Читайте также:
|
|
96.Грабіж. Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак.Кваліфікуючі ознаки. Відмінність грабежу насильницького від розбою. Родовим та безпосереднім об'єктом злочину є врегульовані законом суспільні відносини власності. Якщо при грабежі застосовується насильство, то додатковими необхідними безпосередніми об'єктами злочину виступають здоров'я, психічна або фізична недоторканність людини. Предметом злочину є чуже майно. Об'єктивна сторона грабежу передбачає відкрите викрадення чужого майна. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони грабежу є: 1) дія; 2) наслідок, що полягає в заволодінні винним чужим майном; 3) причиновий зв'язок між дією та наслідком, а також 4) спосіб вчинення злочину, який характеризується відкритістю.Грабіж є злочином з матеріальним складом. Він вважається закінченим з моменту протиправного вилучення майна і отримання винним реальної можливості розпорядитися чи користуватися таким майном (сховати, передати іншим особам, вжити за призначенням тощо). Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) у великих розмірах; 4) в особливо великих розмірах; 5) організованою групою; 6) з проник-ненням у житло, інше приміщення чи сховище; 7) поєднаний з насильством або з погрозою застосування такого насильства. Повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 ККУ. Значна шкода визнається із врахуванням матеріального становища потерпілого та якщо йому спричинені збитки на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. в особливо великих розмірах визнається злочин, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину. грабіж, вчинена за попередньою змовою групою осіб, передбачає вчинення її спільно кількома особами (двома й більше), які заздалегідь, тобто до початку вчинення крадіжки, домовилися про спільне її вчинення Під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище розуміється незаконне вторгнення до них будь?яким способом — із застосуванням засобів подолання перешкод або без їх використання. Під таким насильством розуміється як фізичне насильство — обмеження волі потерпілого або інших осіб (зв’язування,замкнення в певному приміщенні), завдання ударів, побоїв, заподіяння легкого тілесного ушкодження, що не спричинило короткочасного розладу здоров’я або незначної втрати працездатності, так і психічне насильство — погроза застосувати вказане.фізичне насильство. Відмінність грабежу від розбою полягає передусім в моменті закінчення злочину, способі вчинення злочину та в характері й ступені насильства. Зокрема, якщо склад грабежу є матеріальним, то розбою - усіченим. Спосіб вчинення грабежу носить відкритий характер, а спосіб вчинення розбою полягає в нападі (як відкитому, так і прихованому, тобто вчиненого, наприклад, із засідки). Насильство (як фізичне, так і психічне), яке може бути застосоване під час грабежу, не повинно бути небезпечним для життя і здоров'я потерпілого. Навпаки при розбої застосовується насильство, яке є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого. При цьому оцінка небезпечності насильства, яке виявляється в погрозі, а звідси й розмежування грабежу і розбою, повинна проводитися не стільки на суб'єктивному сприйнятті небезпечності потерпілим, скільки на об'єктивних критеріях і з урахуванням дійсності, реальності й характеру можливого насильства.Грабіж поєднаний з насильством не є небезпечним для життя чи здоровя особи яка зазнала нападу, а розбою – є.
97.Розбій. Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак.Кваліфікуючі ознаки.Відмінність розбою від вимагання. Родовим та безпосереднім об'єктом злочину є врегульовані законом суспільні відносини власності. Додатковими необхідними безпосередніми об'єктами злочину виступають життя, здоров'я, психічна або фізична недоторканність людини. Предмет злочину - чуже майно. Об'єктивна сторона розбою полягає в нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства. Розбій належить до усічених складів злочинів, тому вважається закінченим із моменту нападу, тобто з моменту застосування насильства, незалежно від того, чи вдалося винному завлодіти майном, чи ні. Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом, корисливим мотивом і спеціальною метою заволодіння чужим майном. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) особою, яка раніше вчинила розбій або бандитизм.1) поєднаний з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище; 2) спрямований на заволодіння майном у великих розмірах; 3) спрямований на заволодіння майном в особливо великих розмірах; 4) вчинений організованою групою; 5) поєднаний із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень.Розбій вважається повторним лише тоді, коли йому передував розбій або бандитизм. Вчинення раніше крадіжки, грабежу чи інших корисливих злочинів, пов’язаних із обертанням чужого майна, повторності розбою не утворюють. Відмінність розбою від вимагання. При відмежуванні розбою від вимагання слід виходити з того, що при розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати фізичне насильство негайно. Дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування при вчиненні вимагання майна, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимога передати майно, поєднана з погрозою застосувати насильство до потерпілого або до потерпілого або до близьких йому родичів у майбутньому, якщо майно не буде передане, кваліфікуються за ст. 189 КК.
98.Вимагання. Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак.Кваліфікуючі ознаки. Відмінність вимагання від розбою та від насильницького грабежу. Родовим та безпосереднім об'єктом злочину є врегульовані законом суспільні відносини власності. Додатковими необхідними безпосередніми об'єктами злочину виступають здоров'я, психічна або фізична недоторканність людини, її особиста свобода. Предметом злочину є чуже майно, а предметом відносин власності може бути право на майно (документ, що дозволяє отримати у свою власність майно, наприклад, заповіт на квартиру, договір дарування машини, боргова розписка тощо) й будь-які дії майнового характеру. Об'єктивна сторона вимагання виражається у вимозі передачі чужого майна чи права на майно або вчинення будь-яких дій майнового характеру з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб, пошкодження чи знищення їхнього майна або майна, що перебуває в їхньому віданні чи під охороною, або розголошення відомостей, які потерпілий чи його близькі родичі бажають зберегти в таємниці. Злочин є закінченим з моменту пред'явлення вимоги, поєднаної з вказаними погрозами незалежно від досягнення винною особою поставленої мети (формальний склад). Суб'єкт злочину - фізична осудна особа, яка досягла 14-річного віку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. При цьому винний має на меті незаконно одержати чуже майно, право на нього чи домогтися вчинення потерпілим дій майнового характеру. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення вимагання: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб;3) службовою особою з використанням свого службового становища;4) з погрозою вбивства чи заподіяння тяжких тілесних ушкоджень; 5) з пошкодженням чи знищенням майна; 6) що завдало значної шкоди потерпілому. Особливо кваліфікуючі ознаки злочину мають місце тоді, коли вимагання: 1) поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи; 2) завдало майнової шкоди у великих розмірах; 3) завдало майнової шкоди в особливо великих розмірах; 4) вчинене організованою групою; 5) поєднане із заподіянням тяжкого тілесного ушкодження Вимагання, поєднане з пошкодженням чи знищенням майна, має місце тоді, коли у зв'язку з пред'явленою вимогою робиться непридатним майно, у збереженні якого зацікавлений потерпілий. Вимагання слід відрізняти від насильницького грабежу і розбою. При відмежуванні вимагання від грабежу чи розбою треба виходити з того, що при грабежі і розбої насильство або погроза його застосування спрямовані на заволодіння майном у момент їх застосування. При цьому погроза являє собою такі дії чи висловлювання, які виражають намір застосувати фізичне насильство негайно. Дії, що полягають у насильстві або в погрозі його застосування, спрямовані на одержання майна в майбутньому, а також вимогу передати майно, поєднану з погрозою застосувати насильство до потерпілого або до близьких йому осіб у майбутньому, слід кваліфікувати як вимагання.Якщо погроза насильством або саме насильство були застосовані з метою заволодіння майном потерпілого в момент нападу, але у зв'язку з відсутністю у нього майна вимога про передачу останнього винною особою була перенесена на майбутнє, дії такої особи треба кваліфікувати залежно від характеру погроз чи насильства як розбій або як замах на грабіж за відповідною частиною ст. 189 (якщо наступні дії являли собою вимагання).
99.Шахрайство. Відмінність шахрайства від крадіжки .Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки. Родовим і безпосереднім об'єктом злочину є врегульовані законом суспільні відносини власності. Предмет злочину - чуже майно. Предметом відносин власності може бути право на майно (документ, що дозволяє отримати у свою власність майно, наприклад, заповіт на квартиру, договір дарування машини, боргова розписка тощо). Об'єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. В результаті шахрайських дій потерпілий (власник, володілець, особа, у віданні або під охороною якої перебуває майно) добровільно передає майно або право на майно винній особі. Способами вчинення шахрайства є: 1) обман; 2) зловживання довірою. Обман - це повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин (зрозуміло, що повідомлення потерпілому про такі відомості чи обставини було обов'язковим, що вводить потерпілого в оману). Зловживання довірою - це недобросовісне використання винною особою довіри потерпілого з метою викликати в останнього впевненість у вигідності чи обов'язковості передачі їй майна або права на нього.Злочин є закінченим з моменту фактичного одержання винним чужого майна чи права на нього (матеріальний склад). Суб'єкт злочину - загальний, тобто фізична осудна особа, яка досягла 16-річного віку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення шахрайства: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) що завдало значної шкоди потерпілому. Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення шахрайства: 1) у великих розмірах; 2) шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки; 3) в особливо великих розмірах; 4) організованою групою От кражи мошенничество отличается и по объективной стороне (характеру действия), и по содержанию умысла. При мошенничестве в отличие от кражи виновный не изымает имущество из чужого владения, а добивается того, что потерпевший сам передает имущество или право на имущество виновному, будучи введен в заблуждение. Поэтому обман при мошенничестве является средством получения имущества. При краже обман может являться средством получить доступ к имуществу для последующего тайного его похищения. При краже потерпевший не сознает, что похищается его имущество, и не дает согласия на его изъятие. При мошенничестве потерпевший, будучи введен в заблуждение, сам передает имущество преступнику или же соглашается на его изъятие. Поэтому внешне переход имущества от потерпевшего к виновному при мошенничестве происходит как бы законно, по воле потерпевшего.
100.Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки. Об'єкт злочину — право власності, а також нормальна службова діяльність в окремих ланках службового апарату незалежно від форм власності. Предмет злочину — будь-яке майно або цінності, що були у віданні винного, стосовно якого ця особа мала певні повноваження.Об'єктивна сторона злочину може виявлятися у формі: а) привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні; б) розтрата такого майна зазначеною особою; в) привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Привласнення — незаконне безоплатне утримання майна, що було ввірене особі або перебувало в її віданні на законній підставі. Утримання майна — невиконання вимог повернути майно у строк, що був встановлений, і володіння ним як власним. Розтрата — незаконне безвідплатне відчуження, використання або розтрачання майна, що було ввірене особі. Склад злочину — матеріальний. Суб'єкт злочину — загальний, фізична осудна особа, яка досягла 16 років і якій майно, що є предметом цього злочину, було ввірене чи перебувало в її віданні. Суб'єктом привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем може бути лише службова особа.Суб'єктивна сторона злочину характеризується виною у формі прямого умислу. Особа усвідомлює суспільну небезпечність свого діяння, передбачає та бажає настання суспільно небезпечних наслідків. Мотиви — корисливі.
Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його: 1) шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем; 2) повторно; 3) за попередньою змовою групою осіб; 4) у великих розмірах; 5) в особливо великих розмірах; 6) організованою групою.
101.Знищення або пошкодження чужого майна. Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки Безпосередній об'єкт - право власності на майно.Предмет - чуже майно, право на таке майно. Об'єктивна сторона 1. Привласнення чи розтрата чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні 2.Привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем Привласнення полягає у протиправному і безоплатному вилученні (утриманні, неповерненні) вин н им чужого майна, яке знаходилось у його правомірному володінні, з наміром у подальшому обернути його на свою користь чи користь третіх осіб. Розтрата передбачає незаконне і безоплатне витрачання винним чужого майна, яке йому ввірене чи перебувало в його віданні. Заволодіння чужим майном шляхом зловживання службової особи своїм службовим становищем
За особливостями конструкції — матеріальний, вважається закінченим з моменту вилучення майна і реальної можливості розпоряджатися ним як своїм власним .Суб'єктом за ч. 1 ст. 191, - осудна особа, яка досягла 16-річного віку і якій майно, що є предметом цього злочину, було ввірене чи перебувало в її віданні. За ч. 2 ст. 191 може бути лише службова особаСуб'єктом злочинів, передбачених частинами 3-5 цієї статті, може бути як особа, якій майно було ввірене чи у віданні якої воно перебувало, так і службова особа.Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним повноваженням. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Кваліфікуючими обставинами привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем закон передбачає вчинення їх: 1) повторно або 2) за попереднім зговором групою осіб, 3) у великих, особливо великих розмірах, або 5) організованою группою.
101. Знищення або пошкодження чужого майна. Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки Умисне знищення або пошкодження майна. Основним безпосереднім об'єктом злочину є право власності. Додатковими факультативними об'єктами можуть виступати громадський порядок, екологічна безпека, життя і здоров'я людини. Предметом злочину може бути будь-яке майно, як рухоме, так і нерухоме, крім окремих його видів, знищення чи пошкодження яких передбачено КК як спеціальний вид знищення чи пошкодження майна.
Об'єктивна сторона злочину характеризується суспільне небезпечними діями, які полягають у знищенні чи пошкодженні майна, наслідками у вигляді шкоди у великих розмірах і причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками.
Знищення чи пошкодження чужого майна можуть бути здійснені у будь-який спосіб (розбиття, розламування чи розрізання речі на шматки, дія на річ водою чи повітрям, повне чи часткове розчинення її у воді чи інших рідинах тощо).
Знищення чужого майна – протиправний руйнуючий вплив на майно, внаслідок якого воно повністю втрачає свою споживчу або економічну цінність. Пошкодження – протиправний вплив на майно, внаслідок якого він частково втрачає свої споживчі якості і при цьому істотно обмежується можливість його використання. Цей злочин є закінченим з моменту, коли чуже майно пошкоджено або знищено і шкода від цього є великою. За своєю конструкцією склад злочину,є матеріальним. Обов'язковими ознаками його об'єктивної сторони є заподіяння цим діянням великої шкоди і причинний зв'язок між діянням та заподіяною шкодою.Субєктивна сторона – прямий/непрямий умисел. Мотив і мета не є обов'язковими ознаками цього злочину, але їх встановлення є важливим в плані відмежування його від інших злочинів, вчинення яких може супроводжуватись знищенням чи пошкодженням чужого майна.Субєкт – ч. 1 – ФОО, 16 років, ч. 2 – ФОО, 14 років. Кваліфікуючими ознаками умисного знищення або пошкодження майна є: 1) вчинення його шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або 2) заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах, або 3) спричинення загибелі людей чи інших тяжких наслідків. Необережне знищення або пошкодження майна. Основним безпосереднім об'єктом злочину є право власностіі а його обов'язковим додатковим об'єктом - здоров'я або життя особи.Предметом може буті будь-яке чуже для винного майно, крім окремих його видів, які поставлені під захист спеціальними кримінально-правовими нормами Об'єктивну сторону злочину характеризує сукупність трьох ознак: 1) діяння у формі невиконання або неналежного виконання особою, якій доручено зберігання чи охорона чужого майна, своїх обов'язків; 2) суспільне небезпечні наслідки у вигляді тяжких наслідків для власника майна; 3) причинний зв'язок між діянням і суспільне небезпечними наслідками. Це як матеріальний: злочин вважається закінченим з моменту настання суспільне небезпечних наслідків - тяжких наслідків для власника майна. Суб'єкт злочину спеціальний. Ним може бути неслужбова особа, яка досягла 16-річного віку і на яку на підставі трудового договору чи спеціального доручення покладається юридичний обов'язок охороняти або зберігати чуже майно. Суб'єктивна сторона злочину характеризується необережністю V формі злочинної недбалості або злочинної самовпевненості. При цьому обов'язки щодо охорони майна винним можуть бути порушені як необережно, так і умисно.
102.Зловживання владою або службовим становищем. Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки. безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих ланках державного чи громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ та організацій. З об’єктивної сторони полягає в діянні (дії чи бездіяльності),що: 1) вчинюється з використанням влади або службового становища; 2) здійснюється в межах наданих особі службових повноважень; 4) суперечить інтересам служби; 5) визнається закінченим із моменту заподіяння істотної шкоди чи спричинення тяжких наслідків; 6) перебуває у причинному зв’язку з зазначеними наслідками. Суб’єктивна сторона злочину — умисна чи змішана форма вини. При цьому діяння вчинюється лише з прямим умислом, а щодо наслідків вина може бути як умисною, так і необережною. Обов’язковою ознакою суб’єктивної сторони службового зловживання є мотив: а) корисливі мотиви б) інші особисті інтереси в) інтереси третіх осіб. Суб'єктом зловживання владою або службовим становищем може бути лише службова особа. Службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконують такі обов’язки за спеціальним повноваженням. Істотною шкодою якщо вона полягає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.Тяжкими наслідками якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, які у двісті п'ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Кваліфікуючою ознакою злочину є спричинення тяжких наслідків, а особливо кваліфікуючою - вчинення його працівником правоохоронного органу.
103.Перевищення влади або службових повноважень. Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки. безпосереднім об’єктом є суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих ланках державного чи громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ та організацій. З об’єктивної сторони злочин вчинюється лише шляхом активних дій, які: 1) зумовлені службовим становищем винного;2) пов’язані з реалізацією його службових повноважень; 3) явно виходять за межі цих повноважень; 4) спричиняють істотну шкоду або тяжкі наслідки правам, свободам та інтересам фізичних, юридичних осіб або державним чи громадським інтересам; 5) перебувають у причинному зв’язку із зазначеними наслідками. Перевищення влади проявляється в діях службової особи, яка маючи владні повноваження стосовно підлеглих або більш широкого кола осіб, під час виконання своїх владних чи організаційно-розпорядчих функцій виходять за межі цих повноважень. Перевищення службових повноважень - це дії службової особи, яка не має владних функцій і виходить під час виконання своїх адміністративно-господарських функцій за межі своїх повноважень, або дії службової особи, яка має владні повноваження, але у конкретному випадку перевищує не їх, а інші свої повноваження, або перевищує свої владні повноваження стосовно осіб, які не входять до числа підлеглих. Суб’єктивна сторона перевищення влади характеризується умисною чи змішаною формою вини. Явний вихід за межі повноважень означає, що винний діє з прямим умислом, оскільки усвідомлює очевидність та безперечність такого виходу й про?
типравність своєї поведінки. Щодо наслідків можлива як умисна, так й необережна форма вини. Мотиви не мають значення для кваліфікації розглядуваного злочину. Але їх встановлення є важливим для визначення покарання. Суб'єктом перевищення влади або службових повноважень може бути лише службова особа. Кваліфікуючі ознаки: 1) перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось насильством або погрозою застосування насильства; 2) перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось застосуванням зброї; 3) перевищення влади або службових повноважень, яке супроводжувалось болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями;4)перевищення влади або службових повноважень, яке спричинило тяжкі наслідки
104.Хабарництво. Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки. Умови звільнення від кр.від-сті особи яка дала хабара. Одержання хабара. полягає у прийнятті службовою особою в будь якому вигляді незаконної винагороди матеріального характеру за виконання чи невиконання в інтересах хабародавця або третьої особи будь?якої дії з використанням наданої суб’єкту влади чи службового становища. Об’єктивна сторона злочину полягає в одержанні хабара, яке здійснюється: а) шляхом прийняття предмета хабара у будьякому вигляді; б) за виконання (невиконання) будь якої дії;в) що вчинюється з використанням службового становища; г) в інтересах хабародавця або третьої особи. Одержання хабара вважається закінченим з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара. Суб’єктивна сторона одержання хабара характеризується прямим умислом і наявністю корисливого мотиву. Причому між умислом хабароодержувача і хабародавця є тісний, нерозривний зв’язок, оскільки обидва вони повинні усвідомлювати, що вчинюється саме давання одержання хабара. Суб'єктом одержання хабара може бути лише службова особа. Кваліфікуючі ознаки:одержання хабара у великому розмірі або службовою особою яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повтороно, або поєднане з вимаганням хабара, або одержання хабара в особливо великому розмірі або службовою особою яка займає особливо відповідальне становище. Давання хабара. Давання хабара з об'єктивної сторони полягає в передачі службовій особі матеріальних цінностей, права на майно чи вчинення на її користь чи користь третьої особи дій майнового характеру за виконання чи невиконання дії, які службова особа повинна була або могла виконати з використанням влади чи службового становища. Цей злочин вважається закінченим з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину хабара. Суб'єкт злочину загальний.З суб'єктивної сторони давання хабара характеризується лише прямим умислом. кваліфікуючі ознаки:давання хабара вчинене повторно, давання хабара службовій особі, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або давання хабара службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або організованою групою осіб чи її учасником. Спеціальні підстави звільнення хабародавця від кримінальної відповідальності: 1) якщо стосовно нього мало місце вимагання хабара; 2) якщо після давання хабара він добровільно заявив про це до порушення кримінальної справи щодо нього органу, наділеному законом правом на порушення кримінальної справи.Поняття вимагання як обставини, що звільняє від кримінальної відповідальності, нічим не відрізняється від поняття вимагання як кваліфікуючої ознаки одержання хабара.Добровільною слід вважати заяву до відповідного державного органу, в основі якої лежить самостійно прийняте рішення хабародавця щодо такої посткримінальної поведінки. Для того щоб добровільна заява про скоєне набула статусу обставини, що звільняє від кримінальної відповідальності, вона повинна бути зроблена до моменту порушення кримінальної справи щодо хабародавця.
105.Контрабанда. Характеристика об’єктивних і суб’єктивних ознак. Кваліфікуючі ознаки. Безпосередній об’єкт злочину —суспільні відносини у сфері державного регулювання переміщення товарів та інших предметів через митний кордон України і внесення до бюджету мита та зборів. Додатковий безпосередній об’єкт — суспільна безпека — при контрабанді озброєння; а також здоров’я населення — при контрабанді отруйних, сильнодіючих, радіоактивних речовин. Предметом контрабанди можуть бути будь які товари, а також історичні та культурні цінності, отруйні, сильнодіючі,радіоактивні або вибухові речовини, зброя і боєприпаси. Об’єктивна сторона злочину виражається в незаконному переміщенні предметів контрабанди через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Під переміщенням через митний кордон слід розуміти ввезення на митну територію України, вивезення з цієї території або транзит через територію України товарів та інших предметів у будь-який спосіб, включаючи використання з цією метою спеціально тренованих тварин, трубопровідного транспорту та ліній електропередачі. Обов'язковою ознакою складу злочину є місце його вчинення - це митний кордон. Злочин вважається закінченим із моменту незаконного переміщення предметів через митний кордон України.
Суб’єктивна сторона цього злочину — прямий умисел. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 16-річного віку, у т.ч. особа, яка користується правом дипломатичного імунітету. Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення його; 1) за попередньою змовою групою осіб; 2) особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею. Контрабанда вчинена у великих розмірах якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 81 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |