Читайте также:
|
Новим в розвитку політичної науки став вплив на неї соціології. Осмисленню ролі соціальних механізмів еволюції (розподілу праці, нерівності, власності, вірувань, колективних уявлень, мотивів і т.д.) в політичному житті сприяли роботи французьких соціологів Огюста Конта (1798—1857 рр.), Еміля Дюркгейма (1858—1917 рр.) і англійського вченого Герберта Спенсера (1820—1903 рр.).
Г.Спенсер зробив висновок про наростаюче ускладнення соціальних відносин у міру розподілу суспільної праці. Диференціація форм і видів діяльності людей примушує їх співробітничати для досягнення загальної мети, породжує необхідність демократичної організації влади і управління. У зв'язку з цим держава розумілася як «колективний розум», надкласова сила.
Інша версія еволюції суспільства була запропонована К.Марксом:
· люди не вільні у виборі форм суспільного розвитку. Їх вибір приречений ступенем розвитку продуктивних сил і характером виробничих відносин, а зміст останніх визначається формою власності;
· чинники матеріального виробництва складають основу людського суспільства, забезпечують його прогрес;
· зміни в розвитку продуктивних сил призводять до нового розподілу праці, новим формам власності, породжують певні форми обміну і споживання;
· політика і її інститути (право, держава) не мають самостійного характеру, а є похідними від економічної структури суспільства, хоча і впливають, у свою чергу, на економічний розвиток;
· політичні структури виражають інтереси класу-власника. На цій підставі висувалася ідея про злам буржуазної держави як органу політичного панування капіталістів власників.
Проте класове розуміння політики помітно обмежувало можливості більш поглибленого пізнання її природи, механізмів, мотивів політичної поведінки.
Дата добавления: 2015-01-29; просмотров: 71 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |