Читайте также:
|
Публічна влада — це влада, виділена з товариства і яка не збігається з населенням країни. Це вольове відношення між людьми з приводу організації їхньої сумісної діяльності, вироблене на основі спільного інтересу.
Публічна влада виступає у двох формах:
Державна влада — це публічно-політичні відносини панування і підкорення між суб'єктами, що спираються на державний примус[1].
Державна влада є різновидом соціальної влади і завжди є політичною по суті.
Державна влада в інституціональному розумінні — це система структур, органів, установ, які реалізують функції держави.
Державна влада здійснює управління суспільством від імені народу на всій території держави за допомогою державного апарату, видання та доведення до реалізації загальнообов'язкових правових норм та представляє державу у зовнішніх відносинах.
Місце́ве самоврядува́ння — право та спроможність органів місцевого самоврядування в межах закону здійснювати регулювання й управління суттєвою часткою суспільних справ, які належать до їхньої компетенції, в інтересах місцевого населення.
Це право здійснюється радами або зборами, члени яких вільно обираються таємним голосуванням на основі прямого, рівного, загального виборчого права й які можуть мати підзвітні їм виконавчі органи.
Формами місцевого самоврядування також є збори громадян, референдуми або будь-які інші форми прямої участі громадян, якщо це дозволяється законом.
3)Понятие и предмет конституционного права как отрасли права.
Конспект
4)Особенности метода конституционного регулирования
Метод конституційного регулювання - це система прийомів і способів, за допомогою яких норми галузі права впливають на конкретні суспільні відносини, впорядковують їх щодо цілей та завдань правового регулювання.
Визначальним методом конституційного права України є метод безпосереднього конституційного закріплення (Конституція України на найвищому законодавчому рівні закріплює відносини, що виникають і діють у процесі здійснення повновладдя народу України).
Конституційному праву властиві й ще такі методи:
- методи загального регламентування;
- установчі методи;
- методи декларацій, встановлення принципів, цілей і завдань організацій та діяльності суб´єктів конституційного права;
- позитивне зобов´язання;
- дозвіл;
- заборона тощо.
У конституційному праві переважають методи імперативного, централізованого регулювання, за яких відносини між суб´єктами права ґрунтуються на засадах субординації, тобто підпорядкування одного суб´єкта іншому.
З огляду на те, що значна частина державно-правових відносин за своєю природою та змістом є надзвичайно складними, комплексними, то й регулювання їх здійснюється, зазвичай, не одним методом, а їх сукупністю.
5)Понятие, предмет и система науки конституционного права
конспект
6)Методы и методики конституционной науки и практики
Наука конституционного права использует определенную совокупность методов, вырабатывает специальную методологию.
Дата добавления: 2014-12-15; просмотров: 101 | Поможем написать вашу работу | Нарушение авторских прав |