Главная страница | Контакты | Случайная страница Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Банкрутство

Інститут банкрутства в Україні запроваджено у зв'язку з рин­ковою орієнтацією вітчизняної економіки, основним принципом якої є принцип підприємництва - здійснення підприємницької діяльності самостійно, на власний ризик і під власну відповідальність підприємця. Інститут банкрутства забезпечує звільнення ринкової економіки від неефективних господарюючих суб'єктів, які функціонують на засадах самофінансування (з метою отримання прибутку) і несуть самостійну відповідальність за власними зобов'язаннями.

Ознаки банкрутства:

1) застосування банкрутства за загальним правилом у сфері підприємницької діяльності;

2) встановлюється господарським судом як юридичний факт що породжує певні наслідки;

3) зміст встановленого господарським судом факту банкрутства — неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності повною мірою розрахуватися по своїх боргах (неплатоспроможність) у зв'язку з перевищенням пасивів над його активами;

4) неплатоспроможність боржника має бути стійкою і не піддаватися усуненню, попри здійсненим судовим заходам щодо відновлення платоспроможності суб'єкта.

Банкрутство - це встановлений господарським судом факт неспроможності суб'єкта підприємницької діяльності ви­конати свої грошові зобов'язання не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури.

Провадження у справі про банкрутство порушується за наявності матеріально-правових і процесуально-правових умов.

Матеріально-правовими умовами порушення провадження у справі про банкрутство є стійка (понад три місяці) і значна (на суму не менше як триста мінімальних розмірів заробітної плати) неплатоспроможність.

Процесуально-правовими умовами порушення провадження у справі про банкрутство є подання боржником або кредитором (кредиторами) до господарського суду (за місцезнаходженням боржника) заяви про порушення справи про банкрутство з ком­плектом передбачених законом документів.

Участь у справі про банкрутство беруть:

1) сторони в справі про банкрутство - боржник (банкрут) і кредитори;

2) інші учасники провадження у справі про банкрутство: арбіт­ражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник пра­цівників боржнику.

Боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, які сукуп­но складають не менше як 300 мінімальних розмірів заробітної плати, протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати. Боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом, іменується банк­рутом або суб'єктом банкрутства.

Суб'єктами банкрутства не можуть бути:

1) відокремлені структурні підрозділи юридичної особи (філії, представництва, відділення тощо);

2) казенні підприємства;

3) комунальні підприємства, майно за якими закріплене на праві оперативного управління згідно з прийнятим на пленарному за­сіданні органу місцевого самоврядування відповідним рішенням;

4) в частині санації та ліквідації - державні підприємства, майно яких не підлягає приватизації.

Кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановлено­му порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зо­бов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості по заробітній платі працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правиль­ністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів). Проте не можуть бути стороною у справі про банкрутство:

1) кредитори, вимоги яких повністю забезпечені заставою;

2) кредитори, вимоги яких задоволені, вимоги, щодо яких досяг­нуто згоди про їх припинення, у тому числі заміну або припинення зобов'язання, відповідно до закону вважаються погашеними.

Крім сторін, учасниками провадження у справі про банкрутство є:

1) арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий сана­цією, ліквідатор) - фізична особа, яка має ліцензію, видану в уста­новленому законодавством порядку, та діє на підставі ухвали гос­подарського суду;

2) власник майна;

3) Фонд державного майна України і державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування;

4) представник працівників боржника.

Провадження у справі про банкрутство складається з таких стадій:

1) порушення провадження у справі про банкрутство відбува­ється протягом п'яти днів з дня надходження відповідної заяви і комплекту передбачених законом документів, про що суддя госпо­дарського суду виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, яка направляється заінтересованим особам (сторонам, державному органу з питань банкрутства);

2) підготовче засідання арбітражного суду у справі про банкрутство провадиться за участю сторін і має на меті визначення обґрунтованості вимог кредиторів і заперечень боржника;

3) виявлення кредиторів та осіб, що мають намір взяти участь у санації боржника;

4) попереднє засідання проводиться у строк, визначений ухва­лою підготовчого засідання, на ньому розглядається реєстр вимог кредиторів, складений розпорядником майна, і вимоги, не включе­ні до цього реєстру, за результатами засідання виноситься ухвала;

5) визнання боржника банкрутом;

6) проведення ліквідаційної процедури.