Читайте также:
|
Левко Лук'яненко. Сповідь у камері смертників (витяг)
У травні 1961 р. Львівський обласний суд засудив мене до страти, Кандибу до 15 Віруна до 11 років, Луцькова, Любовича, Кіпіша і Боровицького до 10 років ув'язнення кожного.
Політична платформа програми УРСС становить грань поміж двох етапів наших визвольних змагань: до УРСС всі прояви боротьби ідуть в основному під гаслами збройної боротьби. Навіть ті групи,що зброї не мали, розглядали її як головне знаряддя своєї тактики...
У програмі УРСС записано: «Методи досягнення нашої мети мирні, конституційні». Агітація і пропаганда – ось способи діяльності УРСС.
Перехід до агітації витікав не із ненависті до зброї, а з декого розуміння неможливості її: з історії – бо знаємо, що після поразки народу у всенародній війні та широкому масовому русі наступає період суму й розчарувань завдовжки в ціле покоління. Всяку нову серйозну війну починає нове покоління. Таким чином, славне покоління бандерівців виконало свою історичну місію, і більше від нього чекати нічого не можна було. Завдання ж діячів проміжних стадій, коли попередній масовий рух зазнав поразки і видихнувся, а до нового масового руху ще далеко, в тому й полягає, щоб боротися супроти апатії, зневіри в свої національні здібності, супроти розчарувань і трактування поразки як вироку невблаганної долі. Завдання полягає в підготовці народу до нового масового руху за національну свободу. Для такої праці потрібні не скоростріл з багнетом, а натхненне слово з вірою в перемогу добра над злом, свободи над рабством, залежних, колоніальних народів над імперією!..
Однією з громадських груп ентузіастів перебудови є Українська Гельсінська спілка. Вона виникла в 1976 р. як Українська група сприяння виконанню Гельсінських угод, зазнала жорстоких репресій, а 1988 р. відродилась як Українська Гельсінська спілка. Члени групи завжди мріяли про самостійність України як найсприятливішу умову високого національного добробуту та духовного відродження і розквіту нації, але конкретні обставини, що в них доводилося діяти, не можна було ігнорувати, і того вважали за потрібне передусім захищати права громадян та порушувати мовні й культурні проблеми України.
Література:
1. Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9-ти томах. К.:, 2001. Т. 8, с. 153-356.
2. Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х – початок 1990-х років. К., 1998.
3. Декларація Української Громадської групи сприяння виконання Гельсінських угод // Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9 т. Т. 8.:40-ві – 80-ті роки XX ст.: Дніпро, 2001. – С. 267-269.
4. Загальна декларація прав людини // Українська Громадська Група сприянню виконання Гельсінкських угод: В 4 т. Т.2.: Документи і матеріали. 9 листопада 1976 – 2 липня 1977 // Харківська правозахисна група; Упорядник В.В. Овсієнко; Худож.- оформлювач Б.Ф.Бублик – Харків: Фоліо, 2001. – 194 с.
5. Зайцев Ю. Дисиденти // Молодь України. – 1995. – січень-червень. №32-41.
6. Зайцев Ю.Д. Дисиденти: опозиційний рух 60-ті – 80-ті рр// Сторінки історії України: XX ст.: Посібник для вчителя / За ред.. С.В. Кульчицького; Упоряд: В. П. Шевчук, А.А. Чуб, Н.А. Дегтярьова. – К.: Освіта, 1992. - С. 195-235.
7. Захаров Борис. Нарис історії дисидентського руху в Україні (1956-1987) // Харківська правозахисна група; Худож.-оформлювач Б. Захаров. – Харків: Фоліо, 2003. – 144 с.
8. Захаров Е. Дисидентское движение в Украине (1954-1987).
9. Курносов Ю.О. Інакомислення в Україні (60-ті – перша пол. 80х). – К., 1994. - С. 130-151.
10. Кульчицький С.В. Перший радянський виступ українських дисидентів. Історія України. - №39. – С.7.
11. Литвин Ю. Правозахисний рух на Україні, його засади та перспективи // Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9 т. Т. 8.:40-ві – 80-ті роки XX ст.: Дніпро, 2001. – С. 342 -348.
12. Литвин Ю. Якщо немає бога – все дозволено // Українська Громадська Група сприянню виконання Гельсінкських угод: В 4 т. Т. 4.: Документи і матеріали. 10 грудня 1978 – 11 березня 1988 / Харківська правозахисна група; Упорядник В.В. Овсієнко; Худож.-оформлювач Б.Ф. Бублик – Харків: Фоліо, 2001. – 256 с.
13. Лісовий В. Дисидентський рух [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.Khpg/org/archive.
14. Меморандум №1 / Українська Громадська Група сприянню виконання Гельсінкських угод: В 4 т. Т.2.: Документи і матеріали. 9 листопада 1976 – 2 липня 1977 / Харківська правозахисна група; Упорядник В.В. Овсієнко; Худож.-оформлювач Б.Ф. Бублик – Харків: Фоліо, 2001. – 194 с.
15. Мороз В. Серед снігів // Тисяча років української суспільно-політичної думки. У 9 т. Т. 8.:40-ві – 80-ті роки XX ст.: Дніпро, 2001. – С. 243-260.
16. Овсієнко В. «Правозахисний рух в Україні (середина 1550-х-1980-і роки)» // Українська Громадська Група сприянню виконання Гельсінкських угод: В 4 т. Т. 1.: Особистості / Харківська правозахисна група; Упорядник В.В. Овсієнко; Худож.-оформлювач Б.Ф.Бублик – Харків: Фоліо, 2001. – 240 с.
17. Русначенко А. Розумом і серцем: Українська суспільно-політична думка 1940 -1980х рр.
18. Сучасний словник із суспільних наук / за ред. О. Г. Данильяна, М. Ш. Панова. – Х.: Прапор, 2006. – 432 с.
19. Українська державність у XX ст. (Історико – політологічний аналіз). – Київ: Політична думка. – 1996. – Р. 6.
20. Янко В.В. Ідеї соціальної та національної справедливості в українському дисидентському русі 1960-1980-ті роки // Гілея: збірник наукових праць. К, 2007. – Вип. 8. С. 117-124.
21. Пошукові системи Інтернет
Мета Google Яndex
Український портал Mail Rambler
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 94 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |