Читайте также:
|
9. Геронтологический уход с доставкой на дом //Социономия. - 2000. №11, С. 15-24.
10. Соловьёв А.К. Макроэкономические и демографические параметры прогнозной модели //Пенсия. - 2000. № 9 (48). - С. 12-21.
ВОПРОСЫ ДЛЯ СЕМИНАРА ПО ИСТОРИИ МИРОВОГО КИНО
Люьеровская» и «мельесовская» линии в киноискусстве.
Аста Нільсен як еталон професійного кіноартиста «німого» кіно.
Екранні «маски» дозвукового комедійного кіно та їх відмінність від реалістичної творчості Чарлі Чапліна
Зірки» кінематографа Марлен Дитріх, Грета Гарбо, Бетт Дейвіс. Головні спільні риси їх творчості.
1. Масовий кінематограф, винайдений і уперше продемонстрований на публічному сеансі французькими винахідниками братами Луї та Огюстом Люм´єрами, розпочався зі зйомок хронікальних сюжетів. Одночасно Люм´єри відзняли кілька примітивно розіграних живих сценок, одна з яких – «Политий полівальник», стала першою кінокомедією.
Надалі Люм´єри, а за ними і більшість кінематографістів світу продовжили хронікальну фіксацію різноманітних подій і більш-менш реалістичний розиграш різного роду сюжетних видовищ. Ця тенденція започаткувала розвиток головного напрямку кінематографа – відтворення на екрані реальних подій, або акторської інтерпретації художніх образів у формах реального життя.
На противагу цьому – реалістичному напрямку, сформувався інший тип кінематографа, розроблений французьким кінематографістом Жоржем Мельєсом.
Він був виконавцем, режисером і співвласником невеликого театру фокусів і естрадних атракціонів. Невдовзі після відкриття Люм´єрів Ж. Мельєс зацікавився можливостями нового, як він розумів, атракціону, придбав кінокамеру англійського виробництва і розпочав власні пробні зйомки.
У ході натурних зйомок на вулицях Парижу Ж. Мельєс підмітив, що зупинки камери і випадкове подвійне експонування плівки можуть привести до незвичайних ефектів на кшталт заміни чоловіка жінкою чи роздвоєння зображення. Це навело його на думку про можливість створення фільмів з екранними перевтіленнями.
Протягом кількох років Ж. Мельєс зняв сотні коротеньких і достатньо великих фільмів, сповнених фантастичних сюжетів і чудернацьких циркових перетворень.
Він збудував першу кінематографічну студію, оснастивши її відповідним освітлювальним і декораційним обладнанням і розпочав зйомку нескінченних екранних казок і феєрій.
Одним з найбільших його екранних творінь була постановочна картина 1902 року за сюжетом Жюля Верна «Політ на Місяць» із великою кількістю складних спецефектів, мультиплікації, використанням фантастичних декорацій, численних сценічних костюмів, складного гриму. Такими ж ефектними були створені у наступні три роки фільми «Людина-оркестр», «20 тисяч льє під водою» та інші. Окрім того, Ж. Мельєс започаткував розиграш документальних подій, відзнявши коронацію англійського короля Едварда VII у павільйоні.
Фільми великого кінофокусника справили глибоке враження не тільки на глядачів, але й на кінематографістів, відкривши шлях нескінченним фільмам фантастичного і просто видовищного напрямку. Створення картин, у яких на екрані поставав світ мистецьких фантазій, виявилося актуальним і потрібним глядачам.
Наслідками мельєсівських творчих пошуків стали численні сучасні фільми у жанрах фентазі, соціальної та наукової фантастики.
Таким чином, брати Люм´єри і Ж. Мельєс стали родоначальниками обох всеохоплюючих типів кінематографічного видовища – реалістичного і фантазійного.
2. Аста Нільсен як еталон професійного кіноартиста «німого» кіно
1910 року на данській студії «Нордіск» з΄явилась мало кому відома театральна акторка Аста Нільсен (1881 – 1972). Оператор, який знімав її перші кінопроби, категорично заперечив проти участі дівчини у зйомках, оскільки обличчя Асти було стандартним, без натяку на щось особливе, харизматичне. І вже зовсім неприйнятним на погляд досвідченого тогочасного кінематографіста була її манера акторської гри – абсолютно позбавлена звичних для глядачів афектації та пластичного перебільшення. На щастя, художник і початкуючий режисер Урбан Гад домігся участі Асти Нільсен у зйомках фільму за власним сценарієм. Того ж 1910 року трагедійна мелодрама «Безодня» – про кохання вчительки музики до розбещеного атлета-циркача, вийшла на екрани багатьох країн.
Данський кінематограф на той час був одним з кращих і безперечно найкультурнішим у Європі. Але враження глядачів від перегляду «Безодні» було особливим – ця драма сліпого кохання стала фаворитом прокату всієї Європи. Своїм успіхом фільм зобов΄язаний виключно блискучій грі Асти Нільсен.
Зовні то була звичайна красива жінка, стримана, розумна, дисциплінована в роботі, яка нічим не виділялась у натовпі. Але в кадрі вона повністю перевтілювалась у свій екранний образ. Шалені емоції та зміїна грація у «танці пристрасті» з «Безодні», глибокий психологізм у фільмі «До світла», аристократичне благородство та вибуховий динамізм в ролі Гамлета з фільму «Коли Гамлет – жінка», найтонші мімічні деталі і життєва правда характеру, яка доходить до натуралізму – в ролі розкішної куртизанки у «Безрадісному провулку» – все це – Аста Нільсен.
Її екранні жінки глибоко й пристрасно переживали любовне почуття, яке завжди ставало для них трагічним конфліктом з реальним життям.
А. Нільсен була однаково органічна у зіграних ролях, під час рекламних компаній, у звичайному людському спілкуванні. Вона ретельно працювала над кожною роллю, об΄єднуючи власне її розуміння з екранним баченням режисера.
Увесь цей комплекс якостей дає підстави вважати Асту Нільсен не просто однією з перших за часом професійних кіноактрис світу, не просто однією з кращих актрис світового кіно, але й справжнім взірцем професійного підходу до акторської професії.
Слава А. Нільсен, яка дуже швидко разом з Урбаном Гадом переїхала до Німеччини, була заслужено фантастичною. На її честь назвали розкішний кінотеатр у Берліні, величезний дирижабль, і звичайно, називали новонароджених дівчаток.
На відміну від переважної більшості «зірок», Аста Нільсен і цю солодку ношу несла з гідністю і професійним розумінням.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 111 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |