Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Укріплення ґрунтів бітумними емульсіями і пастами

Читайте также:
  1. Бонітування ґрунтів
  2. Діагностичні ознаки бонітування ґрунтів
  3. Лекція № 4. Хімічні методи укріплення ґрунтів. Укріплення ґрунтів вапном.
  4. Поняття бонітування ґрунтів
  5. При зміцненні ґрунтів сипкими порошкоподібними речовинами (цементом, вапном) роботи виконують в наступному порядку.
  6. Приготування суміші і обробка ґрунтів в змішувальних установках в притрасових кар’єрах
  7. Приготування суміші і обробка ґрунтів лінійними однопрохідними ґрунтозмішувальними машинами
  8. Результати лабораторних досліджень і виробничий досвід по укріпленню ґрунтів вапном
  9. Розділ. 2. Хімічні методи укріплення ґрунтів.
  10. Розділ. 3. Хімічні методи укріплення ґрунтів.

Для отримання матеріалів, що характеризуються підвищеними структурно-механічними властивостями, доцільно застосовувати як основний в’яжучий матеріал бітумні емульсії і пасти.

Важливою перевагою застосування бітумних емульсій або паст для укріплення ґрунтів замість рідких бітумів є те, що в емульсіях використовується в'язкіший бітум, що знаходиться в емульгованому стані. Можливість об'єднання бітумного в’яжучого у вологому середовищі з вологою поверхнею часток оброблюваних ґрунтів також є великою перевагою застосування бітумних емульсій і паст.

Для укріплення ґрунтів можуть бути використані аніонактивні і катіонактивні бітумні емульсії. Аніонактивні емульсії характеризуються показником рН в межах 9-13, і тому їх називають лужними. Як емульгатори при приготуванні таких емульсій використовують лужні солі нафтенових або інших кислот, або сульфокислот.

Катіонактівні емульсії (кислі) готують на емульгаторах, що відносяться до катіонактивним речовин. Показник рН цих емульсій коливається в межах 2-6.

З метою підвищення адгезії бітуму і прискорення процесів формування структурно-механічних властивостей бітумоґрунтів вводять добавки вапна або цементу. Експериментальні дослідження свідчать не тільки про підвищення міцності комплексно укріплених ґрунтів, але і про значне прискорення в часі процесів структуроутворення. При цьому істотний впливає склад емульгатора, на якому була виготовлена бітумна емульсія.

Дослідженнями, проведеними у ФРН, показано, що для укріплення однорозмірних дрібнозернистих пісків або супісків ідеальним матеріалом є вапняково-бітумні пасти, які складаються з тонкого заповнювача, в’яжучого, води і у випадку необхідності поверхнево активних добавок, що підвищують зчеплення.

З фізичної точки зору таку пасту можна розглядати як суспензію, що складається з грудочок в’яжучого і тонкого заповнювача. Якщо правильно підібрати співвідношення вмісту бітуму до вмісту заповнювача і при цьому ввести катіонактивну добавку, поліпшуючу зчеплення, то будуть створені мікроагрегати, що складаються із заповнювача, покритого плівкою бітуму.

Використання цих паст має наступні переваги:

1) можна підібрати таке співвідношення вмісту в’яжучого до вмісту заповнювача, при якому створяться найбільш сприятливі умови для укріплення ґрунту;

2) застосовуючи пасту як холодне в’яжуче, можна використовувати звичайний в'язкий бітум, не витрачаючи додаткових засобів на емульгування, розрідження або розбавлення;

3) змішування в’яжучого з тонким заповнювачем проводиться в установці, змішувача, що значно полегшує можливість дотримання необхідного складу суміші і необхідної температури для обробки.

 

 

Як тонкий заповнювач при виготовленні вапняно-бітумних паст доцільно застосовувати фільтр-пресну пил, що представляє відходи цукрового виробництва, яка містить вільне вапно і поверхневоактивні речовини, що покращують зчеплення. Як заповнювач може застосовуватися вапняна мука із вмістом фракції дрібніше 0,09 мм в кількості більше 80%. Співвідношення вмісту бітуму до вмісту тонкого заповнювача звичайно приймається 1: 3 або 1: 4.

До останнього часу бітумні емульсії і пасти застосовувалися головним чином для укріплення супіщаних або дрібних піщаних ґрунтів. У цьому напрямі були отримані позитивні результати і укріплення таких ґрунтів.

За даними Гаркавенко, при зміцненні важких пилуватих суглинків бітумною емульсією і добавкою цементу можна досягти істотного збільшення міцності і водостійкості укріпленого ґрунту при правильному поєднанні добавок вказаних вище в’яжучих речовин.

Так, при добавці до вказаного ґрунту 5% бітуму, що вводиться в емульгованому стані, і 6% портландцементу зразки укріпленого ґрунту у водонасиченому стані після 5-кратного циклу водонасичення-висушування характеризуються міцністю при стиску 1,1 – 1,2 МПа. При цьому такий матеріал є достатньо еластичним, в'язким і характеризується підвищеною міцністю при згині.

 

Проведення досліджень в такому напрямі, безумовно, слід продовжувати в ширшому масштабі.

Грунт укріплений органічними в’яжучими за міцністю на 28 добу поділяють на 2 класи




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 93 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав