Читайте также:
|
|
Метою семінарського заняття є дослідження витоків і розвиток українського конституціоналізму в ХVII-ХVIII ст.
В Європі раннього нового часу, як й в усій історії людства, суспільно-політичне життя було пронизане двома головними тенденціями: до централізації та децентралізації політичних інституцій. Якщо в Західній та Східній Європі центральна влада доволі успішно реалізувала свої політичні інтереси, то в Центральній Європі зазвичай перемагали політичні сили, які виступали за децентралізацію держави. Однак, як децентралістські республіканські політичні сили й ідеології повністю не зникали з політичних сцен Західної та меншою мірою Східної Європи, так і централістські абсолютистські уявлення та ідеї продовжували існувати в Центральній Європі. Важливо, що завжди знаходилися люди та політичні сили, які намагалися узгодити вказані явища завдяки «суспільній угоді», яка б виражалася в правовій регуляції тих двох тенденцій політичного життя. Вразливим місцем цього правового узгодження – конституціоналізму раннього нового часу – стало те, що його прихильників не визнавали ані монархісти, ані республіканці, а зараховували до табору своїх ворогів. Саме це стало причиною нежиттєвості переважної більшості ранньомодерних конституційних проектів.
Студенти повинні знати, що в українських політичних проектах з середини XVII ст. чітко простежувалися спроби на правовому рівні затвердити статус української еліти та новоутворену державність, які повстали в результаті Української революції 1648 р. В них, з огляду на слабкість української державності, виключне місце передбачалося протектору, який би захищав державу на політичній арені Центральної та Східної Європи, в обмін на що еліта мала виконувати ряд зобов’язань, насамперед виконувати військову службу. Особливу увагу слід приділити проекту П. Орлика та його оточенню, який був однією з таких спроб,що мали б забезпечити сприятливі умови для життя як для еліти Гетьманщини та Запорожжя, так і козацтва й нижчих верств суспільства і стати підґрунтям існування напівнезалежної держави.
Питання для обговорення:
1. Українська національна революція в середині ХVII століття і формування української національної держави.
2. Зародження і розвиток конституційно-правових доктрин в Україні в середині ХVII – XVIII століть.
3. Богдан Хмельницький – фундатор українського конституціоналізму.
4. Договори Б.Хмельницького з Туреччиною (липень 1649договору турецького султана з «Військом запорізьким і народом руським», Польщею (серпень 1649), Москвою (березень 1654р.), Швецією (1656-1657рр.) як своєрідна «біблія» українського конституціоналізму.
5. Переяславсько-Московський договір 1654 року, його основні державно-політичні положення та їх юридична природа.
6. Гадяцький трактат між Україною і Польщею (16 вересня 1658р.) як пам’ятка державно-правової думки України середини ХVII століття.
7. Конституція П.Орлика (5 квітня 1710р.), її основні державно-правові положення і значення в історії розвитку українського конституціоналізму.
Контрольні питання:
2. В яких правових документах вперше оформлено і закріплено створення Української національної держави?
3. Які основні права сторін за договором турецького султана з «Військом запорізьким і народом руським»?
4. Охарактеризуйте юридичний аспект Переяславсько-Московського договору 1654 року?
5. Міжнародно-правове становище України після підписання договору з Московією1654 року?
6. Назвіть головну умову договору Б.Хмельницького зі Швецією?
7. Яка основна риса Бендерської конституції?
8. Яка головна мета складення меморіалу «Виводу прав України»?
Практичні завдання:
1. Дослідіть наявність і повноту суверенітету України після підписання Березневих статей Б.Хмельницьким.
2. Дослідіть головну мету Меморіалу "Вивід прав України".
Література:
Дата добавления: 2014-11-24; просмотров: 92 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |