Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Тестовий контроль. Необхідно розрахувати вартість складної технологічної лінії, кон­структивними елементами якої є техніка трьох видів

Читайте также:
  1. I. МЕТОДИЧЕСКИЕ УКАЗАНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ
  2. I. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ ПО ВЫПОЛНЕНИЮ КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ
  3. II. Контроль исходного уровня знаний студентов
  4. II. Порядок выполнения и оформления контрольной работы
  5. II.3. Средства контроля. Контроль рабочих листов
  6. II.ЦЕЛЬ контрольной РАБОТЫ
  7. III. Контрольный блок
  8. III. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНЫХ РАБОТ
  9. III. УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ И ИНФОРМАЦИОННОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ КОНТРОЛЬНОЙ РАБОТЫ
  10. IV. Контрольная работа №1.

 

Необхідно розрахувати вартість складної технологічної лінії, кон­структивними елементами якої є техніка трьох видів, у залежності від існуючого попиту на неї. При чому: техніки 1-го виду використано 20 %, техніки 2-го виду - 50 %, техніки 3-го виду - 30 %. Собівартість аналогів, яка припадає на 1 % техніки 1-го виду - 900 грн.; 2-го виду - 480 грн.; 3-го виду - 120 грн.

 

Розв'язання:

 

þ 1-й вид = 900 * 20 = 18000 грн.

2-й вид = 450 * 50 = 24000 грн.

3-й вид = 120 * 30 = 3600 грн.

 

þ 1-й вид = 18000 * 1,35 = 24300 грн.

2-й вид = 24000 * 1,15 = 27600 грн.

3-й вид = 3600 * 1,1 = 3960 грн.

 

þ Вартість технологічної лінії:

 

24300 + 27600 + 3960 = 55860 грн.

Тестовий контроль

 

1. Техніко-технологічний потенціал підприємства - це:

a) сукупність обладнання, устаткування, технічних пристроїв і технологічних рішень, що складають єдину виробничу систему;

b) техніко-технологічна база підприємства;

c) виробничі можливості підприємства при найбільш ефективному використанні засобів виробництва, технічних пристроїв і технологій;

d) фінансові можливості підприємства щодо забезпечення виробничого процесу необхідним обладнанням.

 

2. До особливостей машин і обладнання як об'єктів оцінки належить:

a) стаціонарне закріплення за об'єктом нерухомості;

b) можливість застосування узагальнюючих вартісних показників площі, обсягу, довжини;

c) необхідність врахування ступеня ремонтопридатності;

d) стандартизованість об'єктів.

 

3. В процесі визначення вартості обладнання, яке є об'єктом лізингу, застосовується оцінка:

a) «розсипом»;

b) «потоком»;

c) «групова»;

d) «системна».

 

4. З метою проведення директивної переоцінки основних фондів застосовується оцінка:

a) «розсипом»;

b) «потоком»;

c) «групова»;

d) «системна».

5. Системна оцінка машин і обладнання має місце в разі:

a) визначення вартості міні-заводів і міні-фабрик;

b) передаванні декількох одиниць обладнання в оренду;

c) продажу одиниці обладнання;

d) визначення заставної вартості окремих машин і обладнання.

 

6. Об'єкти машин і обладнання, що за способом установки є нерозривно прикріпленими до нерухомості - це:

a) виробничий інвентар;

b) передаточні пристрої;

c) силові машини та обладнання;

d) постійні пристрої.

 

7. За ступенем універсальності обладнання класифікують на:

a) прогресивне та регресивне;

b) стандартизоване та нестандартизоване;

c) діюче та недіюче;

d) універсальне та спеціальне.

 

8. Ідентичність машин і обладнання визначається:

a) за приблизною схожістю конструктивних харак­теристик та повною подібністю параметричних та функціональних властивостей;

b) за повною схожістю функціональних характеристик та приблизною подібністю параметричних і конструк­тивних;

c) при частковій подібності функціональних, конструк­тивних і параметричних характеристик;

d) при повному досягненні функціональної, конструктивної і параметричної подібності.

 

9. В основі вартісної оцінки обладнання за ціною однорідного об'єкту є:

a) можливий доход від експлуатації однорідного об'єкта;

b) повна собівартість виробництва однорідного об'єкта;

c) цінова інформація по комплектуючим вузлам однорідного об'єкта;

d) індекси зміни цін на групи однорідних об'єктів.

 

10. Фізичний знос машин і обладнання переважно вимірю­ється методом:

a) укрупненої оцінки технічного стану;

b) пов'язаних продажів;

c) прямого аналізу характеристик;

d) капіталізації.

 

11. Якщо теоретично можливо зібрати обладнання власними силами із складових частин, що реалізуються на ринку, то для визначення вартості такого обладнання доцільно застосовувати метод:

a) розрахунку за ціною однорідного об'єкта;

b) поелементного розрахунку;

c) трендовий;

d) розрахунку за укрупненими нормативами.

 

12. Для приведення вартості машин і обладнання до дати оцінки застосовуються:

a) зведений індекс цін виробників промислової продукції;

b) індекс загальної інфляції;

c) валютні курси;

d) усе перераховане.

 

13. Знос об'єкта, що експлуатується і перебуває у від­мінному стані за рахунок своєчасного технічного обслуговування, оцінюється в:

a) 0 - 20%;

b) 21 - 40%;

c) 41 - 60;

d) 61 - 80 %.

 




Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 136 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.551 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав