центрів з обміну економічноюі науково-технічною інформацією.
Виставка вважається міжнародною, якщо в ній 10-15% експонен-тів є представниками іноземних держав.
Щорічно в світі проводиться близько 400 міжнародних виста-вок. Найбільші виставкові центри світу містяться в Західній Євро-пі і США: у Німеччині — Ганновер (465 тис. м2 виставкової площі),Франкфурт-на-Майні (292 тис. м2), Кельн (275 тис. м2); у Франції —Париж (226,6 тис. м2); в Італії — Мілан (375 тис. м2); у США — Чикаго(204 тис. м2); у Великій Британії — Бірмінгем (190 тис. м2); у Нідер-ландах — Утрехт (181 тис. м2); в Іспанії — Валенсія (180 тис. м2).
У цілому на частку Німеччини, Великої Британії, США, Франціїй Італії припадає близько 70 % усіх проведених міжнародних виста-вок і ярмарків.
Зростає значення міжнародних ярмарків/виставок у країнах, щорозвиваються (Сирія, Лівія, Гана, Марокко, Чілі).
Міжнародні ярмарки/виставки класифікуються за певними озна-ками [22, с.432; 38; 77, с.155; 82, с.255].
За місцем проведення розрізняють вітчизняні і закордонні. Між-народні ярмарки/виставки вважаються вітчизняними для національ-ного експонента і закордонними — для представника іншої країни.
За сферою діяльності ярмарки/виставки поділяються на регіо-нальні, міжрегіональні і всесвітні.
Прикладом всесвітньої виставки може бути Всесвітня виставка<^кспо-2000», що відкрилася в 2000 р. у Ганновері (Німеччина). Уній брало участь 200 країн і міжнародних організацій; на всіх конти-нентах <^кспо» здійснила 800 «світових проектів».
За характером експонатів, що виставляються, розрізняють уні-версальні і спеціалізовані ярмарки/виставки.
На універсальних ярмарках/виставках демонструється широканоменклатура продукції галузей, не пов'язаних між собою, тобто екс-понати не обмежені певними товарними групами.
На спеціалізованих ярмарках/виставках демонструються товариоднієї чи декількох суміжних галузей промисловості.
За термінами проведення ярмарки/виставки бувають періодичні(2-4 рази на рік для товарів широкого вжитку або з інтервалом 2-5років для технологічних нововведень) і постійно діючі (організову-ються зазвичай за присутністю різних представництв країни за рубе-жем з метою демонстрації зразків експортних товарів).
За місцем проведення ярмарки/виставки поділяються на постій-ні, тобто завжди зберігають свою тематику і місце проведення, і пере-сувні, які організовуються з метою розширення кола відвідувачів звикористанням різних засобів транспорту (на борту великих суден, вавтофургонах, салонах літаків).
На міжнародних ярмарках/виставках укладають угоди двох ви-дів: угоди за виставленими зразками з наступним постачанням това-ру і продаж самих експонатів.
ІІ. Работодателям необходимы квалифицированные специалисты со знание иностранных языков
РОБОТОДАВЦЯМ ПОТРІБНІ КВАЛІФІКОВАНІ
СПЕЦІАЛІСТИ
Важливе місце у соціальних ініціативах Президента України Віктора Януковича займає питання працевлаштування молоді, надання їм першого робочого місця. Глава держави розуміє, що молода людина, яка має роботу, не лише забезпечує себе фінансово, а й приносить користь державі. Але сучасні роботодавці, які готові працевлаштувати молодих спеціалістів, ставлять серйозні вимоги до випускників як вищих навчальних закладів, так і закладів профтехосвіти. На жаль, матеріально-технічна база наших, як колись називали, ПТУ сьогодні відстає від реального життя. І це велика проблема, — каже начальник управління освіти і науки облдержадміністрації Олександр Хомич. Саме з ним наша розмова про перспективи працевлаштування молоді
Ігор КОВАЛЬЧУК
-Профтехосвіта вже другий рік поспіль фінансується з обласного бюджету, — розповідає Олександр Хомич. — До цього часу ПТУ перебували у системі Міністерства освіти. Це створило певні проблеми для управління щодо фінансування, адже це немало-небагато утримання 17-ти закладів освіти. Проте фінансування профтехучилищ з обласного бюджету спонукає нас до більш серйозного використання цих коштів. Гроші ці, повинен сказати, немалі. Перспективи працевлаштування в області такі — кваліфікований робітник більше цінується на ринку праці, аніж випускник вищого навчального закладу. Функція управління освіти і науки, райдержадміністрацій, керівників навчальних закладів полягає в тому, щоб переконати сучасну молодь, що висококваліфікована робітнича професія дає можливість молодій людині не лише забезпечити себе фінансово. Але сучасний роботодавець вимагає від випускників серйозного рівня професійної компетентності, володіння сучасними засобами і обладнанням, яке є на наших виробництвах. На жаль, матеріально-технічна база у наших училищах не на найкращому рівні, просто кажучи — застаріла.
— Волинь — область здебільшого аграрна. Сільгоспвиробництво теж сьогодні потребує спеціалістів різних напрямків. Чи готові наші молоді спеціалісти працювати в аграрному секторі?
— Дещо про рівень підготовки працівників аграрного сектору. От ми готуємо тракториста, який вчився на техніці 70-80-их років, а сучасний виробник аграрної продукції використовує техніку зарубіжного виробництва, де комп'ютеризовані усі елементи і механізми. До того часу, поки студент, перебуваючи у закладі, не матиме можливості попрактикуватись на такій техніці, він буде неконкурентним на ринку праці. Це велика проблема, бо пов'язана із великими фінансовими витратами. Вартість сучасного комбайна — мільйони гривень. На жаль, таких коштів у нас поки що нема. Керівники сучасних потужних агроформувань прискіпливо ставляться до молодих спеціалістів. І не дивно, коли на такій техніці працюють люди із вищою технічною освітою. Вони мають певні знання іноземної мови, володіють термінологією, можуть розібратись із технічною документацією. Це, до речі, той напрямок профтехосвіти, який ми намагаємось впроваджувати. Життя вимагає елементарних знань іноземної мови, щоб сільський робітник, механізатор мали можливість вивчити інструкцію до сучасного трактора чи комбайна, усунути ті чи інші недоліки в агрегаті, а не чекати приїзду професійної бригади.
— Чи існує діалог із роботодавцями?
— Діалог існує. У нас є низка громадських об'єднань — Рада роботодавців, громадська рада по професійно-технічній освіті при головуванні заступника голови облдержадміністрації Олександра Курилюка. Зустрічі із роботодавцями відбуваються постійно. Вони є предметними і результативними. Є спільне бачення вирішення проблем профтехосвіти і зацікавленість роботодавців у підвищенні рівня навчання молодих спеціалістів. В особі облдержадміністрації є державне замовлення на таких фахівців і вимоги держави до профтехосвіти.
— Які конкретно підприємства зацікавлені у фахових молодих спеціалістах?
— Це «Кромберг енд Шуберт», наш підшипниковий завод, «Модерн-експо» і ще низка промислових підприємств. Багато сільськогосподарських виробників потребують молодих спеціалістів. Хотів би відзначити господарство села Романів Луцького району, яке очолює Віталій Заремба. У нашу громадську раду входить 20 представників підприємств як промислових, так і сільськогосподарських.
І сьогодні не є дивиною, це скоріше практика, коли у закладів, які готують молодих спеціалістів, є цілеспрямоване замовлення. Керівник господарства знає, що в тому чи іншому навчальному закладі готується фахівець. Ця молода людина відповідно проходить стажування у господарстві чи на підприємстві. Звичайно, роботодавець ставить серйозні вимоги до випускника, не тільки до його ділових, а й людських якостей. Бо перспектива працевлаштування і отримання достойної зарплати вимагає належного рівня знань.
ІІІ. Анкетирование учащихся выпускных групп
Дата добавления: 2014-12-23; просмотров: 166 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |