Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Митне оформлення.

1.Изолированные особые точки и их классификация

Точка z ₀ называется правильной (регулярной) точкой функции f (z), если f (z) является аналитической в точке z ₀ (т.е. является аналитической в некоторой окрестности точки z ₀).

Точка z ₀ называется особой точкой функции f (z), если f (z) не является аналитической в точке z ₀ (т.е. не является аналитической ни в какой окрестности точки z ₀)

Пусть f (z) однозначная функция.

Точка z ₀ называется изолированной особой точкой функции f (z), если f (z) является аналитической в некоторой проколотой окрестности точки z ₀ , но не определена или не дифференцируема в самой точке z ₀ (т.е. z ₀ – изолированная особая точка, если z ₀ - особая точка и f (z) - аналитическая в ).

Классификация изолированных особых точек

Пусть z ₀- изолированная особая точка функции f (z).Тогда f (z) аналитическая в кольце . Значит, в D функция разлагается в ряд Лорана с центром в точке z ₀.

(11.1)

Возможны 3 случая.

1) Разложение Лорана не содержит отрицательных степеней. z-z ₀ (т.е. главная часть равна нулю). В этом случае z ₀ называется устранимой особой точкой.

2) Разложение Лорана содержит конечное число конечное число отрицательных степеней z-z ₀ (т.е. главная часть состоит из конечного числа слагаемых). В этом случае z ₀ называется полюсом.

3) Разложение Лорана содержит бесконечное число отрицательных степеней z-z ₀ (т.е. главная часть содержит бесконечно много слагаемых). Тогда z ₀- существенно особая точка функции f (z).

Из определения следует, что

1) В окрестности устранимой особой точки .

2) В окрестности полюса .

Число m называется порядком полюса. Если m =1, то полюс называется простым.

3) В окрестности существенно особой точки .

Пример 11.1. Найти изолированные особые точки функции и определить их вид.

■ Особыми точками дробей являются особые точки числителя, особые точки знаменателя и нули знаменателя. Так как числитель и знаменатель – аналитические функции, то особой точкой функции является только точка z =0, в которой знаменатель обращается в нуль. Следовательно, z =0 – изолированная особая точка этой функции. Разложим данную функцию в ряд по степеням z:

.

Разложение не содержит отрицательных степеней z, следовательно, что z= 0 – устранимая особая точка данной функции. ■

Пример 11.2. Найти изолированные особые точки функции и определить их вид.

■ Функция не определена, если z ²+4=0. Следовательно, функция имеет две изолированные особые точки z ₁=2 i, z ₂=-2 i. Разложим функцию в ряд Лорана в кольце . Получим:

,

то есть главная часть состоит из одного слагаемого. Следовательно, является простым полюсом функции f.

Аналогично, получая разложение функции в ряд Лорана в кольце , убеждаемся в том, что точка также является простым полюсом данной функции. ■

Пример 11.3. Найти изолированные особые точки функции и определить их вид.

■ Функция не определена в единственной точке z =1, следовательно, z =1 – изолированная особая точка этой функции, и функция аналитична в кольце . Её разложение в ряд Лорана в этом кольце имеет вид , то есть содержит бесконечное число отрицательных степеней (z -1). Поэтому z =1 – существенно особая точка функции f. ■

2. Поведение функции в окрестности особой точки

Теорема 11.1. Изолированная особая точка z ₀ является устранимой особой точкой функции f (z) тогда и только тогда, когда .

Следствие. Изолированная особая точка является устранимой особой точкой функции f (z) тогда и только тогда, когда f (z) является ограниченной в некоторой проколотой окрестности точки z ₀.

Если z ₀-устранимая особая точка f (z), то функцию f (z) можно доопределить так, чтобы она стала аналитической в z ₀:

Теорема 11.2. Изолированная особая точка z ₀ является полюсом m -го порядка функции f (z) тогда и только тогда, когда существует функция F (z), аналитическая в некоторой окрестности , такая, что

.

Теорема 11.3. Точка z ₀ является полюсом - го порядка функции f (z) тогда и только тогда, когда она является нулём -го порядка для функции при z ¹ z ₀.

Замечание. Если точка z ₀ является нулем порядка k для функции f ₁(z) и нулем порядка m (m > k) для функции f ₂(z), то она – полюс порядка m-k для функции .

Теорема 11.4. Изолированная особая точка z ₀ является полюсом функции f (z) тогда и только тогда, когда .

Теорема 11.5 (А.В.Сохоцкого). Каково бы ни было комплексное число (конечное или бесконечное), найдётся такая последовательность точек { z_n }, сходящаяся к существенно особой точке z ₀, что .

(Короче можно сформировать следующим образом: в сколь угодно малой окрестности существенно особой точки f (z) принимает значения сколь угодно близкие к любому наперед заданному числу, конечному или бесконечному.)

Итак, поведение функции в особой точке z ₀ в зависимости от ее вида можно охарактеризовать следующим образом:

1. z ₀- устранимая особая точка функции f (z) ,

2. z ₀ -полюс функции f (z) .

3. z ₀– существенно особая точка функции f (z) не существует.

Итак, для определения вида особой точки z ₀ функции f (z) можно использовать либо вид ряда Лорана функции по степеням z-z ₀, либо поведение функции в точке z ₀.

Для определения порядка полюса можно использовать разложение функции в ряд Лорана, а также теоремы 11.2, 11.3 и замечание.

Пример 11.4. Определить тип особой точки z =0 для функции .

■ Точка z =0 является нулем знаменателя, но и числитель в ней также обращается в нуль. Вычислим предел функции в этой точке. Для этого используем разложения sin z и cos z по степеням z.

.

Следовательно, z =0 – устранимая особая точка функции f (z). ■

Пример 11.5. Найти изолированные особые точки функции и определить их вид.

■ Единственной особой точкой данной функции является z =-1 – нуль знаменателя. Следовательно, z =-1 – изолированная особая точка функции f (z). Так как , то точка является полюсом, причем превого порядка согласно теореме 11.2. ■

Пример 11.6. Найти изолированные особые точки функции и определить их вид.

■ Так как , то функцию можно записать в виде . Числитель и знаменатель – аналитические функции, значит, особыми точками данной функции являются нули знаменателя: z =-1 и z =1.

Исследуем точку z =-1. Представим f (z) в виде . Функция аналитична в окрестности точки z =-1, причем . Следовательно, согласно теореме 11.2 точка z =-1 является полюсом второго порядка функции f (z).

Для точки z =1 рассуждаем аналогично. Запишем . Функция аналитична в окрестности точки z =1, . Значит, точка z =1 является простым полюсом функции f (z). ■

Пример 11.7. Найти изолированные особые точки функции и определить их вид.

■ Функция является аналитической в . Следовательно, z= 0 – изолированная особая точка функции f. Покажем, что не существует. Будем приближаться к точке z= 0 по действительной оси, то есть z=x, : . А если приближаться к точке z= 0 по мнимой оси (z=iy, ), то . Следовательно, функция не имеет предела при . Поэтому z= 0 – существенно особая точка функции f. ■

3. Бесконечно удаленная изолированная особая точка

До сих пор мы рассматривали только конечные изолированные особые точки. Бесконечно удаленная точка всегда является особой точкой функции f (z).

Точка z =¥ называется бесконечно удаленной изолированной особой точкой функции f (z), если , такое что f (z) является аналитической в кольце (то есть в окрестности точки z =¥).

Положим , . Если f (z) аналитическая при , то аналитическая в . Поведение функции f (z) в окрестности точки z =¥ носит тот же характер, что и поведение в окрестности точки =0. Разложим в ряд Лорана в окрестности точки =0:

.

Тогда . (11.2)

Поведение функции в окрестности точки =0 зависит от главной части ряда Лорана . Но = . Следовательно, роль главной части ряда Лорана в окрестности точки z =¥ играет та часть, которая содержит степени с положительными степенями .

Тогда возможны 3 случая.

z =¥ является для f (z):

1. устранимой особой точкой, если в разложении (11.2) нет членов с положительными степенями z;

2. полюсом, если в разложении (11.2) конечное число членов с положительными степенями;

3. существенно особой точкой, если в разложении (11.2) бесконечно много членов с положительными степенями.

Пример 11.8. Определить характер точки z =¥ для функции .

■ Разлагая заданную функцию в степенной ряд, получим . Таким образом, z =¥ - существенно особая точка для функции , так как ряд содержит бесконечно много членов с положительными степенями z. ■

Свойства изолированных особых конечных точек переносятся на случай z =¥.

1. z =¥ - устранимая особая точка;

2. z =¥ - полюс;

3. не существует Þ z =¥ - существенно особая точка.

Пример 11.9. Исследовать точку для функции .

■ Точка является устранимой особой точкой, так как .■

Пример 11.10. ■ Точка является существенно особой для функций е^z,sin z,cos z,так как эти функции аналитичны во всей комплексной плоскости и не имеют предела при .

Действительно, а пределы sin x и соs x: при не существуют. ■

Правило для определения порядка полюса в точке z =¥ можно получить, используя теорему 11.3. Пусть z =¥ - полюс n -го порядка для функции f (z). Тогда =0 – полюс n -го порядка для функции , и согласно теореме 11.2 можно записать . Поэтому, обозначив , для f (z) получим:

f (z)= zⁿ × j (z), . (11.3)

Представление функции в виде (11.3) является необходимым и достаточным условием полюса порядка n функции f (z) в точке z =¥.

Пример 11.11. Исследовать точку для функций:

а) ; б) .

■ Полагая получим: ; .

а) Точка - полюс четвёртого порядка функции , поэтому точка является полюсом четвёртого порядка заданной функции.

б) Точка является нулём восьмого порядка функции . Следовательно, - нуль восьмого порядка заданной функции. ■

Митне оформлення.

Митниця - це орган економічної охорони державних кордонів, який здійснює в цій сфері зовнішньоторгівельну і митну політику держави.

Функції митниці:

- збір митних зборів з ввезених іноземних і вивезених вітчизняних товарів при перетині державного кордону;

- контроль (огляд) переміщуваних через кордон багажу, вантажів і транспортних засобів з метою дотримання законів і правил країни, в яку або з якої випливають ці предмети.

Забезпечення дотримання митно-тарифних і нетарифних заходів гарантується за допомогою встановлення спеціальних адміністративних процедур, приписів, зведених до основних інститутів митної справи - митного оформлення і митного контролю.

Всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, підлягають митному оформленню і митному контролю в порядку і на умовах, які передбачені ТК.

Для цілей митного оформлення товарів, важливе значення відіграє визначення ціни товару, країни походження, його коду, і деяких інших характеристик.

Існує шість методів визначення митної вартості ввезених товарів.

Основним методом є метод "за ціною угоди з ввезеними товарами". Якщо основний метод використовувати не можна, послідовно застосовується кожен з цих методів.

Митна вартість за методом "за ціною угоди з ввезеними товарами" визначається так:

Ціна угоди з ввезеними товарами + Додаткові витрати з придбання товарів

Ціна угоди з ввезеними товарами - це сума, яку ви повинні заплатити за контрактом іноземному постачальнику.

Додаткові витрати з придбання товарів - це витрати іноземного постачальника, не включені в ціну угоди. До них відносяться:

- витрати на транспортування товарів до місця їх ввезення на територію України (аеропорт, порт або пункт пропуску на кордоні);

- вартість упаковки, включаючи вартість пакувальних матеріалів та робіт з пакування;

- ліцензійні та інші платежі за використання об'єктів інтелектуальної власності;

- частину доходу від перепродажу або використання ввезених товарів, яку за контрактом слід перерахувати постачальнику.

Митна вартість за методом "за ціною угоди з ідентичними товарами" визначається так:

Ціна угоди з ідентичними товарами + Додаткові витрати з придбання товару

Ціна угоди з ідентичними товарами - це сума, яку підприємство або інша організація раніше (не далі 90 днів) платили при закупівлі такої ж кількості таких же товарів на тих же умовах.

Митна вартість за методом "за ціною угоди з однорідними товарами" визначається так:

Ціна операції з однорідними товарами + Додаткові витрати з придбання товару

Ціна угоди з однорідними товарами - це сума, яку підприємство або інша організація раніше (не далі 90 днів) платили при закупівлі такої ж кількості однорідних товарів на тих же комерційних умовах.

Товари вважаються однорідними, якщо вони мають подібні характеристики, якість і репутацію, складаються зі схожих компонентів, виконують ті ж функції, що і ввезені товари, і є взаємозамінними. Однорідні товари обов'язково повинні мати такі схожі характеристики: якість, наявність товарного знака та репутацію на ринку, призначення та характеристики, країну походження.

Метод "віднімання вартості" застосовується за умови, що ввезені товари будуть продаватися на території України без зміни свого первісного стану. В цьому випадку за основу береться ціна недавньої (не далі 90 днів) продажу даного товару (або ідентичних або однорідних товарів) на внутрішньому ринку, причому з неї слід відняти:

- витрати на виплату комісійних винагород;

- витрати на транспортування, страхування, навантажувально-розвантажувальні роботи на території України після випуску товарів у вільний обіг;

- податки, що підлягають сплаті у зв'язку з ввезенням і реалізацією товарів.

Якщо ввезені товари раніше не продавалися на внутрішньому ринку, то слід використовувати метод "додавання вартості". Для цього слід підсумувати:

- витрати, пов'язані з виробництвом ввезеного товару (наприклад, вартість матеріалів);

- загальні витрати, характерні для продажу в Україну з країни-експортера товарів того ж виду (у тому числі вартість транспортування, навантажувально-розвантажувальних робіт, страхування до місця митного оформлення на території України)

- прибуток, зазвичай отримуваний експортером в результаті поставки в нашу країну таких товарів.

Якщо жоден з перерахованих методів не підходить, ви можете запропонувати на митниці "резервний метод", тобто свій спосіб оцінки ввезених товарів. При цьому необхідно пам'ятати, що в якості бази для оцінки не можна використовувати: ціни на внутрішньому ринку, ціни на вітчизняні товари, ціни товару, що поставляється з країни-експортера до третіх країн, довільно встановлені чи достовірно не підтверджені ціни.

Метод "віднімання вартості" застосовується:

* за умови, що ввезені товари будуть продаватися на території України без зміни свого первісного стану

якщо ввезені товари раніше не продавалися на внутрішньому ринку

коли потрібно врахувати витрати, пов'язані з виробництвом ввезеного товару

9.2. Митні режими.

Всі товари і транспортні засоби переміщуються через митний кордон України в суворій відповідності з заявленим митним режимом.

Митний режим - це сукупність положень, що визначають статус товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, для митних цілей.

Чинним Митним кодексом передбачено такі види митних режимів:

1) основні митні режими:

- Випуск для внутрішнього споживання;

- Експорт;

- Міжнародний митний транзит;

2) економічні митні режими:

- Переробка на митній території;

- Переробка для внутрішнього споживання,

- Переробка поза митною територією;

- Тимчасове ввезення;

- Вільний склад;

- Вільна митна зона (вільний склад);

3) завершальні митні режими:

- Реімпорт;

- Реекспорт;

- Знищення;

- Відмова на користь держави;

4) спеціальні митні режими:

- Тимчасове вивезення;

- Безмитна торгівля;

- Переміщення припасів;

- Інші спеціальні митні режими.

Розглянемо особливості деяких з них.

Митний режим випуску товарів для внутрішнього споживання.

Випуск товарів для внутрішнього споживання - це митний режим, при якому ввезені на митну територію України товари залишаються на цій території без зобов'язання про їх вивезенні з цієї території.

Даний митний режим є одним з найбільш часто застосовуваних і не містить в собі будь-яких особливостей і складнощів у застосуванні. Він характерний для імпортних зовнішньоторговельних контрактів, т. Е. Для поставок товарів з-за кордону з метою їх подальшої реалізації на внутрішньому ринку.

Обов'язковими умовами випуску товарів для внутрішнього споживання є:

- Сплата щодо товарів митних зборів, податків і внесення інших митних платежів;

- Дотримання заходів економічної політики та інших обмежень.

Митний режим реімпорту товарів.

Реімпорт (тобто зворотнє ввезення з-за кордону вітчизняних товарів, що не зазнали там переробки) - це митний режим, при якому українські товари, вивезені з митної території України відповідно до митного режиму експорту, ввозяться назад у встановлені терміни без стягнення митних зборів, податку на додану вартість, акцизів, а також без застосування до таких товарів заходів економічної політики (квотування, ліцензування тощо).

Умови попадання товарів у митний режим – товари, що попадають під режим реімпорту повинні:

- Бути товарами, які вивозилися з території України за її межі відповідно до митного режиму експорту;

- Бути до моменту їх вивезення українськими товарами, тобто товарами українського походження, випущеними у вільний обіг на території України з повною сплатою всіх митних платежів;

- Бути ввезені на митну територію України протягом десяти років з моменту вивезення;

- Знаходитися в тому ж стані, в якому вони були в момент вивезення, крім змін внаслідок природного зносу або зменшення при нормальних умовах транспортування і зберігання.

При цьому у разі реімпорту товарів протягом трьох років з моменту вивезення митний орган України повертає сплачені суми вивізних митних зборів, податків.

Митний режим експорту товарів.

Експорт товарів - це митний режим, при якому товари вивозяться за межі митної території України без зобов'язання про їх повернення назад.

Митним кодексом України встановлено такі обов'язкові вимоги (умови) для експорту товарів:

- сплата вивізних митних зборів та інших митних платежів,

- дотримання заходів економічної політики,

- вивезення товарів у незмінному їх стані з моменту прийняття митної декларації, за винятком випадків зміни стану товарів внаслідок їх природного зносу або зменшення при нормальних умовах транспортування і зберігання.

Українські товари, вивезені з митної території України в митному режимі експорту, можуть бути повернуті назад в Україну в режимі реімпорту.

Митний режим реекспорту товарів.

Реекспорт (тобто вивезення товарів, раніше ввезених з-за кордону, що не зазнали переробки в даній країні, а також товарів, проданих на аукціонах і міжнародних товарних біржах) - це митний режим, при якому іноземні товари вивозяться з митної території України без стягування або з поверненням ввізних митних зборів і податків і без застосування заходів економічної політики.

Приміщення товарів під митний режим реекспорту передбачає дотримання наступних умов:

- Заявляються до реекспорту товари повинні мати статус іноземних;

- Необхідна наявність відповідного дозволу ГТК України на реекспорт.

Саме приміщення під режим реекспорту ввозяться в Україну товарів і декларованих при митному оформленні в якості призначених для цілей реекспорту може бути дозволено при дотриманні наступних вимог:

- Надання митному органу контрактів, які свідчать, що товари ввозяться безпосередньо і виключно для їх реекспорту, тобто фактично надання двох контрактів - одного на ввезення, іншого на вивезення;

- Прийняття декларантом зобов'язання про зворотне вивезення товарів, що засвідчується розпискою посадової особи ГТК України, оформленої при ввезенні товарів;

- Представлення в митний орган підприємствами, що здійснюють ввезення товарів для цілей їх подальшого реекспорту, гарантійного листа із зобов'язанням вивезти товари у встановлені терміни (до 6 місяців), а при залишенні товарів на митній території - зобов'язання сплатити всі належні митні платежі.

Митний режим тимчасового ввезення (вивезення) товарів.

Тимчасове ввезення (вивезення) товарів - це митний режим, при якому користування товарами на митній території України або за її межами допускається з повним або частковим звільненням від митних зборів, податків і без застосування заходів економічної політики.

Умови розміщення товарів під даний митний режим:

- Митний режим передбачає, що такі товари підлягають обов'язковому поверненню в незмінному стані, крім змін внаслідок природного зносу або зменшення при нормальних умовах транспортування і зберігання;

- Митний кодекс України передбачає дозвільний порядок використання режиму - дозвіл надається митним органом, що здійснює митне оформлення, за умови можливості забезпечення надійної ідентифікації ввозяться (вивозяться) товарів;

- Терміни тимчасового ввезення (вивезення) товарів встановлюються митним органом виходячи з мети та обставин ввезення (вивезення), але не більше ніж на два роки.

Митним законодавством передбачено два типи режиму тимчасового ввезення (вивезення) з повним і частковим звільненням від сплати митних зборів та інших податків. В основі поділу на повне або часткове звільнення від мита та податків лежить критерій добування прибутку.

Нормами митного законодавства регламентовано перелік товарів, тимчасове ввезення або вивезення яких заборонено. До таких належать:

1) необхідні матеріали, тобто товари відносно невисокій вартості і терміну служби, за винятком їх тимчасового ввезення (вивезення) в якості виставкових експонатів і зразків;

2) харчові продукти та напої, включаючи алкогольні та тютюнові вироби, також за винятком тимчасового ввезення (вивезення) в рекламних або демонстраційних цілях в одиничних екземплярах;

3) квотної товари, призначені для вивезення;

4) промислові відходи.

Вільна митна зона, вільний склад.

Вільна митна зона і вільний склад - це митні режими, при яких іноземні товари розміщуються і використовуються у відповідних територіальних межах або приміщеннях (місцях) без стягування мита і податків, а також без застосування до зазначених товарів заходів економічної політики, а російські товари розміщуються і використовуються на умовах, застосовуваних до вивозу відповідно до митного режиму експорту, в порядку, що визначається митним законодавством.

Під вільною зоною в міжнародній митній практиці розуміють частину території однієї держави, на якій завезені товари розглядаються як товари, що знаходяться за межами митної території стосовно права імпорту і відповідним податкам, і не піддаються звичайному митному контролю.

У вільних митних зонах і на вільних митних складах товари можуть перебувати без обмеження термінів. У вільній митній зоні допускається будь-яка виробнича і комерційна діяльність, виключаючи роздрібну торгівлю і діяльність, заборонену чинним законодавством.

Митний режим митного складу.

Митний склад - це митний режим, при якому ввезені товари зберігаються під митним контролем без справляння митних зборів і податків і без застосування до товарів заходів економічної політики на період зберігання, а товари, призначені для вивозу відповідно до митного режиму експорту, зберігаються під митним контролем з наданням пільг, передбачених Митним кодексом України (звільненням від митних зборів, поверненням раніше сплачених сум та ін.).

Слід розрізняти поняття митного складу та режиму митного складу (митного складування). Митний склад являє собою місце, в якому в установленому порядку допускається складування товарів, що підпадають під дію певного митного режиму. Чаші всього цим режимом є митне складування. Проте в деяких випадках на такому складі можуть зберігатися і товари, поміщені під інші митні режими.

Під режим митного складу можуть поміщатися будь-які товари, за винятком товарів, заборонених до ввезення в Україну або вивезення з неї, а також інших товарів, перелік яких може визначатися ГТК України.

Значення митного складу для підприємництва і зовнішньої торгівлі та економічні вигоди від митного складування визначаються насамперед тим, що товар, поміщений під цей режим, з одного боку, повністю потрапляє під дію загального митного і податкового регулювання, а з іншого боку, за допомогою спеціальних митних процедур надається можливість сплачувати митні мита або піддаватися нетарифних заходів регулювання (квотування, ліцензування, спеціальні дозволи) тільки за фактом конкретної угоди.

Магазин безмитної торгівлі.

Магазин безмитної торгівлі - це митний режим, при якому товари реалізуються під митним контролем на митній території України (в аеропортах, портах, відкритих для міжнародного сполучення, та інших місцях, визначених митними органами України) без справляння митних зборів, податків і без застосування до товарів заходів економічної політики.

Використання даного митного режиму дає можливість продавати іноземну товар під митним контролем на митній території країни без стягнення митних податків і застосування до товарів заходів економічної політики.

Умови розміщення товарів під даний митний режим:

1) як об'єкта даного митного режиму можуть виступати як товари іноземного виробництва, так і вітчизняні товари, причому як ті, так і інші призначаються для продажу тільки фізичним особам та тільки виїжджають за межі митної території України (іншими слова, вивезення придбаних товарів - це обов'язкова умова даного митного режиму),

2) в магазинах безмитної торгівлі можуть реалізовуватися будь-які товари, за винятком заборонених до ввезення в Україну, вивезення з неї, заборонених до реалізації на її території, а також інших товарів, перелік яких може визначатися ГТК України,

3) продаж товарів повинна здійснюватися або за готівковий розрахунок, або по кредитних картах (оптовий продаж, продаж за зразками, попередніми замовленнями, з доставкою додому, а також в розстрочку не допускається).

Митний режим переробки товарів на митній території.

Переробка товарів на митній території - це митний режим, при якому іноземні товари використовуються у встановленому порядку для переробки на митній території України без застосування заходів економічної політики і з поверненням сум ввізних митних зборів і податків за умови вивозу відповідно до митного режиму експорту продуктів переробки за межі митної території України.

Митний режим переробки товарів на митній території відноситься до типу активної переробки, що передбачає тимчасовий допуск іноземних товарів на національну митну територію з метою їх переробки.

Операції з переробки включають:

- виготовлення товару, включаючи монтаж, збірку і припасування під інші товари;

- власне переробку і обробку товарів (відмітна ознака даної операції - втрата індивідуального характеру товарів, які використовуються для переробки, і його збереження в товарній продукції);

- ремонт товарів, включаючи їх відновлення і приведення в порядок (відмітна ознака цієї операції - відновлення або заміна пошкоджених або зношених товарів для переробки, а також усунення дефектів у разі рекламації);

- використання деяких товарів, що сприяють виробництву продуктів переробки або полегшують його, причому ці товари можуть бути повністю спожиті в процесі виробництва.

Митний режим переробки товарів під митним контролем.

Переробка товарів під митним контролем - це митний режим, при якому іноземні товари використовуються у встановленому порядку на митній території України без справляння митних зборів і податків, а також без застосування до товарів заходів економічної політики для переробки під митним контролем з наступним випуском для вільного обігу або приміщенням продуктів переробки під інший митний режим.

На відміну від режиму переробки на митній території в даному випадку:

- з цих товарів не стягуються мита і податки,

- їх переробка здійснюється під митним контролем з наступним випуском для вільного обігу або приміщення продуктів переробки під інший митний режим.

Існують і деякі інші особливості:

- заявити митний режим переробки під митним контролем може лише підприємство, яка безпосередньо здійснює операції з переробки, т е і утримувач ліцензії на режим і переробник повинні бути в одній особі,

- ввозяться для переробки товари не повинні ставитися до підакцизних,

- термін переробки не повинен перевищувати шести місяців,

- рівень митного оподаткування ввезених для переробки товарів не повинен перевищувати 100% їх вартості.

Митний режим переробки товарів поза митної території.

Переробка товарів поза митної території - це митний режим, при якому українські товари вивозяться без застосування до них заходів економічної політики і використовуються поза митною територією України з метою їх переробки і наступного випуску продуктів переробки у вільний обіг на українській митній території з повним або частковим звільненням від митних зборів і податків, а також без застосування до товарів заходів економічної політики.

Митний кодекс України передбачає проведення в рамках даного митного режиму тих же операцій, що і при використанні режиму переробки товарів на митній території, а саме:

- виготовлення товару, включаючи монтаж, збірку і припасування під інші товари;

- власне переробку і обробку товарів;

- ремонт товарів, включаючи їх відновлення і приведення в порядок;

- використання деяких товарів, що сприяють виробництву продуктів переробки або полегшують його, навіть якщо ці товари повністю або частково споживаються в процесі переробки.

Митний режим вивезення товарів для представництв України за кордоном.

Вивіз товарів для представництв України за кордоном - це митний режим, при якому товари вивозяться з митної території України без справляння митних зборів, а також без застосування до таких товарів заходів економічної політики.

Під даний митний режим можуть поміщатися товари, призначені для нормального функціонування дипломатичних представництв, торгових представництв та консульських установ України, а також представництв України при міжнародних міжурядових організаціях.

При приміщенні товарів під даний митний режим повернення раніше сплачених сум митних зборів і податків, що відносяться до таких товарів, не проводиться.

Митний режим переміщення припасів.

Переміщення припасів - це митний режим, при якому товари, призначені для споживання та (або) використання на морських, річкових суднах та суднах змішаного «ріка-море» плавання, повітряних суднах і в поїздах, використовуваних для платного міжнародного перевезення пасажирів або для платного чи безкоштовної міжнародної промислової або комерційної перевезення товарів (далі іменуються відповідно - морські, повітряні судна і поїзди), а також товари, призначені для реалізації пасажирам і членам екіпажу морських і повітряних суден, переміщуються через митний кордон без стягування мита і податків та без застосування заходів економічної політики.

Під терміном «припаси» при це слід розуміти:

1) товари, що знаходяться на морських, повітряних суднах і в поїздах при їх прибутті на митну територію України або переміщуються (завантажувані) на морські, повітряні судна і в потягу під час їх перебування на митній території України;

2) товари, необхідні для забезпечення нормальної експлуатації та технічного обслуговування морських, повітряних суден і потягів під час перебування в дорозі або в пунктах проміжної зупинки або стоянки, в тому числі паливо і паливно-мастильні матеріали, за винятком запасних частин та обладнання;

3) товари, призначені для споживання пасажирами та членами екіпажу (працівниками поїзної бригади) на морських, повітряних суднах і в поїздах незалежно від того, продаються вони чи ні;

4) товари, призначені для реалізації пасажирам і членам екіпажу морських і повітряних суден, убуваючих за межі митної території України, без мети їх споживання на цих судах.

Підпадають під цю категорію товари можуть переміщатися (передаватися) відповідно на інші морські, повітряні судна і в поїзда, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів і товарів, без обкладання митом та податками, якщо дотримується митний режим переміщення припасів.

Митне оформлення припасів, що переміщуються на морських або повітряних судах через митний кордон України відповідно до митного режиму переміщення припасів, виробляється у митному органі, в регіоні діяльності якого розташований порт (аеропорт), відкритий в установленому порядку для міжнародного сполучення, а припасів, що переміщуються в поїздах, - в митному органі, розташованому в місці формування (прибуття) поїздів.

Митний контроль щодо переміщуваних припасів проводиться відповідно до митного законодавства України при митному оформленні прибуття (вибуття) транспортного засобу на митну територію (з митної території) України.

Митний режим знищення товарів.

Знищення товарів - це митний режим, при якому іноземні товари знищуються під митним контролем, включаючи приведення їх у стан, непридатний для використання, без справляння митних зборів і податків, а також без застосування до товарів заходів економічної політики.

Знищення товарів допускається тільки з дозволу митного органу. Митний орган не має права дати дозвіл на приміщенні товарів і транспортних засобів у митний режим знищення, якщо знищення товарів і транспортних засобів може заподіяти шкоду навколишньому природному середовищу, тягне витрати для держави або коли митний орган не має можливості здійснення митного контролю за фактичним знищенням товарів і транспортних коштів.

Під режим знищення можуть бути поміщені тільки іноземні товари, причому як ввезені на митну територію України, так і вже раніше ввезені і знаходяться в режимах умовного випуску митний склад, магазин безмитної торгівлі, переробка на митній території та під митним контролем, транзит і тимчасове ввезення.

Відходи, що утворилися в результаті знищення товарів і транспортних засобів, повинні бути поміщені під відповідний митний режим як іноземний товар, який перебуває під митним контролем з сплатою митних платежів і застосуванням до них заходів економічної політики. Відходи, подальше використання яких неможливо і (або) вартість яких менше 20 доларів США, митними платежами не оподатковуються.

Митний режим відмови від товару на користь держави.

Відмова від товару на користь держави - ​​це митний режим, при якому особа відмовляється від товару без справляння митних зборів, податків, а також без застосування заходів економічної політики.

Використання режиму відмови на користь держави, так само як і режиму знищення, прямо пов'язане з неможливістю або неефективністю реалізації імпортного товару на українському ринку.

Приміщення товарів під митний режим відмови на користь держави провадиться в митному органі, в регіоні діяльності якого фактично знаходяться товари.

Для використання режиму необхідно попередньо отримати дозвіл начальника відповідного структурного підрозділу митного органу. У видачі такого дозволу може бути відмовлено, якщо:

1) відмова від товарів і транспортних засобів може спричинити для держави будь-які витрати,

2) товар неліквідний, тобто його вартість не повністю окупить всі витрати митного органу з його реалізації,

3) відсутні необхідні дозвільні документи інших органів державного контролю щодо товарів і транспортних засобів, що підлягають такому контролю.

Митний режим транзиту товарів.

Транзит товарів - це митний режим, при якому товари переміщуються під митним контролем між двома митними органами України, в тому числі через територію іноземної держави, без стягування мит, податків, а також без застосування до товарів заходів економічної політики.

Відповідальність за транзит товарів несе перевізник. Це означає, що при видачі без дозволу митного органу України товарів або не доставлянні їх у митний орган призначення або втрати він повинен сплатити митні платежі, які підлягали б сплаті при митних режимах випуску аналогічних товарів для вільного обігу або експорту відповідно.

Митні мита не сплачуються в таких випадках:

- При знищенні або безповоротної втрати товарів внаслідок аварії або дії непереборної сили;

- При виникненні нестачі в силу природного зносу або зменшення при нормальних умовах транспортування і зберігання;

- При вибутті товару з володіння внаслідок неправомірних, за законодавством України, дій органів або посадових осіб іноземної держави.

Слід зазначити, що в процесі транзиту товар може бути перевантажений на інший транспортний засіб, що не служитиме причиною зміни режиму.

Реімпорт – це:

*завершальний митний режим

економічний митний режим

спеціальний митний режим

9.3. Митні платежі.

До митних платежах слід відносити:

1. Мита. Мито - це обов'язковий внесок (платіж), що стягується митними органами при ввезенні товарів на митну територію країни або при їх вивезенні з цієї території і є невід'ємною умовою такого ввезення або вивезення. Сплата мита носить обов'язковий характер і забезпечується заходами державного примусу.

Основну частину митних зборів у всьому світі становлять імпортні мита, основне завдання яких - захист національних виробників від несприятливого впливу іноземної конкуренції, раціоналізація структури ввозяться в Україну іноземних товарів і поповнення дохідної частини державного бюджету.

Експортні мита служать, в основному, для обмеження вивозу за межі країни товарів і сировини, необхідних для її національної економіки, а вже потім - також для поповнення доходної частини бюджету.

Транзитні мита, які в даний час практично ніде, в тому числі і в Україні, не використовуються, стягуються з товарів, що провозяться через митну територію країни транзитом до інших країн, і служать, як правило, таким собі регулятором стримування транзитних вантажопотоків.

Спеціальні мита використовуються або як захисний захід від ввезення в Україну товарів у кількості та на умовах, здатних завдати непоправної шкоди російським виробникам подібних товарів, або в якості відповіді на дискримінаційні дії стосовно України з боку інших держав або їх спілок.

Антидемпінгові мита призначені для захисту внутрішнього ринку України від імпорту в неї товарів за демпінговими цінами, т. Е. Коли експорт таких товарів та їх реалізація в нашій країні здійснюються за нижчими цінами, ніж на внутрішньому ринку країни-виробника.

Компенсаційні мита застосовуються до ввезених на митну територію України товарам, при виробництві або вивезенні яких прямо або побічно використовувалися державні субсидії.

Щоб розрахувати суму мита, необхідно:

- Визначити митну вартість ввезених товарів;

- Класифікувати ввезений / товар, що вивозиться;

- Визначити ставку мита;

- Визначити країну походження товару, що ввозиться.

Мито не справляється у чотирьох випадках.

1. Якщо ввезені товари звільнені від митних зборів на підставі українських законів.

2. Якщо ввезені товари походять з найменш розвинутої країни. Щоб не платити мита за цим пунктом, потрібно представити сертифікат походження товару з найменш розвинутої країни.

3. Якщо ввезені товари поміщаються під певні митні режими. Митні збори не стягуються, якщо ввезені товари поміщаються під наступні митні режими:

- Реімпорт;

- Транзит;

- Митний склад;

- Магазин безмитної торгівлі;

- Переробка товарів під митним контролем (не сплачуються, якщо продукти переробки вивозяться; якщо вони поміщаються під режим випуску для вільного обігу, мита сплачуються);

- Тимчасове ввезення (застосовується повне умовне чи часткове звільнення);

- Вільна митна зона і вільний склад;

- Переробка товарів поза митної території (при ввезенні продуктів переробки не сплачуються; по деяких товарах - сплачуються частково);

- Реекспорт (якщо були сплачені при ввезенні - повертаються);

- Знищення;

- Відмова на користь держави.

4. Якщо товар вироблений в СНД і ввозиться з країн СНД.

Якщо ввозиться товар, що походить з країни, якої не надано режим найбільшого сприяння (або країна походження товару невідома), ставка мита, множиться на 2; якщо ввозиться товар, що походить з країни, що розвивається, ставка мита множиться на 0,75.

2. Митні збори, які стягуються:

- За митне оформлення товарів;

- За зберігання товарів на митному складі.

- За митне супроводження товарів.