Читайте также:
|
|
Наукове дослідження завершується списком використаної літератури для написання курсової роботи. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати із таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления", ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила."
Джерела можна розміщувати одним із таких способів:
- в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (такий спосіб є найпоширеніший та універсальний);
- у хронологічному порядку;
- за порядком появи посилань у тексті.
Розміщення в алфавітному порядку записів літературних джерел означає розташування їх в за алфавітним переліком за прізвищами авторів або перших слів назв творів, записаних не на автора. Авторів, які мають однакові прізвища, записують в алфавітному порядку їхніх ініціалів. Праці одного автора записують за алфавітом перших літер назв його праць. Праці одного автора з однаковою назвою записують за хронологією.
Спочатку подають літературу, видану кирилицею, після неї – видану латиникою і далі – мовами з особливою графікою (за алфавітом назв мов – арабською, вірменською, грузинською, єврейською, китайською, японською тощо). Публікації мовами з особливою графікою подають в українській транслітерації або в перекладі запису українською мовою.
Крім того є певний порядок розміщення літературних джерел.
Першими - розміщуються нормативні акти (закони, декрети, постанови...).
Другими – літературні джерела, що були видані книжкою.
Третіми – статті в журналах та інших періодичних виданнях.
Четвертими - статті, опубліковані у всесвітній комп’ютерній мережі Internet.
Основна вимога до укладання списку використаних джерел – однотипне оформлення і дотримання чинного державного стандарту на бібліографічний опис творів друку (ГОСТ 7.1–84).
Наприклад:
Бураковський І.І. Теорія міжнародної торгівлі.– 2-ге вид.– К.: Основи, 2000.– 241с.
Samuelson P.A., Nordhaus W.D., McCallum J. Macroeconomics.– 6th Canadian ed.– Toronto etc.: McGraw-Hill, 1988.– 920 p.
Додатки
Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої літери, симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток _» і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літери Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.
Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 29 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |