Студопедия  
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

СУТНІСТЬ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ

Читайте также:
  1. Puc. 2. Класифікація ринків за призначенням і структурою
  2. Автоматизація внутрішньо банківських розрахункових, кредитних і депозитних операцій.
  3. АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ НАДАННЯ КРЕДИТНИХ ПОСЛУГ БАНКОМ
  4. Аналіз ефективності надання ПАТ КБ «Приватбанк» кредитних послуг
  5. Анімаційні послуги в структурі готельного продукту
  6. Б) Добрі послуги та посередництво.
  7. Баланс підприємства: сутність, мета складання, структура, взаємозв’язок з рахунками.
  8. Банк - юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків.
  9. Безробіття: сутність, види та соціально-економічні наслідки. Закон Оукена.
  10. Бенчмаркінг як альтернатива маркетингового дослідження: сутність, функції, види.

Банківські послуги являють собою різновид банківських продуктів, що виникають у міру виконання безпосередніх і посередницьких операцій з різними категоріями клієнтів, зацікавлених в ефективному використанні банківського капіталу, притягнутих і позикових засобів в інтересах розвитку ринкової економіки і збільшенні власних доходів і доходів юридичних і фізичних осіб (клієнтів), що беруть участь у цьому процесі.

Традицiйне уявлення про банк як кредитний та розрахунково – платiжний iнститут є однобiчною. Сучасний комерцiйний банк становить багатофункцiональний кредитно – фiнансовий комплекс, який поєднує депозитно позичковi,iнвестицiйно – консультацiйнi та iншi банкiвськi послуги, дiапазон яких досить широкий.

Класифiкацiя банкiвськiх послуг

Критерiї класифiкацiї:

- залежно вiд вiдповiдностi специфiцi банкiвської дiяльностi;

- залежно вiд суб'єктiв одержання послуг;

- залежно вiд способу формування i розмiщення ресурсiв банку;

- залежно вiд оплати за надання послуг;

- залежно вiд зв'язку з рухом матерiального продукту.

Тип наданих послуг:

- специфiчнi послуги;

- неспецифiчнi послуги;

- юридичнi особи;

- фiзичнi особи;

- активнi операцiї;

- пасивнi операцiї;

- платнi послуги;

- безкоштовнi послуги;

- послуги зв'язанi з рухом матерiального продукту;

- чистi послуги.

Банкiвськi послуги насамперед можна пiдроздiлити на специфiчнi й неспецифiчнi послуги. Специфiчними послугами є всi тi,що випливають зi специфiки дiяльностi банку як особливого пiдприємства.

До специфiчних вiдносяться три види виконуваних ним операцiй:

1) депозитні операції;

2) кредитні операції;

3) розрахунково – касові операції.

Ці типи банківських операцій називають традиційними банківськими операціями.

Проміжне положення між традиційними і нетрадиційними банківськими операціями займають додаткові операції. До їх складу входять валютні операції, операції з цінними паперами, операції з золотом, дорогоцінними металами і злитками.

До складу нетрадиційних банківських послуг входять всі інші послуги. Їх досить багато, у тому числі:

- посередницькі послуги;

- послуги, спрямовані на розвиток підприємства;

- надання гарантій і поручительств;

- довірчі операції;

- бухгалтерська допомога підприємствам;

- представлення клієнтських інтересів у судових органах;

- послуги з надання сейфів (депозитарні) та ін.

Відповідно до розглянутої класифікації й у залежності від суб’єктів одержання послуги надаються як юридичним, так і фізичним особам. Практично набір послуг тим та іншим особам може бути в тих чи інших банках однаковий, неоднаковий може виявитися тільки їхній обсяг.

Оскільки банки акумулюють (збирають) вільні кошти і їх перерозподіляють, направляють на поворотній основі господарським організаціям, які мають у цьому потребу, банківські послуги можуть здійснюватися у формі як пасивних, так і активних операцій. За допомогою пасивних операцій банки формують свої ресурси. Здійснюючи активні операції, банки розміщають залучені та власні ресурси на нестатки різних господарських організацій і населення. У залежності від плати за надання банківські послуги підрозділяються на платні й безкоштовні послуги. Це, однак, не означає що якийсь визначений тип послуг є цілком платним або безкоштовним. Справа банку визначити, за який різновид, наприклад, розрахункових операцій, необхідно стягувати плату з клієнтів, а за який – плату не встановлювати. За рядом понять окремі операції в складі розрахункових, кредитних, і депозитних можуть здійснюватися безкоштовно.

У залежності від зв’язку з рухом матеріального продукту банківські послуги підрозділяються на два види:

1) послуги, зв’язані з його рухом;

2) чисті послуги.

Оскільки банки своїми грошовими операціями обслуговують головним чином рух матеріального продукту, їхня основна частина, безперечно, відноситься до першого виду послуг. Сприяючи просуванню товарів, ці послуги банку (такі як, наприклад, послуги підприємствам транспорту, зв’язку, торгівлі) створюють нову додаткову вартість. Чисті послуги надаються організаціям, зайнятим безпосередньо матеріальними виробництвом, а також окремим громадянам для задоволення їхніх особистих потреб.

Банківська послуга – технологічно взаємозв'язана сукупність банківських операцій, які реалізуються банком клієнту на договірній основі і направлених на задоволення потреб клієнта в банківському обслуговуванні. Банківська операція – операція банків по залученню грошових коштів і їх розміщенню, випуску в обіг і вилученню з нього грошових коштів, проведенню розрахунків. Банківський продукт – це комплекс взаємозв'язаних послуг і операцій банку, направлених на задоволення потреб клієнтів в окремих видах банківської діяльності.

Серед всіх видів послуг комерційного банку важливе місце займають гарантійні, посередницькі і консультаційні. Неодмінною умовою видачі позичальнику кредиту під гарантію є платоспроможність гаранта, що підтверджується обслуговуючим його банком. Гарант, перш ніж видати гарантійний лист позичальнику кредиту, що звернувся до нього з проханням виступити гарантом по кредиту, надає цей лист своєму банку. Останній проводить аналіз фінансового стану гаранта. Переконавшись в платоспроможності гаранта, банк робить відповідний запис в гарантійному листі і завіряє його підписами посадовців і печаткою. Потім гарантійний лист вручається гаранту, який він передає позичальнику для пред’явлення в банк на отримання кредиту. Гарантом по кредитах, підприємствах, що надаються, може виступати і сам банк як юридична особа. Така гарантія надається на підставі договору, укладеного банком з позичальником. В договорі передбачаються термін гарантії, сума, комісійна винагорода за гарантію платежу, порядок і термін його переліку.

Банк надає клієнтам посередницькі послуги в операціях з цінними паперами, при наданні кредитів.

Банк може виступати посередником між емітентами цінних паперів і інвесторами, а також купувати або передавати цінні папери на вторинному ринку за рахунок і за дорученням клієнта. Задачею банку в першому випадку є отримання максимально можливого прибутку при розповсюдженні серед інвесторів максимально можливого об'єму цінних паперів емітентів, а в другому — отримання винагороди від клієнта за точне і швидке виконання вказівок по покупці або продажу цінних паперів. В ролі емітентів виступають інші банки, підприємства, державні органи, охочі поширювати свої цінні папери, а інвесторами — громадяни, юридичні особи, які купують цінні папери емітентів. Контрагентами банку при купівлі — продажу цінних паперів на вторинному ринку є: клієнт, що віддає розпорядження, або третя особа, з якою укладається операція купівлі — продажу.

Посередником в отриманні клієнтом кредиту банк виступає у разі, коли не може задовольнити заявку цього ж клієнта в кредиті у стосовно необхідної суми, що перевищує ліміт кредитування, неспівпадання пропонованих клієнтом умов кредиту з кредитною політикою банку. Посередницька послуга банку в цьому випадку полягає в тому, що він на прохання клієнта одержує кредит в іншому банку і надає його клієнту за більш високу платню, ніж сплатив сам за нього. Маржа банку в даному випадку визначається як різниця між сплаченими відсотками за кредитний ресурс іншому банку і отриманими від клієнта за надану йому позику.

Комерційний банк надає своїй клієнтурі різноманітні послуги:

· консультаційні, інформаційні і інші послуги: надання допомоги підприємствам, організаціям, фірмам, асоціаціям, орендарям на їх прохання в організації обліку, складанні звітності, заповненні розрахункових документів; маркетингові послуги (розміщення реклами клієнтів і інших організацій через мережу установ банку, розвиток ринку банківських послуг і нові їх форми, взаємостосунки банку з біржами і ін.);

· консультаційні послуги із застосування законодавства в капітальному будівництві, нормативних документів в проектуванні, будівництві, капітальному ремонті, по складанню документів для забезпечення фінансування капітальних витрат;

· консультації з питань зовнішньоекономічної діяльності і валютних операцій банку і його клієнтів; консультаційні послуги юридичної служби (інформація про законодавство по організації і діяльності спільних і малих підприємств, акціонерних товариств, приватизації, банківської діяльності);

· консультації по складанню ділових і офіційних паперів; консультації і надання сприяння іншим банкам і клієнтам по вивченню фінансів окремих клієнтів, у взаємостосунки з якими вони зацікавлені вступити; організація і проведення економічного навчання з клієнтами по банківських операціях і аналізі господарсько-фінансової діяльності госпорганів;

· аудиторські послуги, здійснювані на прохання клієнтів або інших організацій, з питань, що входять в компетенцію комерційного банку.

Окрему нішу в банківських послугах займають трастові операції банку (в назві є визначення „операції” проте вони відносяться до категорії послуг комерційного банку). Під трастовими, або довірчими, мають на увазі послуги банків з управління майном і інші послуги з доручення і на користь клієнта на правах довіреної особи. Банки на комісійних засадах виконують операції за дорученням клієнтів, наприклад, отримання засобів з лицьового рахунку або операції по зберіганню цінностей.

Банк як довірена особа на підставі укладеного договору діє від імені свого довірителя і в його інтересах, виступає розпорядником майна, включаючи залишки засобів на банківських рахунках. Банк зобов'язав розпоряджатися майном на користь одержувача, яким може бути сам довіритель або третя особа. Умови договору можуть передбачати розпорядження майном заповідача на користь спадкоємців, ухвалення цінностей на зберігання, управління майном як опікун неповнолітньої особи і т.д.

Банки можуть здійснювати трастові операції для фізичних осіб, фірм, підприємстві, учбових закладів, різних організацій.

Для фізичних осіб банки виконують такі трастові операції, як розпорядження майном клієнта по заповіту, за спеціальним договором, виконання функцій депозитарію: зберігання цінних паперів, консультації і рекомендації з питань покупки і продажу цінних паперів, нерухомості і ін.

Фірмам, підприємствам, організаціям банки можуть надавати агентські послуги (передача права власності по акціях і облігаціях, реєстрація акцій, що випускаються на біржу і ін.).

Банки здійснюють платіжні функції, наприклад, погашення облігацій, по яких наступив термін, виплата дивідендів акціонерам і ін., а також довірче управління майном.

За виконання всіх видів трастових послуг банки одержують з клієнтів комісійну винагороду, яка встановлюється диференційовано за кожний окремий вид послуг на договірних засадах, в законодавчому порядку або відповідно до присудження.

Вартість банківських послуг визначається залежно від їх виду з урахуванням прямих витрат — безпосередньо пов'язаних з виконанням послуг, невигідних (загальнобанківських) витрат і планових накопичень в розмірах, що забезпечують функціонування банку на принципах комерційного розрахунку.

До прямих витрат по наданню банківських послуг відносяться:

· заробітна плата працівників, що виконують послуги з урахуванням відрахувань на соціальне страхування, до пенсійного фонду і інші цілі;

· вартість витрачених матеріалів (папір і ін.);

· амортизаційні відрахування на основні фонди, що безпосередньо використовуються при наданні послуг;

· операційні витрати (оплата інкасації і охорони при розрахунку послуг з касового обслуговування, поштово-телеграфні витрати по операціях клієнтів при розрахунковому обслуговуванні і ін.).

До накладних відносяться витрати на утримання апарату управління і інших структурних підрозділів загального призначення комерційного банку, витрати на, господарські відрядження, включаючи службовий транспорт, витрати на утримання будівель, підготовку кадрів і ін. Величина не накладних витрат у витратах на конкретні види банківських послуг визначається виходячи з процентного відношення загальнобанківських витрат по фінансовому плану на рік по комерційному банку до фонду оплати праці працівників, що виконують послуги.

Планові накопичення визначаються як відношення планового прибутку комерційного банку до загальної суми витрат по фінансовому плану.

При визначенні вартості послуг, на виконання яких є цінники або калькуляції інших організацій (консультації, участь в експертизі проектів, складання проектно-кошторисної документації, здійснення технічного нагляду і ін.), ці цінники і калькуляції можуть бути використані комерційним банком з внесенням відповідних коректив залежно від конкретних умов їх застосування.

У кожному конкретному випадку види банківських послуг, їх об'єми, порядок і періодичність надання, розміри плати визначаються по взаємній згоді клієнта і комерційного банку в договорі. При цьому враховуються фінансові можливості клієнта, складність питання, кваліфікація консультанта, інтереси банку в частині закріплення і залучення клієнтури і ін. При визначенні вартості банківських послуг в необхідних випадках враховується податок на додану вартість.

Одним із різновидів банківських послуг є електронні банківські послуги. У джерелах економічного спрямування під електронними банківськими послугами звичайно мають на увазі дії банку, що спрямовуються на удосконалення та реалізацію звичних банківських операцій шляхом використання інформаційних систем [12]. При цьому відмічається, що електронні послуги базуються на відомих банківських операціях і не можуть існувати відокремлено.

В економічних джерелах (найчастіше у зарубіжних) досить часто вживається термін „електронний банкінг” (“E-banking”), під яким мається на увазі діяльність банку із надання комплексу послуг клієнтам за допомогою сучасних телекомунікаційних технологій (Інтернету, мобільного зв’язку тощо).

До даного поняття зазвичай включаються: управління рахунками (виписки, перекази із рахунку на рахунок, баланси); інвестування коштів (депозити, цінні папери, валютні операції); перекази та оплата рахунків за товари та послуги; консультаційні та інформаційні послуги; кредитні операції; ризик-менеджмент, тобто управління ризиками

Таким чином, основною ознакою електронних банківських послуг є використання при їх наданні телекомунікаційних засобів, таких як мережа Інтернет, модемний зв’язок, телефонний зв’язок із використанням автоматизованих телефонних систем, мобільний зв’язок із використанням WAP/GSM технологій тощо.

Закон України „Про телекомунікації” від 18 листопада 2003 року №1280-IV визначає телекомунікації (електрозв'язок) як передавання, випромінювання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, провідних, оптичних або інших електромагнітних системах. Відповідно до положень зазначеного Закону телекомунікаційна мережа є комплексом технічних засобів телекомунікацій та споруд, призначених для маршрутизації, комутації, передавання та/або приймання знаків, сигналів, письмового тексту, зображень та звуків або повідомлень будь-якого роду по радіо, провідних, оптичних чи інших електромагнітних системах між кінцевим обладнанням.

На підставі вищезазначеного можна зробити висновок про те, що до електронних слід відносити ті банківські послуги, які надаються із використанням телекомунікаційних засобів (засобів електрозв’язку).

Під впливом посилення міжбанківської конкуренції на банківському ринку України проявляється тенденція до розширення продуктового ряду послуг. Адже кожен банк не залишається байдужим до можливості збільшення власних прибутків, мобілізації додаткових ресурсів та розширення бази клієнтів банку, підвищення власного рейтингу на ринку. Саме тому сучасні банкіри вибирають політику розширення продуктового ряду банківських послуг.

Банківські послуги об'єднують широкий ряд операцій, в тому числі і тих, які нехарактерні банківській сфері. До найбільш перспективних послуг можна віднести наступні:

1. Трастові (довірчі) послуги:

а) для фізичних осіб:

- розпорядження спадщиною;

- управління власністю;

- опікунство і забезпечення збереження майна та ін.

б) для юридичних осіб:

- розпорядження активами;

- агентські послуги;

- операції, пов'язані з ліквідацією майна клієнтів та ін.

2. Послуги зі збереження цінностей з наданням клієнтам у розпорядження сейфа та з прийняттям цінностей клієнта на збереження без їх доступу.

3. Консультаційні та інформаційні послуги зі створенням певної міжбанківської бази даних.

4. Гарантійні та посередницькі послуги.

5. Факторингові та лізингові операції, форфейтинг та ін.

На сьогоднішній день в Україні гостро відчувається нестача спеціалістів банківських технологій, немає відповідної технічної та навчальної літератури з банківських електронних систем. Зарубіжний книжковий ринок у цій галузі теж не дуже насичений, тому що системи електронних платежів не є широко тиражованим комерційним продуктом з однієї сторони, а з іншої – і розробники, і користувачі зовсім не зацікавлені розкривати окремі технічні деталі системи, щоб не «навчити» потенційних зловмисників.

Упровадження в практику банків сучасних безпаперових комп’ютерних технологій, систем електронних платежів без серйозних зусиль, суттєвих затрат, загального підйому культури банківського виробництва і правопорядку неможливе. Але очевидно одне, що з кожним днем будуть зростати потенційні можливості використання програмного забезпечення при прийнятті рішень у банківській справі, а це призведе до необхідності залучення спеціалістів і їх знань для швидкого переходу на сучасне банківське інформаційно-технологічне обслуговування в Україні.

Сучасні можливості банківських інформаційних систем. Аналіз практики показує, що в зарубіжних банках інформаційні технології охоплюють тепер усі аспекти банківської справи, зокрема забезпечують:

· клірингові операції (взаємні розрахунки банків);

· торгові операції та маркетинг, управління касовими ресурсами;

· управління діяльністю банку;

· кредитні операції, включаючи аналіз заявок клієнтів на їх кредитоспроможність;

· системи електронних платежів (8^ІРТ);

· використання банківських автоматів;

· банківські операції по телефону і обслуговування вдома;

· використання різних платіжних карток;

· електронну пошту і канцелярію;

· безпаперовий документообіг у банку і при взаємодіях центр – філіали, банк – клієнти;

· фондовий ринок і операції з цінними паперами;

· аналіз інвестицій і фінансового ринку;

· автоматизацію розрахунків у торгових точках. Автоматизація банківської справи передбачає широке використання комп’ютерних інформаційних систем у банках, автоматизацію обробки платіжних документів у відділах, які працюють з клієнтами, в операційних відділах, а також автоматизацію фінансових операцій у рамках міжнародного банківського бізнесу.

Автоматизація банківських операцій дозволяє:

· виконувати безпаперові платіжні операції з мінімальним залученням праці людей і скороченням організаційних витрат;

· проводити обробку платежів переважно в реальному часі, за виключенням підведення бухгалтерських звітів у кінці дня і звітності за ними;

· прискорювати обмін інформацією між банками і клієнтами, банками і їх відділеннями за допомогою комунікаційних ліній зв’язку;

· мінімізувати типові види банківського ризику (втрата документів, помилкова адресація, фальсифікація платіжних документів та ін.);

· забезпечувати керівників стратегічними оцінками положення банку в умовах конкуренції, організації роботи і кадрової політики.

І найважливіше те, що банківські комп’ютерні системи відрізняються від інших, у першу чергу тим, що інформація, яка опрацьовується ними, повинна бути надійно захищеною від сторонніх зазіхань, а сама система повинна мати властивості підвищеної життєвості та безвідмовності в роботі.

 




Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 163 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2024 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав