Студопедия
Главная страница | Контакты | Случайная страница

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Судові процедури, що застосовуються до боржника в процесі продовження справи про банкрутство

Читайте также:
  1. Amp; Кейс 3.3. Продовження автомобільних війн: США – Японія
  2. III. Розвиток пізнавальних процесів
  3. X исправительной колонии особого режима
  4. Активізація державотворчих процесів на західноукраїнських землях та утворення ЗУНР. Об’єднання УНР та ЗУНР.
  5. Апарати для проведення гідромеханічних та механічних процесів.
  6. Апарати для проведення теплових процесів.
  7. Арешт майна боржника.
  8. Банкрутство
  9. БЕЗПЕКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ОБЛАДНАННЯ
  10. БЕЗПЕЧНІСТЬ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

До боржника в процесі провадження у справі про банкрутство застосовуються такі судові процедури:

1) розпорядження майном боржника;

2) мирова угода;

3) санація (відновлення платоспроможності боржника);

4) ліквідаційна процедура.

Заходи запобігання банкрутства суб'єктів господарювання з боку засновників та учасників суб'єктів господарювання, власників майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень:

1) подання боржникові фінансової допомоги в розмірі, достатньому для погашення його зобов'язань перед кредиторами;

2) взяття на себе зобов'язань перед особами, що надали фінансову допомогу боржникові;

3) досудова санація державних підприємств, що провадиться за рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування.

Першою судовою процедурою, що застосовується до боржника після порушення провадження у справі про банкрутство, є розпо­рядження його майном.

Розпорядження майном боржника — обов'язкова судова про­цедура у будь-якій справі про банкрутство. Вона є системою захо­дів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника, що застосовується з метою забезпечення збе­реження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища. Здійснення її покладається на розпорядника майном боржника - призначеної суддею після порушення провадження у справі про банкрутство фізичної особи (це може бути і суб'єкт підприємницької діяльнос­ті), яка отримала в установленому порядку ліцензію арбітражного керуючого і не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів.

До функцій розпорядника майном боржника належать:

1) вжиття заходів щодо захисту майна боржника;

2) аналіз фінансового становища боржника та розробка реко­мендацій, спрямованих на його фінансове оздоровлення;

3) розгляд разом з посадовими особами боржника заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли у зв’язку з порушенням справи про банкрутство та повідомлення заявників про результати розгляду;

4) ведення реєстру визнаних боржником вимог кредиторів за вказаними вище заявами;

5) скликання зборів кредиторів та участь в них з правом дорад­чого, голосу.

Санація боржника - це система заходів, що здійснюється під час провадження у справі про банкрутство, спрямована на оздо­ровлення фінансово-господарського становища боржника та за­доволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів. Вона може включати: кредитування, реорганізацію, в тому числі зміну організаційно-правової форми боржника, зміну форми власності, системи управління боржника та інші.

Процедура санації вводиться ухвалою господарського суду за клопотанням комітету кредиторів у строк, що не перевищує строку дії процедури розпорядження майном, терміном до 12 місяців, який може бути продовжений ще до шести місяців або скорочений за клопотанням комітету кредиторів, керуючого санацією або інвес­торів (осіб, що беруть участь у санації, приймаючи зобов'язання про погашення (повністю чи частково) боргу, боржника на певних умовах, в тому числі - набуття права власності на його майно.

З дня винесення ухвали про санацію припиняються повноваження органів управління боржника і управління боржником переходить до керуючого санацією, який має низку прав.

Основне призначення керуючого санацією - це розробка і за­безпечення виконання схваленого комітетом кредиторів та затвер­дженого господарським судом плану санації, який має передбача­ти строк відновлення платоспроможності боржника та містити за­ходи щодо такого відновлення аж до продажу майна боржника як цілісного майнового комплексу, умови участі інвесторів, за їх наявності, у задоволенні вимог кредиторів, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та інше. Як­що протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію в господарський суд не буде подано схваленого комітетом креди­торів плану санації, господарський суд може прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної про­цедури.

Мирова угода (як судова процедура у справі про банкрутство) – це домовленість між боржником і кредиторами щодо відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, що оформляється як письмова угода сторін, на­бирає чинності у разі затвердження її господарським судом, про що виноситься відповідна ухвала, може бути.укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені кредиторів комітетом кредиторів більшістю голосів за умови наявності письмової згоди на це всіх кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою від імені боржника — керівником боржника або арбіт­ражним керуючим, які виконують повноваження органів управ­ління боржника.

Дуже важливим для процедури мирової угоди є згода податкової служби та інших державних органів, які здійснюють контроль за справлянням податків і зборів, зобов'язаних при укладенні мирової угоди погодитись на:

1) списання податкового боргу (всієї заборгованості по сплаті податків і зборів), який виник у строк, що передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про порушення справи про банкрутство;

2) прощення (списання) частини заборгованості, що виникла протягом трьох останніх років перед поданням заяви про пору­шення справи про банкрутство або на розстрочку (відстрочку) цієї заборгованості.

Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження госпо­дарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг. З дня затвердження мирової угоди боржник при­знає до погашення вимог кредиторів відповідно до умов мирової угоди. Винесення господарським судом ухвали про затвердження мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство і відповідно - припинення повноважень арбітраж­ного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, лікві­датора).

Мирова угода може бути розірвана за рішенням господарсько­го суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш, як третини вимог кредиторів.

Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство- це така судова процедура, основним призначенням якої є ліквідація ви­знаної судом заборгованості банкрута шляхом продажу майна банкрута та проведення розрахунків по його боргах. Тривалість ліквідаційної процедури - дванадцять місяців, яка може бути про­довжена арбітражним судом ще на шість місяців.

Ліквідатор - фізична особа, яка організовує здійснення лікві­даційної процедури та забезпечує задоволення визнаних судом вимог кредиторів. Порядок його призначення та вимоги до канди­дата ті ж самі, що.передбачені щодо керуючого санацією.

Ліквідаційна комісія призначається господарським су­дом за клопотанням ліквідатора, погодженим з комітетом кредиторів.

Ліквідатор виконує такі повноваження:

1) здійснює функції органів управління (керівника) банкрута;

2) приймає до свого відання майно банкрута, управляє та роз­поряджається ним;

3) здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута;

4) вживає заходів щодо виявлення та повернення майна банк­рута, що знаходиться у третіх осіб (включаючи дебіторську забор­гованість);

5) очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу (усі види майнових активів банкрута);

6) звільняє працівників банкрута згідно з трудовим законодавством;

7) заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявле­них до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими;

8) подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство;

9) вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повер­нення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

10) реалізує майно банкрута в установленому порядку.

Наявні та отримані від продажу майна та інші кошти банкрута спрямовуються на задоволення вимог кредиторів відповідно до черговості.

В першу чергу задовольняються:

1) вимоги, забезпечені заставою;

2) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкру­та, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого для цієї мети;

3) витрати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що пов'язані з набуттям ним прав кредитора щодо банку - у розмірі всієї суми відшкодування за вкладами фізичних осіб;

4) витрати, пов'язані з провадженням справи про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії.

У другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із:

1) зобов'язань банкрута перед своїми працівниками (за винятком повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підприємства);

2) зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів встановленому законом порядку;

3) вимоги громадян-довірителів (вкладників) довірчих това­риств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучають майно (кошти) довірителів (вкладників).

У третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати подат­ків та інших обов'язкових платежів, а також вимоги центрально­го органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.

У четверту чергу задовольняються всі включені до реєстру вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги креди­торів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження май­ном боржника чи в процедурі санації боржника.

У п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного фонду підпри­ємства.

У шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор складає звіт та ліквідаційний баланс, які з врахуванням думки чле­нів комітету кредиторів затверджуються господарським судом.




Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 105 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав




lektsii.net - Лекции.Нет - 2014-2025 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав